ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 376/2712/21
провадження № 51-1690км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника
цивільного відповідача ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сквирського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК), до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" заборонено громадянину Молдови ОСОБА_7 виїзд з України на час відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 3 роки.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів, арешту майна, процесуальних витрат і цивільних позовів.
Київський апеляційний суд ухвалою від 24 травня 2022 року відмовив представнику цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) та прокурору в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Сквирського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року й повернув апеляційні скарги особам, які їх подали, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Свої вимоги касатор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, не з`ясувавши та не перевіривши належним чином поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, дійшов передчасного висновку про відмову в його поновленні. Представник цивільного відповідача зазначив про те, що з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан через повномасштабне збройне вторгнення Російської Федерації, тому він та МТСБУ не працювали у звичайному режимі. Звертає увагу, що апеляційна скарга було подано в найкоротший термін після зменшення загрози життю працівникам МТСБУ у м. Києві та повернення міста до нормального функціонування. Вказує, що він не був присутнім під час проголошення вироку, а тому, на його думку, строк на апеляційне оскарження вироку для нього необхідно було рахувати з дня отримання ним копії цього судового рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити скаргу.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Вимогами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК визначено, що ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Згідно зі ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Як установлено п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Правило дотримання 30-денного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його проголошення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Воно є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком обвинуваченого, який перебуває під вартою.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.