ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 380/9992/21
адміністративне провадження № К/990/20762/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року (головуючий суддя: Кузан Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (колегія суддів: Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й., Гуляк В.В.) у справі №380/9992/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства "Шахта Надія" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у заставі, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У червні 2021 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Шахта Надія" (далі відповідач, ПрАТ "Шахта Надія"), в якому просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу ПрАТ "Шахта Надія" (ЄДРПОУ 00178175) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, указав, що майно, яке описане в податкову заставу є основними засобами, які обліковуються як необоротні активи, що підтверджується інвентарними описами основних засобів. Ураховуючи те, що майно ПрАТ "Шахта Надія", яке описано в податкову заставу, належить до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, а частка державної власності в статутному капіталі відповідача становить не менше 25%, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Суд указав, що пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України чітко визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами, а відтак норми Закону № 2864-ІІІ, яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, мають застосовуватися в обов`язковому порядку.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ПрАТ "Шахта Надія" зареєстровано як юридична особа 16.02.1996, перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Львівській області, а також є вугледобувним підприємством і згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб основним видом його діяльності є добування кам`яного вугілля (05.10), а відповідно до пункту 3.2 Статуту основним напрямком діяльності підприємства є видобування кам`яного вугілля і реалізація вугільної продукції.
ПрАТ "Шахта Надія" є державним підприємством, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики України, що не заперечуються сторонами.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2014, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 у справі №813/2705/14 за позовом прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області до ПАТ "Шахта Надія" задоволено позов про стягнення податкового боргу в сумі - 1 948 250,85 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2014, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 у справі №813/6344/14 за позовом Сокальської ОДГП ГУ Міндоходів у Львівській області до ПАТ "Шахта "Надія", задоволено позов про стягнення податкового боргу в сумі - 7 336 286,77 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 у справі №813/6744/14 за поданням Сокальської ОДШ ГУ Міндоходів у Львівській області до ПАТ "Шахта "Надія", задоволено подання про стягнення податкового боргу в сумі - 1718135,71 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 у справі №813/7438/14 за поданням Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області до ПАТ "Шахта "Надія", задоволено подання про стягнення податкового боргу в сумі - 692128,71 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі №813/8196/14 за поданням Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області до ПАТ "Шахта "Надія", задоволено подання про стягнення податкового боргу в сумі 1445851,00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 у справі №813/1773/15 (набрала законної сили 28.02.2017) за позовом Сокальської ОДПІ про стягнення з ПАТ "Шахта Надія" податкового боргу, стягнуто з рахунків ПАТ "Шахта "Надія" до бюджету податковий борг в сумі 11485504,00 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі № 380/647/20 позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до ПАТ "Шахта "Надія" про стягнення податкового боргу у розмірі 5616810,23 грн задоволено повністю.
Згідно із довідкою Головного управління ДПС у Львівській області від 05.05.2021 №5387/5/13-01-13-01-12, станом на 26.04.2021 за ПАТ "Шахта Надія" обліковується заборгованість в сумі 150 235 492,42 грн.
Як указує позивач у позові, на виконання вище зазначених рішень суду податковим органом було скеровано ряд інкасових доручень щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак, унаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена.
Податковим керуючим на підставі рішення в.о. начальника Сокальського ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 16.11.2015 № 1 складено акт опису майна №9 від 27.02.2019 на загальну суму 8564833,62 грн.
Крім того, податковим керуючим на підставі рішення в.о. начальника Сокальського ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 16.11.2015 № 1 складено акт опису майна №5158.9-14 від 12.03.2020 на загальну суму 580366,32 грн.
Відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяження рухомого майна №58561628 від 01.03.2019 та №65363063 від 16.03.2020 контролюючим органом зареєстровано вид обтяження - податкова застава на об`єкти визначені в актах опису майна №9 від 27.02.2019 та №5158.9-14 від 12.03.2020.
Оскільки вжитими заходами контролюючого органу не досягнуто погашення податкового боргу, що обліковується за відповідачем, Головне управління ДПС у Львівській області орган звернулось до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Судом установлено, що ПАТ "Шахта Надія" є державним підприємством, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики України, що не заперечуються сторонами.
Відповідно до п. 14 Статуту ПрАТ "Шахта Надія", товариство використовує, утримує державне майно, закріплене ним на праві господарського відання та розпоряджається ним з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Судом установлено, що актом опису майна № 9 від 27 лютого 2019 року описано майно на загальну суму 8564833,62 грн, а саме основні засоби, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, зокрема: стаціонарне обладнання ДПР (дільниці прохідницьких робіт), пекарні, підсобного господарства, медпункту, ВТБ, матеріального складу, маркшейдерського відділу, лампової, електроцеху, ДПУ (дільниці підіймальних установок), дільниці автотранспорту, дільниці 2102, ДГР, швейного цеху, бази відпочинку "Шахтар", автоматики, АБК, а також будівлі та споруди їдальні, механічного цеху, техкомплексу, ДШТ, БВР, дільниці № 1, дільниці № 4, магазину.
Окрім того, актом опису майна №5158.9-14 від 12.03.2020 описано майно на загальну суму 580366,32 грн, а саме: основні засоби, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, зокрема: стаціонарне обладнання.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
ГУ ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач зазначає, що наявні підстави для відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №818/1604/16, від 19.01.2021 у справі №808/3932/15, оскільки ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" під примусовою реалізацією майна розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, які належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам ЗДСС заборгованості зі сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 01.01.2011 та з перерахуванням органам ПФУ заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відтак, уважає, що в даній справі немає бути посилання на вказаний закон, оскільки в даному випадку звернення стягнення на майно боржника здійснюється не Державною виконавчою службою, а ГУДПС у Львівській області, який є контролюючим органом в розумінні ПК України. Уважає, що контролюючим органом дотримано черговість вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, а отже не порушено норм податкового законодавства.
Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано, що майно, що описано актами від 27.02.2019 №9 та від 12.03.2020 №5158.9-14, є основними засобами, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства. Факт того, що вказане майно є основними засобами, підтверджується інвентарними описами основних засобів, які були долучені до матеріалів справи. Вказує, що майно, описано податковим органом, не належить на праві власності підприємству, а перебуває лише у його господарському віданні. Отже, не може бути використано як джерело погашення податкового боргу. Вказує, що продаж майна ПрАТ "Шахта "Надія" позбавить можливості підприємство на час дії воєнного стану виконувати встановлені мобілізаційні завдання на видобуток вугілля, що буде суперечити інтересам економіки та безпеки держави. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, о оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 24.10.2022 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом 1 підпункту 87.1, підпунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.
Відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі наявності у платника податків непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу та складеного акта опису ліквідного майна, яка підлягає реєстрації у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п. 87.3.7. ст. 87 ПК України не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу".