ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 380/9230/21
адміністративне провадження № К/990/23181/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львові про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової допомоги у зв`язку із щорічною відпусткою, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та моральної шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року (головуючий суддя - Карп`як О.О.), постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року (головуючий суддя - Ніколіна В.В., судді: Качмар В.Я., Пліша М.А.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львові (далі - відповідач, ТУ ДБР у м. Львові), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ТУ ДБР у м. Львові від 19 лютого 2021 року №34-о/с "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ ТУ ДБР у м. Львові від 01 березня 2021 року №119-о/с "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ ТУ ДБР у м. Львові від 11 травня 2021 року №199 о/с "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління ТУ ДБР у м. Львові або на рівнозначній посаді з 12 травня 2021 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 травня 2021 року до дати винесення рішення про поновлення;
- стягнути з ТУ ДБР у м. Львові на користь позивача грошову допомогу у зв`язку із щорічною відпусткою, обрахунок якої провести за останні два календарні місяці роботи, що передували місяцю, в якому наказом від 01 лютого 2021 року №99-в надавалась щорічна основна відпустка, тобто за січень 2021 року та грудень 2020 року;
- стягнути з ТУ ДБР у м. Львові на користь позивача матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань;
- стягнути з ТУ ДБР у м. Львові на користь позивача моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при винесенні оскаржуваних наказів відповідач порушив пункт 4 частини другої статті 17, частини третю, п`яту статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII) та порушив процедуру звільнення, визначену статтями 40, 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Окрім того, на думку ОСОБА_1, відповідач протиправно позбавив його права на отримання грошової допомоги у зв`язку із щорічною основною відпусткою та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. 07 травня 2019 року наказом ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі №26о/с, призначено ОСОБА_1 на посаду слідчого Третього слідчого відділу (відділу розслідування військових злочинів) слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі з 08 травня 2019 року, як обраного за конкурсом, з випробувальним строком 6 місяців.
4. 07 травня 2020 року наказом ТУ ДБР, розташованого у місті Львові №64к/с, призначено ОСОБА_1 на посаду слідчого першого слідчого відділу (відділ розслідування злочинів, у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, в порядку переведення з посади слідчого третього слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі з 08 травня 2020 року.
5. Наказом ДБР від 15 жовтня 2020 року №581 "Про затвердження структури та штатної чисельності територіальних управлінь Державного бюро розслідувань", було затверджено структуру ТУ ДБР у місті Львові, штатною чисельністю 122 штатних одиниць.
6. 20 жовтня 2020 року наказом ДБР №198дск затверджено зміни до штатного розпису структуру ТУ ДБР у місті Львові на 2020 рік.
7. 22 жовтня 2020 року наказом ТУ ДБР у м. Львові №188-ос "Про попередження працівників" наказано Сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, персонально попередити працівників ТУ ДБР у м. Львові, посади яких скорочуються про наступне вивільнення. 22 жовтня 2020 року позивачу вручено попередження про наступне вивільнення.
8. 30 грудня 2020 року наказом ДБР №303дск затверджено зміни до наказу ДБР №198дск від 20 жовтня 2020 року затверджено зміни до штатного розпису ТУ ДБР у м. Львові.
9. Наказом ДБР від 25 січня 2021 року №46дск затверджено та введено в дію штатний розпис ТУ ДБР у м. Львові на 2021 рік.
10. 28 січня 2021 року наказом ТУ ДБР у м. Львові №19о/с внесено зміни до наказу ТУ ДБР, розташованого у місті Львові від 22 жовтня 2020 року №188о/с в частині попередження працівників ТУ ДБР у м. Львові словосполучення "з 31 січня 2021 року" замінено на словосполучення "з 28 лютого 2021 року".
11. 01 лютого 2021 року наказом ТУ ДБР у місті Львові №99-в "Про надання відпустки" надано ОСОБА_1 частину щорічної основної відпустки тривалістю два календарні дні з 22 по 23 лютого 2021 року.
12. 19 лютого 2021 року наказом ТУ ДБР у місті Львові №34-о/с "Про звільнення ОСОБА_1", припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 01 березня 2021 року у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців. Виплачено позивачу грошову компенсацію за 17 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 08 травня 2020 року по 01 березня 2021 року та виплачено вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
13. 25 лютого 2021 року позивачем подано до відповідача заяву про виплату йому грошової допомоги на оздоровлення у зв`язку з відпусткою, яку йому надано наказом від 01 лютого 2021 року №99-в.
14. У відповідь на заяву позивача відповідач надав відповідь від 16 березня 2021 року №Б-1498/12-07/21 та роз`яснив, що станом на момент розгляду звернення кошторисом на 2021 рік по КЕКВ 2111 "Заробітна плата" не передбачено коштів для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та виплати грошової допомоги на оздоровлення у зв`язку з відпусткою. Забезпечення потреби ТУ ДБР, розташованого у місті Львові по КЕКВ 2111 "Заробітна плата" становить 51% від загальної потреби на 2021 рік.
15. Відповідно до листка непрацездатності серії АДН №093603, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 22 лютого 2021 року по 05 березня 2021 року.
16. 01 березня 2021 року наказом ТУ ДБР у місті Львові №119-о/с "Про внесення змін до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 19 лютого 2021 року №34-о/с", пункт 1 наказу ТУ ДБР у місті Львові від 19 лютого 2021 року №34-о/с "Про звільнення ОСОБА_1" викладено у наступній редакції: "Звільнити ОСОБА_1 з посади слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців. ОСОБА_1 до звільнення з посади передати уповноваженій особі справи і довірене у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майно".
17. 01 березня 2021 року відповідач звернувся з листом до позивача, у якому просив терміново з`явитись до ТУ ДБР у місті Львові для передачі справ та майна відповідно до статті 89 Закону України "Про державну службу", та складання відповідного акту. В листі вказано про те, що відповідно до службової записки заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у місті Львові Куманського О.П. 01 березня 2021 року ОСОБА_1 відсутній на робочому місті у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. До листа долучено копії наказів від 19 лютого 2021 року №34 о/с, від 01 березня 2021 року №119- о/с.
18. З метою з`ясування причин відсутності на робочому місці працівника ТУ ДБР у місті Львові, ОСОБА_1, відповідачем скеровано запит до КНП " 5-та міська клінічна лікарня м. Львова" від 19 квітня 2021 року №12-06-6653вих21 з проханням невідкладно надати інформацію про відкриті листки непрацездатності, видані ОСОБА_1 в період з 22 лютого 2021 року по 12 квітня 2021 року.
19. 11 травня 2021 року позивачем подано відповідачу заяву про продовження відпустки на 2 календарних дні, починаючи з 11 травня 2021 року у зв`язку з тим, що надана відпустка співпала із тимчасовою непрацездатністю. Також просив виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення у зв`язку з відпусткою.
20. 11 травня 2021 року наказом ТУ ДБР у місті Львові №199-о/с "Про звільнення ОСОБА_1", припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 11 травня 2021 року у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців. ОСОБА_1 до звільнення з посади передати уповноваженій особі справи і довірене у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майно. Виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за 24 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 08 травня 2020 року по 11 травня 2021 року та виплачено вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
21. За результатами розгляду заяви позивача від 11 травня 2021 року відповідачем надано відповідь листом від 20 травня 2021 року №Б-2905/12-06/21, якою повідомлено про його звільнення 11 травня 2021 року з посади слідчого першого слідчого відділу згідно з наказом від 11 травня 2021 року №199-о/с. Також проінформовано, що йому виплачено грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної відпустки та вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. У виплаті грошової допомоги для оздоровлення було відмовлено через те, що у травні 2021 року щорічна відпустка позивачу не надавалась, а відповідно вимог чинного законодавства працівникам ТУ ДБР у м. Львові грошова допомога на оздоровлення виплачується одночасно з наданням щорічної основної відпустки.
22. Не погоджуючись із наказами про звільнення від 19 лютого 2021 року №34-о/с, від 01 березня 2021 року №119-о/с, від 11 травня 2021 року №199-о/с, позбавленням права на отримання грошової допомоги у зв`язку із відпусткою, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, позивач звернувся до суду.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
24. Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскаржувані накази про звільнення є законними та прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України.
25. Також судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб та грошова допомога не є обов`язковими виплатами та виплачуються за наявності коштів, в межах затверджених обсягів фонду оплати праці. Щодо виплати компенсації моральної шкоди, то суди зазначили, що порушення прав позивача не встановлено, отже і підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
26. Не погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог.
27. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
28. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункту 1 частини другої статті 80 КЗпП, пункту 1 частини другої статті 11 Закону України "Про відпустки" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18 при вирішенні питання щодо незаконності звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із не продовженням останньому відповідачем відпустки.
29. Позивач вказує, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 57 Закону України "Про державну службу" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №П/811/1858/16 при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача грошової допомоги у зв`язку наданням відпустки.
30. Також у касаційній скарзі наголошено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 237-1 КЗпП України та статті 23 ЦК України.
31. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому заявлено вимоги про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, а скарги - без задоволення, оскільки доводи цієї скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
32. ОСОБА_1 подав відповідь на відзив ТУ ДБР у м. Львові, в якій наголосив, що не здійснення продовження відповідачем йому відпустки, а натомість - незаконне звільнення, не тільки позбавило його права на відпочинок, але і права повторно вимагати у відповідача грошової допомоги у зв`язку із щорічною основною відпусткою.
33. ТУ ДБР у м. Львові подані додаткові пояснення, в яких відповідач вказав, що звільнивши позивача та виплативши йому грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, у відповідача відсутній обов`язок у наданні самої відпустки. Також відповідач зазначив про відсутність обов`язку у ТУ ДБР у м. Львові здійснювати виплату грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, оскільки під час відпустки у позивача настала тимчасова непрацездатність і в подальшому за ці дні відпустки йому була виплачена компенсація, тому він не вважається таким, що перебував у відпустці.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
34. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначає Закон України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII "Про Державне бюро розслідувань"(далі - Закон "Про Державне бюро розслідувань"; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
35. Відповідно до статті 1 Закону "Про Державне бюро розслідувань" Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
36. Згідно із частиною першою статті 9 Закону "Про Державне бюро розслідувань" систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи. Організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України.
37. Частиною першою статті 10 Закону "Про Державне бюро розслідувань" передбачено, що керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який має першого заступника та двох заступників. У разі відсутності Директора Державного бюро розслідувань його повноваження здійснює перший заступник Директора Державного бюро розслідувань, а в разі його відсутності - один із заступників Директора Державного бюро розслідувань згідно із розподілом обов`язків.
38. Частиною п`ятою статті 14 Закону "Про Державне бюро розслідувань" трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
39. Згідно із статтею 14-3 Закону "Про Державне бюро розслідувань" державні службовці можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань за їхньою згодою без обов`язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади, у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
Особи рядового і начальницького складу можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань, у тому числі з територіального управління до центрального апарату Державного бюро розслідувань, за їхньою згодою без обов`язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади.
Переведення осіб рядового і начальницького складу може здійснюватися за їхньою ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення.
40. Частиною другою статті 20 Закону "Про Державне бюро розслідувань" визначено, що на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників Національної поліції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови оплати праці працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, визначаються законодавством про державну службу з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
41. Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03 грудня 2019 року №305-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань" (далі - Закон №305-IX) працівники Державного бюро розслідувань, які перемогли у конкурсах для призначення на посади слідчих, оперуповноважених, продовжують здійснювати свої повноваження до їх звільнення з посади або припинення повноважень на посаді відповідно до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" з урахуванням внесених цим Законом змін, у тому числі у разі визначення цих посад посадами рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.
42. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу".