ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 682/620/21
провадження № 51-2275км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого
ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020240000000549, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кіровське Донецької області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу 08 жовтня 2019 року за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців, звільненого за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вироком установлено, що 26 листопада 2020 року близько 21:30 в будинку АДРЕСА_2, в ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник конфлікт, а потім і бійка, під час якої ОСОБА_7 умисно завдав ОСОБА_8 не менше 7 ударів кулаками по голові та тулубу, а також не менш 2 ударів лезом ножа, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що у період часу з 03:00 до 08:00 27 листопада 2020 року спричинили його смерть.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року апеляційні скарги захисника та засудженого залишені без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений та захисник порушують питання про скасування постановлених у справі судових рішень та закриття кримінального провадження за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначають, що у справі не зібрано беззаперечних, взаємоузгоджених доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер. Стверджують, що жоден з допитаних у суді свідків не бачили, що саме ОСОБА_7 завдав потерпілому удари ножем, а висновки експертиз (у тому числі судово-медичної та показання експерта ОСОБА_9 щодо часу настання смерті потерпілого) його вину не підтверджують, травма потерпілому була нанесена вже після того, як ОСОБА_7 пішов з будинку, а завдані ним під час конфлікту удари ОСОБА_8, не могли призвести до тяжких наслідків. Вказують, що апеляційний розгляд здійснено з порушенням статей 404, 405 КПК, апеляційний суд не дослідив повторно доказів, не надав вичерпних відповідей на доводи апеляційних скарг і, залишаючи їх без задоволення, свого рішення належним чином не мотивував. Крім того, засуджений звертає увагу на те, що він клопотав про безпосередню участь у судовому засіданні, однак апеляційний розгляд відбувся в режимі відеоконференції, що позбавило його можливості ефективно здійснювати захист своїх інтересів. У зв`язку із цим вважає, що апеляційний суд порушив його право на захист. Вважають судові рішення такими, що не відповідають вимогам ст. 370 КПК, а ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам
ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав доводи касаційних скарг.
Прокурор вважала, що касаційні скарги сторони захисту задоволенню не підлягають, а судові рішення щодо ОСОБА_7 мають бути залишені без зміни.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, неповнота та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилається в касаційних скаргах сторона захисту, враховуючи наведені вимоги закону, не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо
ОСОБА_7, з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.
Такими доказами, зокрема, є показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також потерпілого ОСОБА_12 з яких видно, що 26 листопада 2020 року близько 21:00 до них в будинок прийшов ОСОБА_7, якого запросили за стіл вечеряти, де також перебував ОСОБА_8 . В ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_8 ударив ОСОБА_7 по обличчю, а той почав кулаками рук наносити удари ОСОБА_8 . Тікаючи, ОСОБА_8 забіг до себе в кімнату, але ОСОБА_7 побіг за ним, вибивши двері. Потім вони вийшли з кімнати та усі разом продовжили застілля. При цьому свідок ОСОБА_11 показав, що
ОСОБА_7 віддав йому в руки ножа, який він кинув на холодильник. Через деякий час між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знову розпочався конфлікт та бійка, в ході якої вони впали на підлогу та вовтузили один одного. ОСОБА_10 вилила на них відро води та разом з ОСОБА_11 вийшла на вулицю. В подальшому вийшов
ОСОБА_7, який з ОСОБА_11 покинув будинок, а ОСОБА_10 допомогла
ОСОБА_8, який сидів в кухні на підлозі та казав, що не може встати, добратися до ліжка. Вранці ОСОБА_10 та ОСОБА_12 виявили, що ОСОБА_8 помер.