ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 753/7745/18
провадження № 51-4100 км 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
законного представника ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2022 року, якою відмовлено у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року.
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом обставини
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 20 вересня 2022 року продовжив до 18 листопада 2022 року строк дії застосованого відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 6 жовтня 2022 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що ухвала суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, з огляду на приписи ст. 392 КПК окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи своє прохання вказує на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 визнано неконституційним положення ч. 2
ст. 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Тому вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки належить до рішень, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, якими вирішується питання про застосування одного з видів запобіжного заходу, зокрема, поміщення особи до психіатричного закладу.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Захисник ОСОБА_7 підтримав свою касаційну скаргу, просив ухвалу апеляційного суду скасувати.
Законний представник ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу ОСОБА_7 та просила ухвалу апеляційного суду скасувати.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд кримінального провадження, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У пункті 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними згідно з ч. 1 ст. 412 КПК є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За правилами ст. 370 і ч. 2 ст. 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 392 КПК передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою сторони захисту, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 20 вересня 2022 року, з урахуванням положень ст. 392 КПК, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Однак Суд не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.