ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 822/2659/17
адміністративне провадження № К/9901/49283/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу №822/2659/17
за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду 10.10.2017 (суддя Майстер П.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду 15.03.2018 (головуючий суддя Біла Л.М., судді: Гонтарук В.М., Граб Л.С.),
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача щодо непризначення та невиплати одноразової грошової допомоги згідно протоколу №8-17 від 06.09.2017;
- зобов`язати Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України здійснити перерахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час проходження служби в органах внутрішніх справ, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 (далі - Порядок №850).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на Закон України "Про національну поліцію", оскільки застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми Закону України "Про міліцію" та положення Порядку №850.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов`язано Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з захворюванням останнього, що призвело до встановлення другої групи інвалідності, відповідно до Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
В решті позову відмовлено.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України у Хмельницькій області.
Наказом начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області №35 о/с від 22.07.2015 позивач був звільнений зі служби відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за пунктом 64 "б" (через хворобу).
Військово-лікарська комісія УМВС України у Хмельницькій області здійснила медичний огляд позивача та встановила, що захворювання, яке отримав позивач, пов`язане з виконанням службових обов`язків та проходженням служби в ОВС, про що видано свідоцтво про хворобу №219 від 15.07.2015.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0571991 від 02.09.2015 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.
На підставі довідки, виданої комісією з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області від 04.09.2017 ОСОБА_1 при встановлені III групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ протягом 2015-2016, була проведена виплата одноразової грошової допомоги на загальну суму 206700,00 грн.
24.07.2017 Військово-лікарська комісія УМВС України у Хмельницькій області здійснила переогляд позивача і відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0944688 від 24.07.2017 йому встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС.
В серпні 2017 року позивач звернувся із заявою до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку №850.
Протоколом №8-17 від 06.09.2017 засідання комісії Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України позивачеві відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що розмір виплаченої йому при встановлені III групи інвалідності одноразової грошової допомоги (206700,00 грн) у значній мірі перевищує передбачений чинним Закон України "Про Національну поліцію" розмір допомоги при встановленні ІІ групи інвалідності (144000,00 грн), що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для її призначення та виплати.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувана відмова відповідача є протиправною, оскільки з 24.07.2017 року (дата встановлення ІІ групи інвалідності) у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, встановленому саме ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850, а не нормами Закону України "Про Національну поліцію".
З рішеннями судів попередніх інстанції не погодилося Міністерство юстиції України та подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що 07.11.2015 одночасно з набуттям чинності Законом України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон України "Про міліцію". Другу групу інвалідності позивачеві встановлено 24.07.2017, тобто в умовах дії Закону України "Про Національну поліцію" та прийнятого на його виконання Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 4 від 11.01.2016, а відтак, відмовляючи у призначенні йому одноразової грошової допомоги, відповідач діяв у спосіб, визначений законодавством України та в межах наданих повноважень.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.