ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 480/8048/20
провадження № К/990/8236/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа Профспілка "Справедливість" управління Держпраці у Сумській області, про визнання протиправними та скасування наказів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі №480/8048/20,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) , звернуласьдо суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 19.10.2020 № 53 "Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона працювала на час виникнення спору на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду та під час перебування її на вказаній посаді відповідачем було протиправно, як на думку позивача, винесено наказ про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, мотивований неналежним виконанням обов`язків керівника апарату, а саме вимог законодавства про охорону праці та пожежну безпеку. Позивач вказувала, що під час здійснення дисциплінарного провадження відповідач діяв всупереч процедурі, встановленій законодавством, а саме Законом України "Про державну службу" та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 04.12.2019 (далі - Порядок №1039); так, відповідачем створено дисциплінарну комісію, яка діє на постійній, а не разовій основі, окремого наказу про створення дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарної справи у відношенні ОСОБА_1 після ухвалення наказу про порушення дисциплінарного провадження відповідачем не видавалось. Позивач наголошувала, що всупереч вимогам пункту 2, 7, 10 Порядку №1039, відповідачем створено робочу групу, яка здійснювала перевірку обставин дисциплінарного проступку, хоча такі дії не передбачені чинним законодавством; доказів того, що перевірка обставин дисциплінарного проступку була проведена саме дисциплінарною комісією немає; жоден член робочої групи та члени дисциплінарної комісії не мали ані повноважень, ані спеціальних знань для здійснення перевірки з питань техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки; хоча відповідно до приписів Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 15.07.2015 №104, відповідач мав право утворити в разі потреби за погодженням із Головою ДСА України та керівниками місцевих органів виконавчої влади комісії, робочі та експертні групи, залучати в межах своїх повноважень спеціалістів. А тому позивач зазначала, що утворення робочої групи можливе лише за погодженням із Головою ДСА України та керівниками місцевих органів виконавчої влади, чого відповідачем не дотримано.
3. Позивач наголошувала, що тривалість дисциплінарного провадження згідно пункту 5 Порядку №1039 не може перевищувати 45 календарних днів; за потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більше як до 60 календарних днів; натомість відповідач здійснював дисциплінарне провадження 54 календарні дні, а потреба в продовженні строку тривалості здійснення дисциплінарного провадження жодним чином не обґрунтована.
4. Позивач звертала увагу на те, що в порушення пунктів 19, 22, 23 Порядку №1039, жодних протоколів дисциплінарна справа не містить; в оскаржуваному наказі зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від надати пояснення начальнику ТУ ДСА в Сумській області, проте в порушення статті 75 Закону України "Про державну службу" та пункту 35 Порядку №1039, відповідного акту про відмову і підтверджень двох державних службовців дисциплінарна справа не містить.
5. Крім того позивач вказувала, що спірний наказ був винесений з порушенням строку, встановленого законом, як після спливу строку здійснення дисциплінарного провадження, так і після спливу строку з дня отримання подання дисциплінарної комісії. Позивач також зазначала, що в наказі відповідача зазначено, що з 07.10.2020 по 18.10.2020 позивач перебувала на лікарняному, а отже в цей період не могла бути притягнута до дисциплінарної відповідальності.
6. Щодо суті порушень, виявлених під час дисциплінарного провадження, позивач зазначала, що з жодного пункту розпорядження голови суду від 12.05.2020 № 6 не випливає, що керівник апарату особисто має затверджувати документи з питань пожежної безпеки та охорони праці; 12.05.2020 ОСОБА_1 своїм розпорядженням зобов`язала особу, відповідальну за стан охорони праці та пожежної безпеки в суді, переглянути локальні нормативні акти зі згаданих питань та подати проекти нових документів на затвердження голові суду, однак, з невідомих причин голова суду не затвердив такі документи і лише за спливом кількох місяців повідомив, що такі акти має затверджувати не він, а ОСОБА_1 ; всі накази голови суду з питань охорони праці та техніки безпеки в Сумському окружному адміністративному суді були підписані головою суду, а керівник апарату ухвалювала свої акти виключно на виконання актів голови суду; з подання дисциплінарної комісії неможливо встановити, що саме вчинила або мала б вчинити керівник апарату суду, щоб у голови суду були підстави затвердити розроблені проекти локальних актів з питань охорони праці та пожежної безпеки.
7. Позивач стверджувала, що відповідальною особою за контроль за дотриманням законодавства з охорони праці та пожежної безпеки є заступник керівника апарату ОСОБА_2, яка відповідно до наказу керівника апарату від 26.01.2018 №12-ОС зі змінами, внесеними наказом від 31.01.2019 №20-ОС, забезпечує виконання та необхідне дотримання правил охорони праці та протипожежної безпеки; позивач зазначила, що жодним з перелічених завдань керівника апарату у Типовому положенні про апарат суду та положенням про апарат Сумського окружного адміністративного суду не передбачено, що він ухвалює акти з питань охорони праці та пожежної безпеки або створює нові підрозділи в суді.
8. Позивач посилалась на роз`яснення ДСА України від 19.06.2020 №10-12457//20, згідно якого голова суду є керівником суду, а керівник апарату є керівником державної служби в суді, а тому позивач не мала права діяти на власний розсуд, ухвалюючи рішення, не передбачені нормами чинного законодавства України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 в задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
10. Суд першої інстанції зазначав, що 02.10.2020 начальником управління видано наказ № 49, яким продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження відносно керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до 15.10.2020 року включно; 05.10.2020 на засіданні дисциплінарної комісії прийнято рішення відповідно до статті 66 Закону України "Про державну службу" рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність; таким чином відповідачем не перевищено граничний строк здійснення дисциплінарного провадження.
11. Крім того, суд першої інстанції вказував, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено при продовженні строку здійснення дисциплінарного провадження наводити у відповідному наказі обґрунтування такого продовження. А тому суд першої інстанції вважав доводи позивача про безпідставність продовження строку здійснення дисциплінарного провадження необґрунтованими.
12. Суд першої інстанції звертав увагу, що у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному, в межах 10-денного строку, визначеного законодавством, та відповідно до подання голови суду про накладення дисциплінарного стягнення, начальником управління 13.10.2020 проставлено резолюцію на поданні дисциплінарної комісії: "Застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Оформити наказ після виходу ОСОБА_1 з лікарняного". При цьому суд першої інстанції вважав врахувати, що проставлення такої резолюції є фактом реагування відповідача на наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення. Таким чином, на переконання суду першої інстанції, начальником управління прийнято рішення про накладення дисциплінарного стягнення в межах строку здійснення дисциплінарного провадження; спірний наказ про застосування до ОСОБА_1 від 19.10.2020 №53 оформлено невідкладно в перший день після закінчення періоду непрацездатності позивача. А тому твердження позивача щодо недотримання відповідачем строку при винесенні наказу та про невизначеність дати оголошення позивачу догани, суд першої інстанції вважав необґрунтованими.
13. Стосовно посилань позивача щодо здійснення дисциплінарного провадження нелегітимною комісією, суд першої інстанції врахував, що позивач наголошує на тому, що дисциплінарна комісія формується після прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження, утворюється разово, для кожного окремого дисциплінарного провадження. Проте, суд першої інстанції вказував, що ані Порядком №1039, ані приписами Закону України "Про державну службу" не передбачено разовий характер створення такої комісії, та того, що дисциплінарна комісія повинна бути ліквідована після притягнення особи до відповідальності.
14. Щодо посилань позивача на роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 23.07.2020 № 103 р/з суд першої інстанції поставився критично, адже таке роз`яснення носить суто рекомендаційний характер та не є нормативно-правовим актом в розумінні чинного законодавства.
15. Щодо доводів позивача про неправомірні дії відповідача щодо створення робочої групи, суд першої інстанції, із посиланням на п.5.5 "Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області", затвердженого Головою Державної судової адміністрації України 25.09.2015 року, зазначав, що погодження від голови ДСА України та керівників місцевих органів виконавчої влади на утворення робочої групи отримується лише в разі такої потреби. Суд першої інстанції звертав увагу, що як пояснив представник відповідача, дисциплінарною комісією на своєму засіданні 23.09.2020 вирішено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, необхідно здійснити перевірку фактів, викладених в поданні голови суду, безпосередньо в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду; звернутись до начальника територіального управління щодо необхідності вивчення цих фактів групою фахівців територіального управління; начальником ТУ ДСА в Сумській області 23.09.2020 видано наказ № 53 про створення робочої групи і вже 24.09.2020 року цією групою здійснено перевірку за місцем роботи позивача, безпосередньо в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду за фактами, викладеними в поданні голови суду; як встановлено судом та підтверджено поясненням представника відповідача, робоча група, створена наказом начальника територіального управління, діяла лише в межах дисциплінарного провадження, за рішенням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ територіального управління; Питання, які досліджувались в межах дисциплінарного провадження, відносились до повноважень виключно дисциплінарної комісії.
16. З наведеного суд першої інстанції дійшов висновків, що результати роботи робочої групи об`єктивно бути прийняті до уваги дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження, а підставою прийняття наказу про накладення дисциплінарного стягнення від 19.10.2020 №53 є подання дисциплінарної комісії від 05.10.2020, а не службова записка, в якій викладено факти перевірки діяльності ОСОБА_1 ; робоча група здійснювала перевірку факту здійснення ОСОБА_1 тих чи інших повноважень керівника апарату суду; така перевірка не вимагала від членів робочої групи наявності в них спеціальних знань, адже вони фіксували лише відсутність чи наявність виконання позивачем як державним службовцем приписів законодавства про охорону праці, техніку безпеки та пожежної безпеки.
17. Щодо твердження позивача про відсутність у дисциплінарній справі протоколів дисциплінарної комісії суд першої інстанції зазначав, що пунктом 25 Порядку №1039 передбачено перелік документів, які має містити дисциплінарна справа та до вказаного переліку протоколи дисциплінарної комісії не входять; у зв`язку з цим зауваження позивача з цього приводу до уваги судом не приймались.
18. Щодо суті порушень, які стали підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції зазначав, що розпорядженням голови суду від 12.05.2020 № 6 керівника апарату в строк до травня 2020 року було зобов`язано забезпечити дотримання вимог законодавства з охорони праці та пожежної безпеки та привести у відповідність до вимог законодавства локальні нормативні акти суду з питань охорони праці та пожежної безпеки; станом на день подання про застосування дисциплінарного стягнення від 29.07.2020, розпорядження голови суду від 12.05.2020 № 6 не виконано; підставою для порушення дисциплінарного провадження щодо керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 стала інформація, викладена у поданні голови суду від 29.07.2020 про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду.
19. Суд першої інстанції звертав увагу, що зі змісту подання вбачається неналежне забезпечення керівником апарату ОСОБА_1 дотримання Закону України "Про охорону праці" та заходів пожежної безпеки; зокрема в ньому зазначено, що в суді не створена служба охорони праці; відповідальна особа призначена наказом голови суду; посадові особи, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, керівником апарату, як роботодавцем, не призначені; локальні нормативні акти з питань охорони праці та пожежної безпеки затверджені головою суду, а не керівником апарату, як роботодавцем; зміст діючих інструкцій з охорони праці не наповнений певними правилами поведінки в умовах пандемії коронавірусної інфекції та запровадження карантину; позачергове навчання/інструктажі з питань охорони праці з моменту запровадження карантину не проводились.
20. Суд першої інстанції вказував, що за змістом спірного наказу від 19.10.2020 № 53 вбачається, що керівник апарату суду не виконала свої посадові обов`язки, передбачені посадовою інструкцією, затвердженою 23.11.2015 ("п.2.1 - керівник апарату здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організованість та злагодженість у роботі структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду; п. 2.11 подає на розгляд голови суду пропозиції щодо структури, чисельності та штатного розпису апарату суду; п.2.19 організовує внесення замовлення щодо потреб та підготовки спеціалістів для апарату суду до відповідних органів; п.2.20 уживає заходів організаційного характеру для створення безпечних та комфортних умов для працівників осіб, які перебувають у суді; п.2.25 - забезпечує виконання та необхідне дотримання правил охорони праці та протипожежної безпеки; п.2.28 виконує доручення голови суду щодо організаційного забезпечення діяльності суду", а також посадові обов`язки, передбачені посадовою інструкцією, затвердженою 26.09.2019, зокрема (витяг): "п.2.1 - здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду; п.2.3 вживає заходів для забезпечення належних умов діяльності суду; п.2.10 забезпечує розроблення й подання на затвердження в установленому порядку структури та штатного розпис, апарату суду, його штатної чисельності; п.2.12 - здійснює контроль з дотриманням працівниками апарату суду правил техніки безпеки та вимог інших документів, які регламентують роботу суду; п.2.31 здійсню організаційні заходи щодо створення безпечних і комфортних умов для суддів, працівників апарату суду та осіб, які перебувають у суді; п.2.34 виконує доручення голови суду щодо організаційного забезпечення діяльності суду".
21. У зв`язку із наведеним, суд першої інстанції вважав безпідставними твердження позивача про те, що зі змісту спірного наказу не вбачається, які саме дії чи рішення (бездіяльність) мала здійснити позивач на виконання вимог посадової інструкції чи інших нормативно-правових актів, але не здійснила або здійснила, а не повинна була.
22. Окрім того, суд першої інстанції звертав увагу, що у період з 30.07.2019 до 29.10.2019 відповідальна особа за стан охорони праці та пожежну безпеку підпорядковувалась безпосередньо керівнику апарату. Аналізуючи матеріали справи, суд першої інстанції констатував, що відповідальними особами за стан охорони праці та пожежної безпеки у період з: 27.09.2018 - 28.03.2019 - була начальник відділу організаційного забезпечення розгляду справ; 28.03.2019 - 30.07.2019 - був голова суду; 30.07.2019 - 22.11.2019 - начальник відділу організаційного забезпечення розгляду справ; 22.11.2019 - 08.01.2020 - начальник відділу організаційного забезпечення розгляду справ; 08.01.2020 - 12.02.2020 - був голова суду; з 12.02.2020 - по теперішній час відповідальною особою є начальник відділу організаційного забезпечення розгляду справ.
23. Суд першої інстанції також зазначав, що ОСОБА_1 у своєму поясненні від 03.09.2020 вказувала, що відповідальна особа підпорядковується голові суду, а тому нормативні акти з охорони праці та пожежної безпеки затверджує голова суду; проте, у період з 30.07.2019 по 29.10.2019 відповідальна особа безпосередньо підпорядковувалась керівникові апарату; своїм розпорядженням № 61 від 12.05.2020 ОСОБА_1 зобов`язала начальника відділу організаційного забезпечення розгляду справ переглянути локальні нормативні акти суду та подати на затвердження голові суду їх проекти; з письмових та усних пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вбачається, що проекти 25.05.2020 передані голові суду, але він їх не затвердив, зазначивши, що ці документи повинні затверджуватись керівником апарату суду; наказом керівника апарату від 26.12.2019 визначено, що заступник керівника апарату ОСОБА_2 забезпечує виконання та необхідне дотримання правил охорони праці та протипожежної безпеки.
24. Суд першої інстанції зауважував, що той факт, що згідно приписів положення з охорони праці, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях у Сумському окружному адміністративному суді (зі змінами внесеними наказом від 29.10.2019 №74-ОД) відповідальна особа з охорони праці та пожежної безпеки суду безпосередньо підпорядковується голові суду, жодним чином не виключає обов`язку ОСОБА_1, як керівника апарату та особи, яка здійснює безпосереднє керівництво діяльністю суду, забезпечувати організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, та зокрема, контролювати стан охорони праці та пожежної безпеки у Сумському окружному адміністративному суді.
25. Судом першої інстанції також було встановлено, що низкою наказів голови Сумського окружного адміністративного суду з березня 2020 організовано роботу суду під час дії карантину, у зв`язку з поширенням на території України коронавірусу COVID-19. Так, розпорядженням голови суду від 12.05.2020 №6 зобов`язано керівника апарату суду ОСОБА_1 в строк до 26.05.2020: забезпечити дотримання вимог законодавства з пожежної безпеки та охорони праці у Сумському окружному адміністративному суді; привести у відповідність до вимог законодавства локальні нормативні акти суду з питань пожежної безпеки та охорони праці (плани, положення, інструкції і т.п.).
26. Доводи ОСОБА_1 про неконкретизовані вимоги розпорядження голови суду від 12.05.2021 та такими, що унеможливили розуміння того, які саме дії з охорони праці та пожежної безпеки голова суду зобов`язав керівника апарату, суд першої інстанції вважав безпідставними, адже позивач, обіймаючи посаду керівника апарату суду повинна була повністю та всебічно здійснювати контроль за охороною праці та пожежною безпекою; яким саме чином буде здійснюватися такий контроль, вирішувати необхідно було самому керівникові апарату суду.
27. Суд першої інстанції зазначав, що під час засідання дисциплінарної комісії 30.09.2020 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнали, що станом на 30.09.2020 у суді не створена служба охорони праці, керівником апарату не призначені посадові особи, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, локальні нормативні акти з питань охорони праці та пожежної безпеки не оновлені та не приведені у відповідність до вимог законодавства, зміст діючих інструкцій з охорони праці не наповнений певними правилами поведінки в умовах пандемії коронавірусної інфекції та запровадження карантину; позачергові навчання/інструктаж з питань ОП з моменту запровадження карантину не проводились; із протоколу засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ТУ ДСА України в Сумській області № 4 від 30.09.2020 судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 у своїх усних поясненнях зазначила, що керівник апарату може делегувати повноваження; щодо нестворення служби з охорони праці зазначала, що ОСОБА_2 контролює цей напрямок роботи і вона не доповідала ОСОБА_1 як керівнику апарату суду про те, що така служба в суді не створена та вважала, що відповідальності нести не повинна.
28. Суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що у своїх поясненнях комісії з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_1 на питання, чи є вона роботодавцем для працівників апарату суду відповіла ствердно; при цьому не заперечувала, що згідно посадової інструкції керівника апарату суду (яка діяла станом на 01.01.2019) зазначено, що керівник апарату забезпечує виконання та необхідне дотримання правил з охорони праці та пожежної безпеки, однак вказала, що делегувала ці повноваження ОСОБА_2 ; на питання члена комісії про здійснення контролю за дотриманням працівниками апарату правил техніки безпеки, ОСОБА_1 зазначила, що делегувала повноваження, разом з тим, про здійснення контролю за дотриманням охорони праці та пожежної безпеки в 2019, 2018, 2017, 2016 роках відповісти позивач не змогла.
29. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що питання щодо організації роботи з охорони праці та пожежної безпеки, які були викладені у поданні голови суду 29.07.2020, знайшли своє підтвердження станом на 30.09.2020.
30. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновків, що нормативне регулювання обов`язків керівника апарату суду хоч і не містить прямої вказівки на те, що саме керівник має здійснювати забезпечувати контроль з охорони праці та пожежної безпеки, проте це випливає із самої суті такого обов`язку, так як керівник апарату здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду та забезпечує вжиття заходів для забезпечення належним умов діяльності суду; тобто, керівник апарату або самостійно забезпечує контроль з охорони праці та пожежної безпеки або ж визначає відповідальних осіб.
31. Суд першої інстанції також зазначав, що керівник апарату суду ОСОБА_1, делегувавши свої повноваження з охорони праці та пожежної безпеки заступнику керівника апарату, не здійснила контроль за здійсненням її повноважень щодо забезпечення охорони праці та пожежної безпеки та сама не вчинила жодних дій, спрямованих на створення в суді служби охорони праці, не здійснила контроль за дотриманням працівниками апарату суду правил техніки безпеки та вимог інших документів, які регламентують роботу суду; відповідно до частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" у діях ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, а саме, - невиконання наказу або доручення керівника (розпорядження голови суду № 6 від 12.05.2020); станом на дату розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у Сумському окружному адміністративному суді відсутні локальні акти з охорони праці та пожежної безпеки, не створена служба охорони праці, відповідальні особи згідно з діючим законодавством не призначені, інструктажі та навчання не проведені.
32. З огляду на все вищезазначене суд першої інстанції визнав спростованими усі твердження позивача щодо порушення відповідачем процедури здійснення дисциплінарного провадження та щодо недоведеності вини позивача у вчиненні порушень, виявлених під час дисциплінарного провадження. Зазначене, на переконання суду першої інстанції, є підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
33. Окрім того, суд першої інстанції вказував, що матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами у справі, що з 06.07.2020 по 22.07.2020 відносно ОСОБА_1 здійснювалося дисциплінарне провадження, за результатами якого на підставі наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 26.08.2020 №43 до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани; матеріалами справи також встановлено, що дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" вчинений керівником апарату суду ОСОБА_1 повторно, протягом року.
34. З огляду на викладене та той факт, що ОСОБА_1 здійснила дисциплінарний проступок повторно протягом одного року, суд першої інстанції дійшов висновку, що до неї правомірно з урахуванням приписів частини 4 статті 66 Закону України "Про державну службу" застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
35. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі №480/8048/20 скасовано і прийнято постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 19.10.2020 № 53 "Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області.
36. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначав, що судовим розглядом встановлено, що 15.05.2020 керівником апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на виконання розпорядження голови суду від 12.05.2020 №6 "Про вжиття заходів для забезпечення дотримання вимог Закону України "Про охорону праці" та заходів пожежної безпеки" підготовлено проекти документів, а саме: Проект наказу голови суду "Про службу охорони праці", Положення про службу охорони праці Сумського окружного адміністративного суду, Проект наказу керівника апарату "Про покладення функцій служби охорони праці", Інструкція з охорони праці для суддів та працівників апарату Сумського окружного адміністративного суду, Інструкція з охорони праці при роботах із застосування переносних драбин та драбинок, Інструкція з охорони праці для працівників Сумського окружного адміністративного суду під час роботи з екранними пристроями, Інструкція з охорони праці для робітника з комплексного обслуговування приміщення, Проект наказу голови суду "Про призначення відповідальних за пожежну безпеку", Проект наказу голови суду "Про встановлення протипожежного режиму", Положення з пожежної безпеки, цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях у Сумському окружному адміністративному суді, які надані голові Сумського окружного адміністративного суду для затвердження; вказані обставини підтверджуються змістом оскаржуваного наказу.
37. Суд апеляційної інстанції вказував, що зі змісту Наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 19.10.2020 №53 встановлено, що положення та інструкції з охорони праці були повернуті без затвердження та наголошено, що їх затвердження здійснюється керівником апарату, як роботодавцем.
38. Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погодилась з твердженням про наявність у керівника апарату суду обов`язку затвердження положень, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, та із посиланням на положення Кодексу цивільного захисту України, Порядку затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки, організації та контролю за їх виконанням, який затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 05.12.2019 № 1021, Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зазначала, що вказаними вище положеннями нормативно-правових актів визначено, що обов`язок затвердження положень, планів, інструкцій, тощо з питань пожежної безпеки та охорони праці покладено саме на керівника суб`єкта господарювання.
39. Суд апеляційної інстанції зазначав, що керівником апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на виконання розпорядження голови суду від 12.05.2020 №6 "Про вжиття заходів для забезпечення дотримання вимог Закону України "Про охорону праці" та заходів пожежної безпеки" підготовлено ряд проектів документів та надано їх для затвердження голові Сумського окружного адміністративного суду, а отже, позивачем вжито всіх заходів з метою належного виконання розпорядження голови суду від 12.05.2020 №6; крім того, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Сумського окружного адміністративного суду (код ЄДРПОУ 35907252) є Воловик Сергій Володимирович, тобто, голова суду.
40. Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначала, що 27.05.2020 керівником апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 направлено голові Державної судової адміністрації України Холоднюку З.В. лист, у якому Сумський окружний адміністративний суд просив надати роз`яснення з приводу того, хто саме голова суду чи керівник апарату суду затверджує: 1) План забезпечення безперервної діяльності суду; 2) Положення з охорони праці, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях; 3) Положення про службу охорони праці в суді; 4) Інструкції з охорони праці для суддів та працівників апарату суду; 5) Інструкції з охорони праці та пожежної безпеки водія) 6) Інструкцію про заходи пожежної безпеки в приміщеннях архіву; 7) Інструкцію з пожежної безпеки для складу зберігання матеріальних цінностей; 8) Інструкцію з пожежної безпеки у суді.
41. За результатами розгляду вказаного звернення листом від 19.06.2020 №10-12457/20 Державна судова адміністрація України повідомила про те, що згідно з ч 3 ст. Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Крім того, роз`яснено, що п. 3 наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження Типового плану забезпечення безперервної діяльності суду та Методичних рекомендацій щодо безпеки в надзвичайних ситуаціях (брошури)" від 29.01.2019 №93 доручено керівникам апаратів апеляційних та місцевих судів, з урахуванням типового плану забезпечення безперервної діяльності суду розробити та подати на затвердження голові суду план забезпечення безперервної діяльності суду. До того ж вказано, що під час затвердження відповідних положень, інструкцій та планів слід враховувати, що голова суду є керівником суду, а керівник апарату суду - керівником державної служби в суді.
42. Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, встановлені по справі обставини, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами свідчать про невідповідність висновків Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме невиконання розпорядження голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика С.В. "Про вжиття заходів для забезпечення дотримання вимог Закону України "Про охорону праці" та заходів пожежної безпеки" від 12.05.2020 №6.
43. З урахуванням вказаного вище, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 19.10.2020 № 53 "Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".
44. Суд апеляційної інстанції також зазначав, що у зв`язку з невідповідністю висновків викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, а також у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції під час ухвалення рішення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.