ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 307/3712/18
провадження № 51-2392км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 на вирок Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070160001207, за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 вересня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Як визнав установленим суд, ОСОБА_7 07 жовтня 2018 року приблизно о 07:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись із с. Новобарово Тячівського району Закарпатської області по правій смузі дорожнього руху у напрямку с. Вонігово Тячівського району Закарпатської області, маючи технічну можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, порушив вимоги п. 1.5, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність, не впорався з керуванням транспортного засобу та передньою правовою частиною вказаного автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасовано. Призначено ОСОБА_7 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений та потерпіла просять скасувати вирок апеляційного суду з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через суворості.
На обґрунтування своїх вимог зазначають, що вирок апеляційного суду в частині призначення покарання є надто суворим. Вважають, що апеляційний суд безпідставно скасував вирок суду першої інстанції в частині застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК, не надавши належної оцінки обставинам, що пом`якшують покарання, а саме, що ОСОБА_7 визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдану шкоду, попросив вибачення у потерпілої, продовжує їй надалі допомагати, потерпіла при цьому не наполягала на позбавленні волі засудженого та даним про особу засудженого, що його характеризують, який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину і хвору дружину.
Також стверджують, що апеляційним судом не надано належної оцінки тому, що ОСОБА_7 вчинив злочин з необережності, не переховувався від слідства, що сам з`явився на місце ДТП та зізнався в його вчиненні.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційні скарги, а прокурор заперечувала проти їх задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
Висновки місцевого суду щодо обґрунтованості засудження ОСОБА_7 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК у касаційних скаргах не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Твердження засудженого та потерпілої у касаційних скаргах щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення занадто суворого покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та даним про його особу і можливості застосування до засудженого положень ст. 75 КК, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до положень статей370, 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.