Ухвала
21 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 1-3/2007
Провадження № 13-69зво22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15
розглянула заяву ОСОБА_16 про перегляд постановленого щодо нього судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
За вироком Апеляційного суду Сумської області від 14 червня 2007 року ОСОБА_16 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених пунктами 6, 13 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, частиною третьою статті 187, частиною другою статті 121, частиною першою статті 121, частиною першою статті 122, частиною третьою статті 357, частиною другою статті 190 Кримінального Кодексу України, та за сукупністю вироків до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2007 рокувирок суду першої інстанції залишено без зміни.
У заяві, яка надійшла до Верховного Суду та зареєстрована 20 грудня 2022 року, ОСОБА_16 порушує питання про перегляд і скасування постановленої щодо нього ухвали суду касаційної інстанції за нововиявленими або виключними обставинами.
На обґрунтування своїх вимог зазначає про порушення Верховним Судом України його права на захист, яке полягало у відхиленні клопотання засудженого про забезпечення фаховою правничою допомогою і проведенні касаційного розгляду за відсутності захисника - професійного адвоката, хоча його участь у справах відповідної категорії є обов`язковою. Як на джерела права ОСОБА_16 посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у справах "Іглін проти України" від 12 січня 2012 року (заява № 39908/05) та "Максименко проти України" від 20 грудня 2011 року (заява № 39488/07). У цих рішеннях ЄСПЛ констатував невідповідність судового провадження на національному рівні вимогам підпункту "с" пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з незабезпеченням заявників професійною юридичною допомогою під час касаційного перегляду Верховним Судом України вироків апеляційного суду, постановлених ним як судом першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) перевірила дотримання заявником порядку, строків звернення, відповідність заяви вимогам статті 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)і дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами з таких міркувань.
Частиною першою статті 459 КПК передбачено можливість перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, перелік яких наведено у частині другій цієї статті. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Жодних із зазначених обставин ОСОБА_16 у своїй заяві не наводить.