ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2023 року
м. Київ
справа № 200/9767/20-а
адміністративне провадження № К/9901/35350/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС СХІД" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС СХІД" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року (прийняте в складі: головуючого судді Зінченка О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД (далі-позивач, товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України ( далі - відповідач, податковий орган), в якій просить:
1.1. - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови повернення грошових коштів у сумі 205 572,83 грн. (двісті п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 83 коп.) на рахунок позивача;
1.2. - зобов`язати відповідача повернути грошові кошти у сумі 205 572, 83 грн. (двісті п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 83 коп.) на рахунок позивача в установі банку АТПУМБ.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, згідно даних інтегрованої картки платника податків ТОВ "АЛЕКС СХІД", станом на серпень 2020 враховується переплата у сумі - 205 572, 83 грн.(двісті п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 83 коп.) за кодом платежу 140101100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг", що складається з коштів, які були повернуті відповідачем, а саме: у травні 2020 року відповідачем повернено переплату по сумі податку на додану вартість в розмірі 52851,22 грн. (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят одна грн. 22 коп.) на рахунок з податку на додану вартість, 17.07.2020 повернено суму - 188 861,60 гривень, на рахунок платника "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)". Позивач 27.07.2020 та 10.09.2020 звертався із заявами про перерахування зазначених коштів на рахунок податку на прибуток позивача та на особовий поточний рахунок платника податків в установі банку, проте відповідач відмовив у перерахуванні грошових коштів на рахунок податку на прибуток, мотивуючи відмову тим, що відповідно до п.п. 43.4-1 ст. 43 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із встановлених у справі обставин щодо відсутності надміру сплачених грошових зобов`язань, стосовно яких заявлені позовні вимоги. Суд встановив, що сума 205 572, 83 грн, яка значилася як переплата в інтегрованій картці позивача станом на 07.08.2020, є лише сплаченими позивачем сумами ПДВ, що обліковувалися у електронному кабінеті платника податків наростаючим підсумком та відповідно відображалися у інтегрованій картці платника податків. Крім того, за висновком суду, позивач не дотримався порядку та строку в 1095 днів для звернення із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, що може бути самостійною підставою для відмови контролюючого органу в задоволенні заяви.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 24 вересня 2021 року товариство не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволені позовних вимог, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі №200/9767/20-а та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №200/9767/20-а стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, скаржник зазначає, що станом на час подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування у подібних правовідносинах вищезазначених норм Податкового кодексу України та пункту 25 Порядку № 569 відсутній.
5.3. Так, позивач зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме п.43.4-1 ст. 43, п. 200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України, зокрема суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував зазначену норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 640/19410/18.
Так, позивач указує, що згідно сформованого висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах вказано, оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, - то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим, відповідно, вчинив протиправну бездіяльність.
Відповідач не надав належних доказів, які підтвердили їх заперечення та доводи, що надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість були зараховані позивачем до бюджету саме з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України.
5.4. Скаржник звертає увагу що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 43, п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, зокрема суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував зазначену норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 580/1267/19.
Позивач указує, що подібними є обставини справи невиконання податковим органом заяви платника податку про повернення надміру сплачених коштів в порядку статті 43 Податкового кодексу України з посиланням зокрема і на пропущення платником податку строку у 1095 днів, що надає право на таке звернення.
Також, позивач виконав всі обов`язкові передумови повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів після прийняття постанови Верховним Судом від 10.04.2020 року у справі № 805/4850/15-а позивач звернувся у строк передбачений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
6. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
7. 12 жовтня 2021 року справа №200/9767/20-а надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС СХІД" є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33504912.
9. У 2015 році у позивача виникла переплата з податку на прибуток у загальній сумі 209000, грн.
10. Позивач 30.10.2015 направив лист до відповідача щодо існуючої переплати авансового платежу з податку на прибуток і оплати податку на прибуток, яка склалася згідно платіжних доручень, зазначених у листі на суму 209 00,00 грн. та просив зарахувати зазначені кошти в рахунок погашення податкових платежів, поточних та майбутніх платежів з податку на додану вартість (арк. справи 5).
11. За наслідками розгляду наведеної вище заяви 06.11.2015 року зараховано суму 209000 грн (перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший на рахунок податок на додану вартість, з них 06.11.2015 року погашено недоїмки по податковій декларації з ПДВ у розмірі 123040,58 грн (залишок 85959,42 грн) (арк. справи 104).
12. Позивач листом від 27.07.2020 звертався до відповідача про перерахування коштів у сумі 205572, 83 грн. на його особовий рахунок з податку на прибуток (арк. справи 6-8).
13. Також 10.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування існуючої переплати, яка рахується в електронному кабінеті платника податку з податку на додану вартість платника на особовий поточний рахунок в установі банку(арк. справи 9-10).
14. Листами від 10.08.2020 та від 29.09.2020 відповідач повідомив, що переплата з податку на додану вартість підлягає поверненню виключно на рахунок платника податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (арк. справи 11-12).
15. Згідно з даних інтегрованої картки позивача за кодом платежу 14010100"Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)"станом на серпень 2020 року обліковувалась переплата у сумі 205572,83 грн., що складається з коштів, які надійшли з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в хронологічному порядку зарахування та списання коштів в ІКП починаючи з 2015 року (арк. справи 54-108).
16. Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушує права позивача, останній звернувся до суду із цим позовом.
V. Позиція Верховного Суду
17. Верховний Суд, переглядає рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
18. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності не перерахування коштів у сумі 205572, 83 грн. на рахунок позивача у банку.
19. Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українинадміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
20. Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
21. Пунктами 43.1, 43.3, 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України(в редакції, чинній до 01.01.2017) передбачалося, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
22. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.