ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/14616/21
адміністративне провадження № К/990/32034/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої суддів: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року (суддя: Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року (судді: Собків Я.М., Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕПС ТЕЛЕКОМ" до Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства економіки України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ-К", Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД "ОДЕС КАБЕЛЬ", Приватне акціонерне товариство "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Депс Телеком" (далі - ТОВ "Депс Телеком", позивач) звернулося до суду з позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі- Комісія, відповідач 1), Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки, відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:
- визнати протиправними дії Мінекономіки по складанню та направленню до Комісії основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких відповідачем 1 прийнято рішення від 23 квітня 2021 року №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 23 квітня 2021 року №СП- 491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту;
- зобов`язати відповідача 1 прийняти рішення про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що спірне рішення прийнято з порушенням положень статей 8, 10,11 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", є необґрунтованим та ухвалено без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року, позов було задоволено частково: визнано протиправними дії Мінекономіки по складанню та направленню до Комісії основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких відповідачем 1 прийнято рішення від 23 квітня 2021 року №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії від 23 квітня 2021 року № СП- 491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог Мінекономіки подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані невідповідністю висновків судів дійним обставинам справи та, як наслідок, неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до необґрунтованого задоволення позову в оскаржуваній частині.
Так, скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що оскаржуване рішення Комісії № СП-491/2021/4411-03 взагалі не набрало чинності, оскільки було скасовано (до встановленого строку набрання ним чинності), тобто, судами попередніх інстанцій фактично упереджено можливість сплати спеціального мита позивачем.
Підготовка ж основних фактів та висновків, так само як і подання їх Комісії є окремими процедурними, формальними і проміжними діями в рамках спеціального розслідування, які не породжують жодних юридичних наслідків для позивача, і мають інформаційний та рекомендаційний характер лише для Комісії. Сама по собі незгода позивача із викладеними у Основних фактах та висновках доводами Мінекономіки не може переконливо свідчити про протиправність дій Міністерства по його складанню і, як наслідок, не свідчить про порушення прав позивача.
Як підставу касаційного оскарження відповідач 2 вказав п.п.1,4 ч.4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 826/11968/16 та від 21.05.2019 у справі № 826/11565/18, а також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, пов`язаних із оскарженням дій Міністерства по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Основних фактів і висновків за результатами проведення спеціального розслідування.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи Мінекономіки безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 11.06.2020 року Мінекономіки зареєстровано заяву "Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту".
24.07.2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення №СП-458/2020/4411-03, згідно з яким порушила спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: "проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 85444 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90".
Вищезазначене рішення було опубліковане на офіційному веб-сайті видання "Урядовий Кур`єр" 28.07.2020 року.
23.04.2021 року за результатами проведення спеціального розслідування Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту", у відповідності до якого та на підставі статей 16, 17 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" вирішила застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичнi, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.
Спеціальні заходи застосовано строком на 3 роки шляхом запровадження спеціального мита у розмірі: з дня застосування спеціальних заходів - 23,5%; через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів - 22,3%; через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів - 21,2%.
Рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про його прийняття.
Зазначене рішення було опубліковане на офіційному веб-сайті видання "Урядовий Кур`єр"14.09.2021 року.
Позивач, вважаючи протиправними дії та рішення відповідачів звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом касаційного перегляду є лише вимоги, які були задоволені судами попередніх інстанцій та стали підставою до звернення відповідача 2 з даною касаційною скаргою.
Задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що неодноразове порушення строків вчинення відповідних процедурних дій, в тому числі під час складання та направлення до Комісії основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування, на підставі яких відповідачем 1 прийнято рішення від 23 квітня 2021 року №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, а також відсутність належного обґрунтування висновків відповідача та неврахування принципу пропорційності у ході запровадження таких спеціальних заходів, у своїй сукупності призвели до порушення відповідачем процедурних вимог законності при прийнятті Рішення № СП-458/2020/4411-03, що є безумовною підставою для визнання його протиправним та часткового задоволення позовних вимог.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі є органом державного регулювання зовнішньо-економічної діяльності, який здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.
За змістом Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (ч. 7, 8 ст. 5), рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, у окремих випадках - кваліфікованою більшістю (двома третинами голосів).
Також норми зазначеного Закону визначають ряд критеріїв, з огляду на які Комісія встановлює доцільність застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну, зокрема, такі як: заподіяння значної шкоди або загроза заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" визначено, що національний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну заходів, передбачених цим Законом. Така заява повинна містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.
Частиною другою статті 3 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" визначено, що відомості, письмові докази та інша інформація, подані Міністерству, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до цього Закону, враховуються ними у процесі розслідування за умови викладення їх державною мовою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" строки, в межах яких вчиняються всі дії відповідно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комісією чи Міністерством. Право на вчинення дій втрачається після закінчення зазначених строків.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" встановлено, що строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується відповідного числа останнього місяця цього строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, цей строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня, наступного після того дн я, з якого починається цей строк.
Строк, визначений посиланням на подію, яка повинна неминуче настати, обчислюється з наступного дня після настання відповідної події.
Якщо кінець строку припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається перший після нього робочий день.
Останній день строку закінчується в момент закінчення робочого дня в Міністерстві, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи Комісії.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" встановлено, що спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну.
Відповідно до частини 2 даної статті період розслідування становить, як правило, від одного до трьох років. В окремих випадках цей строк може перевищувати три роки.
Буквальний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що визначення періоду розслідування у більш ніж три роки є винятковим заходом, який повинен мати відповідні підстави.
За змістом ст. 9 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.
З наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин слідує, що протягом 30 днів від дати отримання заяви ПАТ "Одеський кабельний завод "Одескабель" та ПАТ "Завод Південкабель" Комісія повинна була прийняти рішення за наслідками такої заяви.
Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, Комісія, приймаючи рішення 24.07.2020 року №СП-458/2020/4411-03, діяла в порушення норм, визначених статтею 9 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", адже заява "Про проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту" була зареєстрована Мінекономіки 11.06.2020 року, відтак, останнім днем строку для прийняття рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування було 12.07.2020 року.
Доказів прийняття рішень щодо продовження процесуальних строків щодо розгляду заяви ні Комісією, ні Міністерством до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів про недотримання відповідачем 1 вимоги Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" щодо строків розгляду заяви.
Судами також було встановлено порушення відповідачем вимог частини 2 статті 8 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", оскільки Мінекономіки визначено період розслідування як: 2017, 2018, 2019, 01.07.2019-30.06.2020 року. Проте, ні з матеріалів спеціального розслідування, ні зі змісту рішення №СП-458/2020/4411-03 не вбачається, що відповідачем досліджувалось питання наявності виняткових обставин щодо доцільності визначення періодом розслідування саме 4 роки.
При цьому судами попередніх інстанцій доречно було зауважено, що встановлення значних часових меж для проведення Розслідування може призводити до некоректних результатів в частині дослідження, оскільки Угода про спеціальні заходи та стаття XIX: 1(a) ГАТТ вимагають аналізу нещодавнього імпорту. Такого ж висновку дійшов Апеляційний орган СОТ у справі Аргентина - Взуття (Argentina - Footwear (ЕС), пар. 130).
Крім того, відповідачем досліджувалося два однакових періоди, тобто останній річний період включав друге півріччя 2019 року, яке також увійшло до третього річного періоду, як наслідок, в цьому півріччі за рахунок екстраполяції даних з третього річного періоду відбулося штучне дублювання та, як наслідок, штучне спотворення об`єктивних показників.
Таким чином, за відсутності належного обґрунтування зазначеного факту, суди дійшли висновку за неможливе визнати пропорційним встановлення періоду строку розслідування у більш, ніж три роки, без наявності на те жодних виняткових обставин у конкретних правовідносинах.
Також, суди цілком обґрунтовано врахували доводи позивача про те, що відповідачами протиправно було проведено спеціальне розслідування щодо товару, який не є подібним, та об`єднано два види товарів, що мають різне застосування.
Так, відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об`єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об`єктом розслідування.
Відповідно до рішення Комісії спеціальне розслідування проводилося щодо наступного товару:
- проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей, що можуть класифікуватись згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90;