ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 389/766/20
провадження № 51-2347 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_7 та засудженого на вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року, ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 25 січня 2020 року приблизно о 21 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у будинку АДРЕСА_2, під час сварки з ОСОБА_8, що виникла раптово на ґрунті неприязних відносин, діючи з метою умисного протиправного заподіяння смерті, наніс йому ножем не менше шести ударів у шию, грудну клітину, живіт та передпліччя, заподіявши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, від якихОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в КНП "Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенка" Знам`янської міської ради.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
Захисник та засуджений у касаційних скаргах, доводи яких за своїм змістом є аналогічними, не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивують тим, що суд першої інстанції:
- неправильно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки останній захищався від неправомірних дій потерпілого, а тому його дії мають бути кваліфіковані за ст. 118 КК України;
- не надав належної оцінки наявним у ОСОБА_6 тілесним ушкодженням;
- не врахував того, що смерть ОСОБА_8 настала в лікарні через 9 днів після спричинених йому тілесних ушкоджень, що, на їхню думку, свідчить про неналежне виконання медичними працівниками своїх професійних обов`язків;
- ухвалив вирок, який не відповідає вимогам КПК України.
Крім того, посилаються на те, що суд апеляційної інстанції:
- безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів;
- не перевірив належним чином доводів їхніх апеляційних скарг та необґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції;
- постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали подані касаційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Доводи касаційних скарг захисника та засудженого щодо безпідставного засудження ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
При цьому суд першої інстанції урахував, зокрема:
- показання свідка ОСОБА_9 про те, що вона перебувала з ОСОБА_6 у фактичних шлюбних відносинах, проживали разом у її будинку на АДРЕСА_2 . 25 січня 2020 року у вечірній час вона, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та її колишній чоловік ОСОБА_10, знаходячись за вищевказаною адресою, розпивали спиртні напої. Приблизно о 20:40 між нею та ОСОБА_6 виник конфлікт, під час якого останній наніс їй 2-3 удари долонею в ліву частину голови. В цей час ОСОБА_8 вирішив за неї заступитись, внаслідок чого виник конфлікт між ним та ОСОБА_6 . ОСОБА_8, підійшовши впритул до ОСОБА_6, запитав у нього, що він робить, а ОСОБА_6, замахнувшись, вдарив його ножем. Вказала про те, що все відбулося за лічені хвилини, не знає, де ОСОБА_6 узяв ніж, бачила тільки лезо, вона злякалася та сховалася в іншу кімнату. В ОСОБА_8 в руках ніяких предметів вона не бачила. Коли вона вийшла пізніше з кімнати, то побачила на підлозі ОСОБА_8, який був ще живий та сказав, що саме ОСОБА_6 завдав йому тілесні ушкодження. Такі показання свідок ОСОБА_9 підтвердила під час проведення слідчого експерименту за її участю 10 лютого 2020 року;
а також дані, що містяться у:
- протоколах огляду місця події від 26 січня 2020 року з фототаблицями та відеозаписами до них;
- аудіозаписі повідомлення, зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) Знам`янський відділ поліції № 635 від 25 січня 2020 року, на якому зафіксовано телефонний дзвінок ОСОБА_6 на лінію "102", який повідомив, що наніс ножові поранення ОСОБА_14, так як той хотів захистити його дружину - ОСОБА_11, яку він бив;
- висновку медичного огляду № 5 від 26 січня 2020 року щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння;
- висновках експертів № 128, № 27, складених відповідно у період з 10 по 20 лютого 2020 року та з 10 по 13 лютого 2020 року, згідно з якими в змивах з поверхні килима, ручки та клинка складаного ножа, вилучених при оглядах місця події, знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_8 ;
- висновку експерта №12, складеного у період з 04 по 25 лютого 2020 року, відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: а) проникаючих колото-різаних ран грудної клітки справа і зліва з пораненнями легень, двосторонній пневмогемоторакс; б) проникаючих колото-різаних ран в лівому підребер`ї і в ділянці правої реберної дуги з пошкодженнями печінки, шлунково-ободової зв`язки, ободової кишки, шлунку, гемоперитоніум; в) колото-різаних ран на шиї зліва і в ділянці лівого передпліччя. Вищевказані тілесні ушкодження утворилися від 6-ти травматичних дій колото-ріжучого предмету, яким може бути ніж. Колото-різані поранення, проникаючі в грудну і черевну порожнини з пошкодженнями легень, печінки, шлунку, ободової кишки, шлунково-ободової зв`язки, пневмогематорексу, гемоперитоніуму, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 знаходився на стаціонарному лікуванні в Знам`янській міській лікарні, що свідчить про прижиттєве спричинення тілесних ушкоджень, однак о 15:50 ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий помер. Проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженнями шлунку і ободової кишки, ускладнене перитонітом та інтоксикацією, є небезпечним для життя в момент заподіяння і знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
Суд першої інстанції також проаналізував надані в судовому засіданні показання ОСОБА_6 і дав їм належну оцінку, співставивши їх із сукупністю інших досліджених доказів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як установлено з матеріалів кримінального провадження та технічного запису судових засідань, під час судового розгляду в суді першої інстанції учасникам процесу, в тому числі й стороні захисту, було забезпечено право на відстоювання своєї позиції.
З огляду на вищезазначене Суд уважає, що розгляд даного кримінального провадження здійснювався з дотриманням вимог ст. 22 КПК України.