ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/15532/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Державного підприємства "Фінансування
інфраструктурних проектів" - Погаса О.А.,
"АКЕЛІК ГРУП" ВАТ, що діє через Представництво
"АКЕЛІК ГРУП" ВАТ" - Шабаровського Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 (у складі колегії суддів: Владимиренко С.В. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А. )
у справі № 910/15532/21
за позовом Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"
до "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ, що діє через Представництво "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року Державне підприємство "Фінансування інфраструктурних проектів" (далі - ДП "Фінансування інфраструктурних проектів") звернулося до суду з позовом до "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ, що діє через Представництво "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ" (далі - "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути грошові кошти в сумі 3 230 255,49 грн за порушення зобов`язань за договором від 03.06.2020 № БДР-50/06-20, у тому числі 255 991,33 грн пені за прострочення виконання робіт, 200 846,09 грн інфляційних нарахувань на суму невикористаного авансу, 2 169 504,00 грн пені за несвоєчасне повернення авансу та 603 914,17 грн неодержаного доходу.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду від 03.06.2020 № БДР-50/06-20.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ на користь ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" пеню в сумі 255 991,33 грн, інфляційні втрати в сумі 200 846,09 грн, пеню в сумі 2 169 504,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 39 395,12 грн. У решті позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 скасовано частково; ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ на користь ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" пеню в сумі 701,35 грн, пеню в сумі 6 686,83 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 110,82 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" на користь "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 58 921,32 грн.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у листопаді 2022 року ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/15532/21 за касаційною скаргою ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.12.2022.
"АКЕЛІК ГРУП" ВАТ у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін. Водночас у відзиві зазначено, що розмір судових витрат, які відповідач очікує понести під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, становить 136 563,84 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні спору судами попередніх інстанцій установлено, що 03.06.2020 між ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" (замовник) і "АКЕЛІК ГРУП" ВАТ, що є юридичною особою згідно з законодавством Республіки Азербайджан та діє на території України через зареєстроване представництво, (підрядник) укладено договір підряду № БДР-50/06-20 (далі - договір), за умовами якого на виконання Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року (далі - Програма), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 435, в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання будівельно-монтажних робіт "(код за ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь): ГБН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт (влаштування) транспортної розв`язки в одному рівні кільцевого типу з малим діаметром центрального острівця на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 310+752, Чернівецька область" (далі - об`єкт будівництва) згідно з технічним завданням, викладеним в тендерній документації та у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації.
Склад, обсяг, види та вартість будівельно-монтажних робіт (далі - роботи) по об`єкту будівництва, що будуть виконуватися підрядником, визначаються в договірній ціні (додаток № 1 до договору), в межах визначеної в результаті процедури публічної закупівлі вартості закупівлі, а виконання цих робіт - в межах фактичного обсягу видатків замовника на поточний рік (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору (у редакції додаткової угоди № 4 від 21.12.2020 до договору), цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Згідно з пунктом 2.2 договору строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих етапів, визначаються Графіком виконання робіт (додаток № 2 до договору). В межах строків виконання робіт, зазначених у Графіку, роботи виконуються на загальних умовах, без урахування вихідних, святкових і неробочих днів, якщо інше не передбачено Графіком.
У пункті 3.1 договору визначено, що загальна вартість робіт (договірна ціна) визначається на основі приблизного кошторису у Додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною, та становить 30 132 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 5 022 000,00 грн.
За змістом пункту 5.4 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 18.09.2020 до договору), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів замовник може прийняти рішення щодо надання підряднику на строк не більше 3 місяців авансу по 18.12.2020 (але не пізніше кінця поточного бюджетного року) на виконання робіт в сумі, що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, а саме загальної вартості робіт (Договірної ціни), що складає 9 039 600,00 грн, в тому числі ПДВ 1 506 600,00 грн на підставі наданих рахунків-фактур та спрямовується на небюджетний рахунок, відкритий на ім`я підрядника в органах казначейства у встановленому законом порядку. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3 місяці з моменту отримання авансу, та виконати належним чином обсяг закупівель та надати замовнику підтверджуючі документи (Акт прийняття виконаних робіт (форма КБ-2В) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) на суму сплаченого авансу. При закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з урахуванням індексу інфляції. Не надання авансу не є підставою для перегляду строків виконання робіт, які визначені пунктом 2.2 договору.
У пункті 5.5 договору визначено, що для приймання та проведення розрахунків за виконані роботи, підрядник надає замовнику повний пакет документів: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ- 3) - у двох екземплярах (підпункт 5.5.1); акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) з додатками - у двох екземплярах (підпункт 5.5.2); підсумкову відомість ресурсів - у двох екземплярах (підпункт 5.5.3); сертифікати відповідності продукції та паспорти на матеріали та устаткування (підпункт 5.5.4); виконавчу документація відповідно до вимог ДБН А.3.1-5:2016 на обсяги робіт, що відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) (підпункт 5.5.5); фотофіксацію об`єкту будівництва до початку, в період проведення та кінцевий результат виконаних робіт (підпункт 5.5.6).
Після завершення виконання робіт підрядник в комплекті з кінцевим актом виконаних робіт передає замовнику загальний журнал, заповнений згідно ДБН А.3.1-5:2016 та виконавчі схеми (пункт 5.6 договору).
Згідно з підпунктами 6.1.1, 6.1.2 договору підрядник повинен розпочати виконання робіт впродовж 5 календарних днів з дня отримання дозвільного документу (акту, ордеру, дозволу). Початок та закінчення виконання усіх робіт за цим договором та їх окремих етапів визначається Графіком виконання робіт (Додаток № 2), який складається за формами, рекомендованими Мінрегіонбудом та є невід`ємною частиною договору (пункти 6.1.1 та 6.1.2 договору).
Відповідно до пункту 6.1.4 договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 15.06.2020 до договору), строки виконання робіт можуть змінюватися із обов`язковим внесенням відповідних змін у договір, шляхом укладення додаткових угод, у разі: прийняття органами законодавчої, виконавчої та місцевої влади законодавчих та інших нормативних актів, що унеможливлюють подальше виконання робіт, або зобов`язують сторони вчинити певні дії, які потребують певного часу, що впливатиме на строки виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором; виникнення обставин непереборної сили, визначених та доведених відповідно до розділу 10 цього договору; внесення суттєвих змін до проектної документації, якщо це безпосередньо тягне за собою збільшення обсягів виконання будівельно-монтажних робіт; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; призупинення робіт за офіційним повідомленням замовника; у разі відсутності або несвоєчасності бюджетного фінансування замовника на виконання умов даного договору. При виникненні обставин, які передбачені цим підпунктом договору, що не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, замовник переглядає зазначені строки. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою про внесення змін до договору з одночасним внесенням змін в Графік.
Пунктом 6.9.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 15.06.2020) встановлено, що підрядник після закінчення робіт на об`єкті будівництва протягом 3 (трьох) робочих днів надає замовнику повідомлення про закінчення робіт, відповідно до якого створюється комісія з прийняття робіт. Приймальна комісія призначається наказом замовника.
Згідно з пунктом 6.9.2 договору приймання-передача закінчених робіт (об`єкт будівництва) здійснюється на підставі акта приймання-передачі робіт (об`єкта будівництва), який складається приймальною комісією за участю наступних представників: замовника, проєктувальника, підрядника, субпідрядних організацій (задіяних при виконанні робіт на об`єкті будівництва), експлуатаційної організації (балансоутримувача); інженера з технічного нагляду; інженера-консультанта; інших зацікавлених органів (у разі необхідності).
Згідно з додатковою угодою № 4 від 21.12.2020 до договору сторони домовилися, зокрема, внести зміни до додатку № 2 до договору "Графік виконання робіт", виклавши його в новій редакції. У цьому Графіку встановлено строк введення об`єкта в експлуатацію до 21.12.2020.
У справі, що розглядається, ДП "Фінансування інфраструктурних проектів", звертаючись до суду із зазначеним позовом, обґрунтувало вимоги тим, що відповідач як підрядник у визначений договором строк не надав повідомлення про закінчення робіт та підтверджуючих документів про повне виконання робіт, чим порушив умови договору та прострочив виконання робіт на 10 календарних днів (з 22.12.2020 по 31.12.2020 включно), у зв`язку з чим, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (т.1 а.с.125-129), позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 255 991,33 грн, нараховану відповідно до пункту 9.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.06.2020 до договору) за порушення строку виконання робіт у розмірі 0,1 % від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення, включаючи день підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.
Також позивачем зазначено, що на виконання умов пункту 5.4 договору ним перераховано відповідачу попередню оплату (аванс) в сумі 9 039 600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.09.2020 № 624, яку відповідач зобов`язався використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, виконати належним чином обсяг закупівель та надати замовнику підтверджуючі документи (акт прийняття виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) на суму сплаченого авансу, та/або повернути замовнику невикористану суму авансу з урахуванням індексу інфляції в строк до 18.12.2020.
Відповідачем надано підтверджуючі документи на виконання робіт та довідку про вартість на суму авансу 2 828 794,17 грн, а отже в строк до 18.12.2020 підрядник мав надати акти прийняття виконаних робіт на суму 6 210 805,83 грн або повернути цю суму з урахуванням індексу інфляції.
Оскільки невикористану частину авансу в сумі 6 210 805,83 грн було повернуто відповідачем 28.12.2020, тобто з пропуском встановленого договором строку, та без урахування індексу інфляції, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 2 169 504,00 грн за прострочення повернення частини авансу та інфляційні втрати в сумі 200 846,09 грн, нараховані за період з 22.09.2020 по 18.12.2020 на суму невикористаного авансу (т. 1 а.с.71).
Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивача було позбавлено доходу у виді утримання служби замовника (включаючи витрати на технічний нагляд) у сумі 603 914,17 грн, які також заявлено позивачем до стягнення з відповідача.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково, а саме: стягнув на користь позивача пеню в сумі 255 991,33 грн за прострочення зобов`язання з виконання робіт, інфляційні втрати в сумі 200 846,09 грн, нараховані на суму невикористаного авансу, і пеню в сумі 2 169 504,00 грн за прострочення повернення частини авансу. У решті позову (щодо стягнення 603 914,17 грн неодержаного доходу) відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем у встановленому порядку доведено наявність підстав для часткового задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду скасував частково, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково та стягнув з відповідача на користь позивача пеню в сумі 701,35 грн за порушення зобов`язання з виконання робіт за договором та пеню в сумі 6 686,83 грн за несвоєчасне повернення авансу; у решті позову відмовив. При цьому апеляційний суд зазначив про неправильне здійснення позивачем та судом першої інстанції розрахунків пені як за порушення зобов`язання з виконання робіт за договором, так і за несвоєчасне повернення авансу, тому, пославшись, у тому числі на положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК), за змістом якої штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, здійснив власний розрахунок пені та стягнув зазначені кошти з позивача у відповідному розмірі; також, пославшись на положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, дійшовши висновку про неправомірність таких вимог. Разом із тим суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржник в апеляційній скарзі просить суд переглянути судове рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог, а тому суд не здійснює апеляційний перегляд судового рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у сумі 603 914,17 грн (неодержаний дохід).
У поданій касаційній скарзі ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" послалося, зокрема на те, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції, виходячи з наведеного ним розрахунку, неправильно застосовано положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частину 6 статті 231 ГК, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у частині стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання та повернення невикористаної частини авансу, оскільки в цьому випадку при розрахунку пені мало бути застосовано положення частини 2 статті 231 ГК та відповідні умови договору; судом апеляційної інстанції при вирішенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму неповернутого вчасно авансу, не враховано положення 5.4 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 18.09.2020 до договору), за умовами якого при закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з урахуванням індексу інфляції, тобто ця умова договору за настанням певних обставин є обов`язковою для підрядника; суд апеляційної інстанції у порушення частини 1 статті 269 ГПК вийшов за межі розгляду апеляційної скарги, чим допустив порушення принципів диспозитивності та змагальності. На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, скаржник послався на неврахування судом висновків, вкладених у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 910/16638/17, від 28.10.2019 у справі № 910/16641/17, від 14.03.2018 та 28.11.2018 у справі № 910/24853/13, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на зміст касаційної скарги, у якій скаржником порушено питання про перегляд судових рішень у частині позовних вимог про стягнення пені за порушення зобов`язання з виконання робіт за договором, пені за несвоєчасне повернення авансу та інфляційних втрат, а також те, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення неодержаного доходи не було предметом апеляційного перегляду, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, та виходить із такого.
У частинах 1, 2 статті 193 ГК визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема з договорів та інших правочинів.
У частині 1 статті 626 ЦК передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.