ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Верховного Суду Гриціва М. І., Прокопенка О. Б. на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" до Акціонерного товариства "Мегабанк", приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності в межах справи № 914/2350/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА" до Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" про банкрутство
Цією постановою Велика Палата Верховного Суду задовольнила касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк"; скасувала постанову Західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2021 року і рішення Господарського суду Львівської області від 17 вересня 2020 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) в частині задоволених позовних вимог та ухвалила нове рішення, яким у позові відмовила.
Тією самою постановою Велика Палата Верховного Суду також стягнула з Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" 44 142 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
Це рішення ухвалене більшістю голосів суддів Великої Палати Верховного Суду, які брали участь у її розгляді, що узгоджується з приписами частини сьомої статті 33 у поєднанні з правилами частини першої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (чи так само з приписами частини одинадцятої статті 33 у поєднанні з положеннями частини першої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не маємо зауваг щодо мотивів ухваленої в цій справі постанови, як і загалом щодо результату касаційного перегляду судових рішень по суті порушених у скарзі питань.
Наша увага й пов`язана із цим позиція стосується дотримання вимог закону щодо формування Великої Палати Верховного Суду, відтак і спроможності цього постійно діючого колегіального органу Верховного Суду здійснювати свої повноваження у визначеному складі, адже будь-який результат судового розгляду справи чи перегляду судових рішень (незалежно від процедури, за правилами якої це відбувається), як-от у цій справі, є тісно пов`язаний з таким питанням, як законний склад суду чи, якщо послуговуватися термінологією Європейського суду з прав людини, "суду, встановленого законом".
Це питання чи радше вимога, об`єктивована нормами як національного (процесуального) законодавства, так і положеннями міжнародного договору, яким є Європейська конвенція з прав людини, згоду на обов`язковість якої надала Верховна Рада України, зачіпає чимало аспектів, які впливають на законність суду (приміром, порядок / процедура визначення складу суду, розподілу справ, дотримання встановлених законом правил щодо юрисдикції і підсудності справ, повноваження суду / судді на прийняття певних рішень / вчинення процесуальних дій, наявність / відсутність підстав для відводу судді чи обставин, які ставлять під сумнів його об`єктивність і неупередженість), а відтак і його рішень, адже видається очевидним, що без "справедливого суду" не може бути і справедливих, правильних рішень.