ПОСТАНОВА
Іменем України
29 грудня 2022 року
Київ
справа №420/5748/19
адміністративне провадження №К/990/32220/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 420/5748/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІНКС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року (головуючий суддя - Тарасишина О. М.), залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року (головуючий суддя - Вербицька Н. В., судді: Джабурія О. В., Ступакова І. Г.), про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІНКС" (далі - позивач, ТОВ "ПОЛІНКС") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просило: визнати протиправними дії службових осіб ГУ ДПС щодо направлення запиту від 25 вересня 2019 року в порядку підпункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України); визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС № 000009402 від 15 жовтня 2019 року, № 000019402 від 22 жовтня 2019 року.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними дії службових осіб ГУ ДПС щодо направлення запиту, а також визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення.
Верховний Суд постановою від 29 червня 2022 року судові рішення в частині задоволення позову про визнання протиправними дій службових осіб ГУ ДПС щодо направлення запиту скасував, а у задоволенні позову в цій частині позовних вимог відмовив. В іншій частині судові рішення залишив без змін.
Зі змісту судових рішень вбачається, що єдиною підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень став висновок судів першої та апеляційної інстанцій про допущення ГУ ДПС істотних порушень норм ПК України під час призначення і проведення перевірки. З цим висновком погодився і Верховний Суд.
22 січня 2021 року до суду першої інстанції надійшла заява ГУ ДПС про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). ГУ ДПС просило суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ПОЛІНКС" у повному обсязі.
На обґрунтування вимог цієї заяви ГУ ДПС зазначає, що нововиявленою обставиною є отримання 23 грудня 2020 року листа від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18 грудня 2020 року № 0434-231/43568 із додатками. Заявник вказує, що згідно з текстом відповідних документів, в рамках порушеного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000 від 21 серпня 2020 року за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2020 року №991/9712/20 та 02 грудня 2020 року №991/9915/20 детективи Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро провели обшуки за адресами складських приміщень ТОВ "ПОЛІНКС", які підприємство відображає у звітності 20-ОПП, а саме за адресами: м. Одеса, вул. Головківська, буд. 57/1 та м. Одеса, вул. Просьолочна, буд. 10-А. За результатами проведених заходів встановлено, що складські приміщення знаходяться у занедбаному стані та без необхідних умов для зберігання речей та документів. Слідів про зберігання будь-яких товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) не встановлено.
Оскільки у ТОВ "ПОЛІНКС" немає ТМЦ на зазначених складах, які підприємство відображало у повідомленнях форми 20-ОПП, за умови відсутності реєстрації підприємством податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з реалізації ТМЦ останнє не набуло права декларування від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та заявлення його до бюджетного відшкодування.
Заявник наполягає, що документально підтверджено належними та допустимими доказами відсутність ТМЦ у ТОВ "ПОЛІНКС" як на дату проведення обшуків, так і на дату винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що позбавляє ТОВ "ПОЛІНКС" права на бюджетне відшкодування ПДВ.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22 серпня 2022 року у задоволенні заяви ГУ ДПС про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовив.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 жовтня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін, одночасно звернувши увагу на те, що в порушення вимог частини першої статті 369 КАС України, відмовляючи у задоволенні зави про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції ухвалив судове рішення у формі "рішення" замість "ухвали". Проте, за позицією апеляційного суду, допущення зазначеного процесуального порушення не призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим не є підставою для скасування або зміни судового рішення.
Судові рішення вмотивовані тим, що висновки суду у рішенні про задоволення позову, про перегляд якого просить заявник, ґрунтуються на порушенні відповідачем процедури призначення перевірки, та як наслідок, на передчасності прийнятих податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки. Жодного висновку щодо ведення позивачем належним чином податкового обліку з ПДВ рішення суду від 18 листопада 2019 року не містить. З цих підстав суди дійшли висновку, що зазначені у заяві відповідача обставини жодним чином не впливають на законність судових рішень у даній справі.
Також суди звернули увагу, що факт відсутності товарно-матеріальних цінностей у складському приміщенні товариства був зафіксований протоколом обшуку від 04 грудня 2020 року, в той час, як оскаржувана перевірка була задокументована актом перевірки від 03 жовтня 2019 року №76/15-32-04-02/42871314. Рішення суду першої інстанції, про перегляд якого подано заяву, також ухвалене до дати проведення обшуку.
У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень статті 361 КАС України, а є новими обставинами, які не могли вплинути на результат вирішення даної справи, що виключає можливість перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення з наведених підстав.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви ГУ ДПС та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 420/5748/19 та відмовити у задоволенні позову ТОВ "ПОЛІНКС" у повному обсязі.
ГУ ДПС вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 1 частини другої статті 361 КАС України, а надані ним докази (інформація щодо руху коштів на рахунках ТОВ "ПОЛІНКС" та обшуки НАБУ із встановленням факту відсутності зберігання підприємством ТМЦ) свідчать про необґрунтованість складеної та наданої підприємством первинної документації на підтвердження, ніби-то, відсутності в його діях порушень вимог податкового законодавства, які були повністю сприйняті судом.
Посилаючись у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС вважає, що Верховним Судом не приділялась увага застосуванню підходу "превалюванні суті над формою" в частині встановлення правосуддя за умов наявності в діях контролюючого органу, вжитих в ході проведення перевірки, певних недоліків. Формальне недотримання норм законодавства з боку контролюючого органу не завжди свідчить про повну правомірність дій суб`єктів господарювання в частині забезпечення належного оподаткування.
Ухвалою від 30 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки вищенаведених доводів ГУ ДПС неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
15 грудня 2022 року від ТОВ "ПОЛІНКС" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на наявність висновків Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах та відповідність їм судових рішень у цій справі, просить касаційне провадження у справі закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підстави для оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій статті 328 КАС України визначає абзац шостий частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого такими є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Така ухвала суду визначена серед переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду (пункт 17 частини першої статті 294 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, у випадку відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку, а після апеляційного перегляду - в касаційному. Підставами для оскарження такого судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У цій справі суд першої інстанції в порушення вимог частини першої статті 369 КАС України ухвалив судове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви ГУ ДПС про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у формі "рішення", а не "ухвали". На таке порушення норм процесуального права звернув увагу і суд апеляційної інстанції, яке однак, не визнав таким, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення.
Колегія суддів вважає, що ухвалення судового рішення не в тій процесуальній формі, яка визначена КАС України, не може впливати ані на порядок оскарження такого судового рішення, ані на визначення підстав для його касаційного оскарження, як наслідок, і на касаційний перегляд такого рішення.
Враховуючи, що предметом касаційного оскарження є судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підстави для його касаційного оскарження після апеляційного перегляду не пов`язані із підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, які в обов`язковому випадку мають бути зазначені при оскарженні судових рішень, передбачених у частині першій статті 328 КАС України.