Постанова
Іменем України
05 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 214/7462/20
провадження № 61-21130сво21
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Промсервіс-ЮГ",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Щербачов Андрій Петрович, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року у складі судді Малаховської І. Б. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Промсервіс-ЮГ" (далі - ТОВ "Науково-виробнича фірма "Промсервіс-ЮГ") про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 12 серпня 2020 року о 14 год. 00 хв. на території стоянки ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Криворіжсталі, 1 відбулося загоряння автомобіля "Renault Megane Sedan", реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2 і який перебував у користуванні ТОВ "Науково-виробнича фірма "Промсервіс-ЮГ" на підставі договору найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року. Відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_2 був присутній під час загоряння автомобіля "Renault Megane Sedan", реєстраційний номер НОМЕР_1, однак його дії щодо погашення вогню були безрезультатними, у зв`язку з чим були викликані пожежні.
Позивач зазначав, що полум`я швидко розповсюдилося та перекинулося на належний йому на праві власності автомобіль "Mitsubishi Оutlander", реєстраційний номер НОМЕР_2, який був розташований поруч. Пошкодження його транспортного засобу внаслідок пожежі 12 серпня 2020 року підтверджується актом про пожежу від 13 серпня 2020 року, складеним комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складеним за його заявою судовим експертом Чивчишем О. П., розмір збитків, заподіяних власнику автомобіля "Mitsubishi Оutlander", реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 104 963,78 грн. За фактом пожежі було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке 13 серпня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019050500001076. Проте постановою слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Іщенка Д. В. від 09 вересня 2020 року вказане кримінальне провадження було закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Причиною загоряння автомобіля "Renault Megane Sedan", реєстраційний номер НОМЕР_1, стало незабезпечення відповідачами його належного технічного стану.
Позивач вказував, що ОСОБА_2 не вчинив дій, направлених на уникнення загоряння автомобіля "Mitsubishi Оutlander", реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім того, в автомобілі "Renault Megane Sedan", реєстраційний номер НОМЕР_1, був відсутній вогнегасник, і цей автомобіль був переобладнаний для роботи на газовому паливі без відповідного погодження.
ОСОБА_1 просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь:
104 963,78 грн - на відшкодування майнової шкоди;
10 000,00 грн - компенсації моральної шкоди;
2 500 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів вини ОСОБА_2 в заподіянні йому шкоди, а також факту перебування автомобіля "Renault Megane Sedan", реєстраційний номер НОМЕР_1, в неналежному технічному стані, що могло стати підставою для притягнення ТОВ "Науково-виробнича фірма "Промсервіс? ЮГ" до відповідальності за порушенням умов договору найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року. В цьому випадку наявність вини є обов`язковою умовою для настання цивільно-правової відповідальності, що передбачено статтею 1166 ЦК України. Оскільки позивачем не доведено, що відповідачами вчинялися будь-які дії, які спричинили пожежу, отже в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наданими сторонами доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Щербачов А. П., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15?ц (провадження № 61-17064св18), про те, що доведення вини заподіювача шкоди не є необхідним для відшкодування такої шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, тому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року справу призначено до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в касаційній скарзі зазначається, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так як є необхідність сформувати єдиний правовий висновок щодо відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок загорання автомобіля. Також ця справа становить значний суспільний інтерес і містить виключну правову проблему щодо неналежного виконання замовлених послуг.
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року мотивована тим, що є підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15-ц (провадження № 61-17064св18), щодо правового режиму транспортних засобів, які не рухалися, зокрема, неможливість їх віднесення до джерела підвищеної небезпеки. Отже для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що за нотаріально посвідченим договором оренди/найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року ОСОБА_2 надав ТОВ "Науково-виробнича фірма "Промсервіс-ЮГ" в оренду на один рік для виробничої діяльності автомобіль "Renault Megane Sedan", реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2
12 серпня 2020 року о 14 год. 00 хв. на території стоянки ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Криворіжсталі, 1 відбулося загоряння вищевказаного автомобіля "Renault Megane Sedan", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Полум`я швидко розповсюдилося та перекинулося на розташований поруч автомобіль "Mitsubishi Оutlander", реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1 .
Пошкодження вищевказаних транспортних засобів внаслідок пожежі 12 серпня 2020 року підтверджується актом про пожежу від 13 серпня 2020 року, складеним комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому також зазначено, що причина пожежі встановлюється.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складеним судовим експертом Чивчишем О. П. за заявою ОСОБА_1, розмір майнових збитків, заподіяних власнику автомобіля "Mitsubishi Оutlander", реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 104 963,78 грн.
За фактом пожежі було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке 13 серпня 2020 року внесені до ЄРДР за № 12020040710001050.
Відповідно до звіту про ймовірну причину виникнення пожежі, що сталася 12 серпня 2020 року в автомобілі "Renault Megane Sedan", 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, та автомобілі "Mitsubishi Оutlander", 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_2, які знаходились за адресою: місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Криворіжсталі, неподалік будинку № 1 найймовірнішими версіями пожежі, яка сталася 12 серпня 2020 року у вказаних автомобілях є виникнення горіння внаслідок теплових проявів електричної енергії в результаті короткого замикання електричної мережі автомобіля "Renault Megane Sedan", та запропоновано для встановлення об`єктивної причини пожежі залучити експертну службу МВС України (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України) та спеціалістів дослідно-випробувальної лабораторії ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області.
В межах цього кримінального провадження Дніпропетровським науково?дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України була проведена судова експертиза нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів. У висновку експерта від 30 вересня 2020 року № 19/104-8/4372 зазначено, що в наданому на дослідження пожежному смітті чорного кольору слідів нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів не виявлено, в межах чутливості застосованих методів дослідження.
Постановою слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Іщенка Д. В. від 09 вересня 2020 року кримінальне провадження № 12020040710001050 було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про часткове задоволення аргументів, викладених у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Щодо стягнення майнової шкоди
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).
Тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що:
перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у частині першій статті 1187 ЦК України не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об`єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо;
транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди);
транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи у процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля);
для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.
Тому підстави для відступу від висновку викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15-ц (провадження № 61-17064св18) відсутні.
Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18).
При існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникає часткове зобов`язання. Тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок у рівній частці. Натомість солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України).
Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ними своїх трудових обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).
Тлумачення частини першої статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).