ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року
м. Київ
справа №818/87/18
адміністративне провадження № К/9901/56315/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 818/87/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 (суддя Бондар С.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 (головуючий суддя Мінаєва О.М., судді: Макаренко Я.М., Бартош Н.С.),
В С Т А Н О В И В :
У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оформлене пунктом 50 протоколу № 121 від 24.11.2017;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 (далі - Порядок №975), у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 для видання наказу про виплату такої допомоги;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, йому вперше з 11.09.2008 встановлено третю групу інвалідності. При цьому, одноразова грошова допомога, інші компенсаційні виплати у зв`язку з встановленням III групи інвалідності позивачеві не призначалися і не виплачувалися. За результатами повторного огляду МСЕК позивачеві встановлено II групу інвалідності з 27.07.2017 внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у зв`язку з чим він звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Проте, рішенням комісії Міністерства оборони України від 24.11.2017 №121 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби, а зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 позов задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України, та прийнято нову в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 залишено без змін.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР з 04.05.1983 по 10.06.1985 та приймав участь в бойових діях в Республіці Афганістан з 23.12.1983 по 19.10.1984 у складі військової частини НОМЕР_1 .
З 08.08.1984 по 29.08.1984 позивач перебував на лікуванні у військово-польовому госпіталі в/ч пп НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 з діагнозом: мінно-вибухова травма (струс головного мозку середнього ступеню важкості), що підтверджуються військовим квитком, архівною довідкою архіву військово-медичних документів військово-медичного музею МО РФ від 07.06.2006.
З 11.09.2008 позивачеві встановлено III групу інвалідності (первинно) внаслідок травми, отриманої при виконанні обов`язків військової служби.
Згідно довідки МСЕК серії 12ААА № 666154 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності з 27.07.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №121 позивачеві відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби, а зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого частково погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що право на одноразову грошову допомогу військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період її проходження.
Задовольняючи апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог до останнього, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач в позовній заяві не вказує, які саме протиправні дії або бездіяльність комісаріатом було допущено. Крім того зазначає, що зобов`язання відповідача -2 повторно направити документи з висновком до Міністерства оборони України є безпідставним, оскільки в даному випадку існує необхідність повторного перегляду раніше надісланих документів, що були предметом дослідження та прийняття оскаржуваного рішення.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилося Міністерство оборони України та подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині залишення без змін рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Скаржник зазначає, що оскільки позивачеві другу групу інвалідності встановлено у 2017 році, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент її встановлення, а саме Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІІ від 06.12.2016, яка діє з 01.01.2017, та Порядку № 975. При цьому, важливою умовою для правильного тлумачення правових норм статті 16 Закону № 2011-XII є розуміння видів військової служби, оскільки до моменту набрання чинності Закону № 1774- VІІІ, право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.
Законом № 1774- VІІІ звужено коло осіб, які мають право на безстрокове отримання одноразової допомоги, шляхом встановлення окремого порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги для військовослужбовців строкової військової служби.
Зокрема, пунктом 6 частини другої статті 16 Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, при виконанні обов`язків військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби.
Позивачеві інвалідність встановлена значно пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, хоча і внаслідок виконання обов`язків військової служби, а відтак у нього відсутнє право на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог п. 6 ст.16 Закону та Порядку № 975.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи, встановлену з 27.07.2017.
Так, пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
До моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 (далі - Закон № 1774-VIII) право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.
У постанові від 26.06.2018 у справі № 750/5074/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"З 01 січня 2017 року для військовослужбовців строкової військової служби встановлений окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу, протягом якого в разі настання інвалідності виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги. Такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або встановлюється не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що відбулися в період проходження служби.