ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 331/4277/17
провадження № 51-3945км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя вироком від 11 листопада 2021 року ОСОБА_7 визнав винуватим і засудив за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією усього особистого майна, за виключенням житла.
На підставі ч. 5 ст.72 КК в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, яка діяла до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" № 2046-VIII від 18 травня 2017 року", ОСОБА_7 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення:
- з 31 травня 2017 року до 06 травня 2019 року із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі;
- з 22 січня 2020 року до 09 лютого 2021 року із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
Також зараховано у строк призначеного покарання, частково відбуте ним покарання у місцях позбавлення волі з 07 травня 2019 року до 21 січня 2020 року включно.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого матеріальну шкоду у розмірі 4263 грн та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 30 травня 2017 року, близько 23:30 діючи за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, реалізуючи спільний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоровʼя особи, яка зазнала нападу, підійшли до ОСОБА_8, який заходив до під`їзду № 1, будинку АДРЕСА_2 . На першому поверсі ОСОБА_7, діючи згідно відведеної йому ролі, наніс потерпілому декілька ударів в область обличчя, від чого ОСОБА_8 впав на підлогу та втратив свідомість, тим самим застосував насильство небезпечне для здоров`я потерпілого, після чого знову наніс останньому декілька ударів руками в обличчя, а потім невстановлена в ході досудового розслідування особа, діючи згідно відведеної йому ролі, також нанесла ОСОБА_8 декілька ударів правою ногою по тулубу, внаслідок чого спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження. В подальшому, вони почали обшукувати ОСОБА_8, в результаті чого ОСОБА_7 заволодів належним потерпілому майном на загальну суму 6 874 грн, чим спричинив матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім цього, ОСОБА_7 31 травня 2017 року, близько 03:50, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у парковій зоні біля кафе "Парк Авеню", розташованому по пр. Соборному, б. 87-А в м. Запоріжжя, де сидів на лавочці. В цей час до нього підійшов раніше незнайомий ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_7, реалізуючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, наніс ОСОБА_9 кулаком правої руки удар в область обличчя зліва, в результаті чого останній упав на землю та втратив свідомість. В подальшому, з метою доведення злочинного умислу до кінця, діючи умисно, із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, заволодів належним потерпілому майном на загальну суму 5 950 грн, чим спричинив матеріальну шкоду на вказану суму.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 01 серпня 2022 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що докази, на які посилаються суди попередніх інстанції, отримано в порушення процесуального закону.
На думку захисника, суд апеляційної інстанції провів судовий розгляд з порушенням вимог ст. 404 КПК, а судове рішення цього суду в порушення вимог ст. 419 КПК не містить належних мотивів з яких суд виходив відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту.
Зокрема вважає, що протокол затримання ОСОБА_7 від 31 травня 2017 року складений з порушенням КПК оскільки містить час затримання підзахисного, який відрізняється від фактичного. Також під час цієї слідчої дії, було порушено право на захист останнього, оскільки йому не було забезпечено захисника в момент затримання. Крім цього, протокол не містить інформації про негайне повідомлення уповноваженого органу на надання безоплатної правової допомоги відповідно до вимог ч. 4 ст. 213 КПК
Крім того захисник вважає, що вилучення годинника "CASIO" було проведено з порушенням КПК, оскільки слідчий суддя не надавав дозвіл на тимчасовий доступ до цього годинника.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні під час касаційного розгляду
Захисник ОСОБА_6 підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 не підтримала касаційної скарги захисника, вважає, що її доводи є необґрунтованими, судові рішення стосовно ОСОБА_7 є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без зміни, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, вислухавши позицію прокурора та перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також достовірності фактичних обставин кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 вказаних вимог процесуального закону дотримано.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, зроблено з дотриманням ст. 23 КПК і він ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, підтверджених доказами наданими стороною обвинувачення, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7, обґрунтовано дійшов висновку, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 370 КПК розглянув кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7, його винуватість установлена на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно з положеннями ст. 94 КПК.
При цьому суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою доказів, даною місцевим судом, і дійшов висновку, що доводи сторони захисту про недоведеність винуватості ОСОБА_7, визнання ряду доказів недопустимими та порушення права на захист під час затримання є необґрунтованими. Докази, покладені місцевим судом в основу вироку, є належними та допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_7 винуватим у пред`явленому йому обвинувачені, та ці докази у своїй сукупності беззаперечно поза розумним сумнівом доводять його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.