ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 286/2101/18
провадження № 51-2036км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
потерпілої ОСОБА_7,
у режимі відеоконференції:
представників потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9,
потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11,
засудженого ОСОБА_12,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Житомирського апеляційного суду від 22 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060000000131, за обвинуваченням
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 23 вересня 2021 року ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_12 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо цивільного позову, арешту майна та речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_12 визнано винуватим і засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 07:15, керуючи автомобілем марки ГАЗ-3302 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), рухаючись по вул. Центральній у с. Гошів Овруцького району Житомирської області в напрямку центру села, порушив вимоги пп. "б" п. 2.3, пунктів 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не надав переваги в русі водієві зустрічного напрямку, змінив напрямок руху свого автомобіля і виїхав на зустрічну смугу, якою рухався автомобіль марки ВАЗ-2110 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_13, що призвело до зіткнення вказаних автомобілів.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій автомобіля ВАЗ-2110 - потерпілий ОСОБА_13 отримав тяжке тілесне ушкодження, від якого настала його смерть на місці події.
Порушення водієм ОСОБА_12 вимог пп. "б" п. 2.3, пунктів 10.1, 11.3 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП та її наслідками у вигляді смерті потерпілого.
Житомирський апеляційний суд 22 червня 2022 року під час розгляду кримінального провадження за апеляційними скаргами потерпілих та прокурора в частині призначення ОСОБА_12 покарання скасував вирок районного суду і постановив свій, яким призначив засудженому покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник вважає протокол огляду місця події недопустимим доказом, з підстав того, що слідча дія проведена за відсутності засудженого і вказаний документ не містить підпису ОСОБА_12 .
Крім того, ОСОБА_6 наголошує на тому, що протокол огляду місця події та схема до нього складені з порушенням статей 42, 84, 86, 93, 104, 105, 223 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і не відповідають обставинам справи.
На думку захисника, апеляційний суд, призначаючи його підзахисному покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням належним чином не звернув уваги на особу засудженого, який за місцем роботи характеризується позитивно, на обліках у нарколога, психіатра не перебуває, до того ж, працюючи водієм, ні до, ні після ДТП не допускав порушень ПДР.
Зауважує, що ОСОБА_12 після виявлення небезпеки вчинив усі дії, які мав можливість вчинити для уникнення ДТП, зокрема застосував екстрене гальмування, повернув праворуч, намагаючись об`їхати зустрічний автомобіль потерпілого, був тверезим.
Захисник наголошує на тому, що апеляційний суд проігнорував як обставину, що пом`якшує засудженому покарання, те, що він не втік з місця пригоди, старався врятувати ОСОБА_13, невідкладно витягнув його з автомобіля і намагався надати йому допомогу.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_12 у повному обсязі підтримали подану захисником касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника та просив залишити без зміни вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_12 .
Представники потерпілих та потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 заперечили проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновків,що подана касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, з урахуванням наведених положень процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Частиною 1 ст. 420 КПК установлено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок, зокрема у разі: необхідності застосування більш суворого покарання; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Водночас за приписами ч. 1 ст. 421 КПК обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Відповідно до статей 404, 407 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням вимог ст. 409 КПК.
Вказаних вимог процесуального закону апеляційним судом дотримано.
Під час перевірки судових рішень не виявлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Висновки суду ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Зазначені у вироку докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликали у судів сумнівів у їх достовірності.