ПОСТАНОВА
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 686/20525/19
провадження № 51-3003км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_7 ? адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України (далі ? КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомХмельницького міськрайонного суду від 14 грудня 2021 року
ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 149 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, без конфіскації майна.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 28 червня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
За вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 10 червня 2019 року, перебуваючи на території парку культури і відпочинку
ім. М. Чекмана, що неподалік вул. Проскурівського Підпілля в м. Хмельницькому, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи примус та уразливий стан своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_8, передала останню іншій особі за грошову винагороду з метою її подальшої сексуальної експлуатації за таких обставин.
Так, у травні 2019 року ОСОБА_7, ніде не працюючи, не маючи постійного джерела заробітку, з метою погашення боргів та вирішення фінансових проблем вирішила передати за грошову винагороду свою неповнолітню дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживала разом із нею по АДРЕСА_1, для подальшої сексуальної експлуатації.
Діючи відповідно до вказаної мети, ОСОБА_7 8 червня 2019 року близько 14:00, перебуваючи на території парку культури і відпочинку ім. М. Чекмана, що неподалік вул. Проскурівського Підпілля в м. Хмельницькому, під час зустрічі з ОСОБА_9 (анкетні дані змінено), залученим працівниками поліції для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, діючи умисно, з корисливих мотивів, запропонувала передати останньому за грошову винагороду в розмірі 30 000 грн свою неповнолітню дочку ОСОБА_8 для зайняття проституцією на території Одеської області на період літніх канікул та визначила дату такої передачі 10 червня 2019 року.
Виконуючи попередню домовленість, ОСОБА_7 10 червня 2019 року близько 14:25, перебуваючи на території вищевказаного парку, під час повторної зустрічі з ОСОБА_9 підтвердила останньому готовність здійснити передачу своєї дочки ОСОБА_8 за грошову винагороду з метою подальшої сексуальної експлуатації, погодившись при цьому отримати за це частину раніше обумовленої суми в розмірі 20 000 грн, з умовою подальшої виплати решти коштів протягом кількох найближчих місяців.
Цього ж дня о 14:35 ОСОБА_7, перебуваючи на території вищевказаного парку, застосовуючи примус до своєї дочки ОСОБА_8 у вигляді психологічного тиску, який полягав у погрозах позбавлення їжі та житла, використовуючи матеріальну залежність неповнолітньої та її уразливий стан, викликаний важкими сімейними й іншими обставинами, зокрема проживання в неповній сім`ї, стражданням на психічне захворювання у вигляді поведінкових розладів унаслідок вживання алкоголю та стимуляторів із синдромом залежності, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 є неповнолітньою, через що вона не може в повній мірі приймати за своєю волею самостійні рішення та чинити опір незаконним діям, свідомо порушуючи першочергове право неповнолітньої дитини на зростання і виховання в рідній сім`ї, усвідомлюючи свої злочинні дії та бажаючи негативних наслідків для власної дитини, пов`язаних із подальшою її експлуатацією на користь сторонніх осіб - зайняття проституцією, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення незаконної передачі неповнолітньої дочки з метою її подальшої сексуальної експлуатації, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення передала свою неповнолітню дочку ОСОБА_8 для подальшого зайняття проституцією ОСОБА_9, за що отримала від останнього грошову винагороду в сумі 20 000 грн, а решту грошових коштів у сумі 10 000 грн згідно з домовленістю мала отримати протягом кількох найближчих місяців.
Після отримання грошових коштів у сумі 20 000 грн та передачі неповнолітньої дочки ОСОБА_7 була затримана працівниками поліції в ході контролю за вчиненням злочину.
Вимоги та доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі захисник засудженої, указуючи на істотні порушення норм кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, порушення права на захист і зазначаючи про те, що висновок про винуватість ОСОБА_7 ґрунтується на недопустимих доказах, просить скасувати рішення апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд. Стверджує, що з порушенням ч. 1
ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК), крім обставин, викладених в обвинувальному акті, суди інкримінували ОСОБА_7 те, що вона решту грошових коштів у сумі 10 000 грн згідно з домовленістю мала отримати протягом кількох найближчих місяців. Зазначає про те, що всупереч ч. 7 ст. 97 КПК суд першої інстанції у вироку послався на показання працівників поліції та Служби безпеки України ОСОБА_10 і ОСОБА_11, а апеляційний суд у ході розгляду апеляційної скарги ці доводи залишив поза увагою і не надав на них належних обґрунтувань. Крім цього, указує, що суди не взяли до уваги доводів сторони захисту про недопустимість доказів, а саме: протоколу огляду місця події, у якому відсутні всі підписи учасників цієї слідчої дії, порушено порядок упакування флешкарти відеозапису, не описано послідовності проведення процесуальної дії. Фактично проводився не огляд місця події, а обшук затриманої ОСОБА_7, при цьому було порушено її право на захист. Зазначає, що суди не врахували того, що протокол огляду місця події і всі похідні докази є недопустимими в разі відсутності протоколу затримання особи, яка була змушена перебувати поряд із поліцейським.
Як зауважує захисник, доводи щодо недопустимості як доказу протоколу огляду покупця, протоколу вручення грошових коштів покупцю та протоколу контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, оскільки у них зазначено однаковий час їх складання, крім протоколу вручення коштів, де взагалі відсутній час, протоколи складено одним оперативним працівником і у слідчих діях брали участь одні й ті ж поняті, колегія суддів визнала неістотними й відхилила, при цьому послалася на показання ОСОБА_12 та ОСОБА_13, хоча останні в судовому засіданні не змогли пояснити зазначених обставин. До того ж, указані поняті в цей же час брали участь у проведенні огляду з іншим слідчим, на що суди уваги не звернули.Як вказує скаржник, проведення негласних слідчих (розшукових) дій за участю неповнолітньої потерпілої без залучення законного представника суперечить положенням КПК. Покликається на те, що суди не дослідили дій працівників правоохоронних органів щодо схиляння неповнолітньої до провокування нею засудженої до вчинення правопорушення. Також касатор зазначає про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через суворість.
Крім цього, захисник ставить інші вимоги, що стосуються фактичних обставин кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник просив касаційну скаргу задовольнити, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів вирішила, що вона не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.
Відповідно до ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За змістом ст. 438 вказаного Кодексу при здійсненні касаційного провадження Суд не вправі скасувати оскаржені рішення через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
У касаційній скарзі захисник заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження та достовірність окремих доказів. Розгляд цих питань з урахуванням положень ст. 433 КПК до повноважень Верховного Суду законом не віднесено, а тому вони не підлягають перевірці, оскільки не є предметом касаційного розгляду.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За змістом ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Натомість зазначені вище захисником засудженої доводи були предметом перевірки судами першої та апеляційної інстанцій, які надали їм оцінку в сукупності з іншими доказами.
Водночас положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінка доказів згідно зі ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, який постановив вирок, і ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Свій висновок щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК, суд першої інстанції належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону і в сукупності правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку. Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок місцевого суду, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими та оціненими за критеріями, які визначено
Цей висновок місцевий суд зробив на підставі аналізу показань, зокрема:
- засудженої, яка вказала, що 8 червня 2019 року близько 14:00 вона зустрічалась із ОСОБА_9 і домовилась про наступну зустріч, яка відбулася 10 червня 2019 року близько 14:35 і під час якої вона отримала від останнього грошові кошти в сумі 20 000 грн, після чого була затримана працівниками поліції. Зазначені кошти вона брала в якості позики, а її дочка нікуди б не поїхала. Вважає, що відносно неї була скоєна провокація з боку правоохоронних органів;
- свідка ОСОБА_9 , який брав участь у проведенні спеціального слідчого експерименту будучи залученим, як особа зі зміненими анкетними даними, та вказав, що під час зустрічі 8 червня 2019 року ОСОБА_7 запропонувала передати йому за грошову винагороду в розмірі 30 000 грн свою неповнолітню дочку ОСОБА_8 для зайняття проституцією на території Одеської області на період літніх канікул та визначила дату такої передачі ? 10 червня 2019 року. В ході зустрічі вказаного дня підтвердила готовність здійснити передачу своєї дочки, погодившись при цьому отримати за це частину раніше обумовленої суми в розмірі 20 000 грн, з умовою
подальшої виплати решти коштів протягом кількох найближчих місяців. Цього ж дня
ОСОБА_7 передала йому свою неповнолітню дочку ОСОБА_8 для подальшого зайняття проституцією, за що він передав засудженій грошові кошти в сумі 20 000 грн;
- потерпілої ОСОБА_8, яка вказала, що проживала разом із матір`ю
ОСОБА_7, останнямала заборгованість за отриманими кредитами, у зв`язку з чим просила знайти вихід, щоб її погасити, при цьому знала, що вона "спала" за гроші. Одного дня вона прийшла до матері та з метою, щоб "підставити" її повідомила про можливість поїхати для зайняття проституцією на територію Одеської області на період літніх канікул, засуджена погодилася відпустити її за грошову винагороду в сумі 40 000 грн за один місяць. Потім матір зустрічалася з чоловіком, який пропонував поїздку, після чого повідомила, що про все домовилася. 22 травня 2019 року вона писала заяву в правоохоронні органи про наміри матері продати її сутенеру, про примус до зайняття проституцією з метою отримання за це грошових коштів для оплати боргів і погрози вигнати з дому.
Підтверджуючи фактичні обставини подій в суді першої та апеляційної інстанцій, потерпіла почала стверджувати, що писала заяву та давала показання в стані наркотичного сп`яніння.
Фактам непослідовності показань потерпілої та показанням засудженої суди дали аргументовану оцінку.
Крім того, ухвалюючи рішення, суди урахували:
· фактичні дані протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 31 травня 2019 року та додатку до нього (аудіозаписів), у яких зафіксовано розмови засудженої ОСОБА_7 з потерпілою ОСОБА_8 з приводу схиляння останньої до зайняття проституцією, при цьому потерпіла повідомляє, що є людина, яка може допомогти займатися проституцією, а засуджена ініціює призначення зустрічі з такою людиною;
· постанову прокурора, якою постановлено провести з 28 травня 2019 року упродовж 30 діб, але не пізніше моменту отримання грошових коштів за передачу в оренду неповнолітньої ОСОБА_8, негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_7 із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів у сумі до 40 000 грн. Для проведення цієї слідчої дії залучено громадянина зі зміненими анкетними даними ОСОБА_9 ;