ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 400/5398/20
адміністративне провадження № К/9901/9395/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича
про визнання протиправним та скасування виконавчого напису нотаріуса від 25.09.2020,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 (головуючий суддя - Брагар В.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 (головуючий суддя - Коваль М.П., судді - Домусчі С.Д., Кравець О.О.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати виконавчий напис №8679 від 25.09.2020 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №004-14904-210613 від 21.06.2013, укладеним з ПАТ "Дельта Банк" (ТОВ "Фінансова Компанія "Паріс").
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що безспірність заборгованості позивача за кредитом належним чином не підтверджена, а сам виконавчий напис вчинений з дня виникнення вимоги більше ніж три роки.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021, у відкритті провадження у справі відмовлено.
4. Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
5. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нотаріуси при вчиненні нотаріальних (не реєстраційних) дій не здійснюють владних управлінських функцій, у зв`язку з чим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України вони не відносяться до суб`єктів владних повноважень рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені до адміністративних судів.
6. Суд першої інстанції зазначив, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
7. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки, а також зазначив, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з виконавчим написом №8679 від 25.09.2020 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №004-14904-210613 від 21.06.2013, укладеним з ПАТ "Дельта Банк" (ТОВ "Фінансова Компанія "Паріс"). При цьому, оскільки оскаржуване рішення було прийняте внаслідок невиконання умов кредитного договору, позовні вимоги у справі фактично заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що позивач звернулася з позовними вимогами про скасування виконавчого напису на підставі того, що він був виданий з порушенням вимог ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", та не зверталася з вимогами про поновлення порушеного цивільного права.
11. На думку позивача, спірні правовідносини мають публічно-правовий характер і цей позов належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
12. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не застосовано правовий висновок, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №826/9928/15 про порядок розгляду позову про визнання протиправним виконавчого напису приватного нотаріуса. Стверджує, що у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії нотаріуса, який в межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень.
13. Відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк учасниками справи не подано.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 для розгляду справи №400/5398/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2022 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Позиція Верховного Суду
17. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
19. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
21. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
22. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
23. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила скасувати виконавчий напис нотаріуса, оскільки вважала, що він виданий з порушенням строку, а також без підтвердження безспірності вимог кредитора.
24. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди попередніх інстанцій зазначили, що нотаріуси при вчиненні нотаріальних (не реєстраційних) дій не здійснюють владних управлінських функцій, у зв`язку з чим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України вони не відносяться до суб`єктів владних повноважень рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені до адміністративних судів, а вимога позивача про визнання протиправним та скасування виконавчого напису має приватноправову природу і підсудна загальному суду.
25. Позивач у касаційній скарзі вважає, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.04.2018 у справі №826/9928/15, згідно з якими оскільки позовна заява не містить доводів стосовно невиконання умов цивільно-правової угоди, питання про визнання права на предмет іпотеки позивач перед судом не порушував, і своїх вимог цими обставинами не обґрунтовував, то у справі №826/9928/15 дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень.