1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 456/3107/20

провадження № 61-4659св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2021 року у складі судді Бораковського В. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконними дій і бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у серпні 2020 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати незаконними дії та бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), що виразилися у невнесенні змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку про невключення вимоги ОСОБА_1 на суму 100 770,51 грн до четвертої черги;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів додатково включивши вимоги ОСОБА_1 на суму 100 770,51 грн, встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року у справі № 456/2431/15-ц, до четвертої черги і подати належним чином оформлені та підписані зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо включення вимоги ОСОБА_1 на суму 100 770,51 грн, встановленої рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року у справі № 456/2431/15-ц, до четвертої черги.

Зазначений позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що 29 вересня 2014 року між нею та банком було укладено договір банківського вкладу "НВУ "Квартальний" № 848473/2014. Предметом договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного рахунку "НВУ" в доларах США на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів. Сума початкового вкладу становила 15 000 доларів США.

Нею 29 вересня 2014 року було внесено на вкладний рахунок ПАТ "ВіЕйБі Банк" 15 000 доларів США.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63 від 20 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року у справі № 456/2431/15-ц судом встановлено, що відповідач здійснив часткову виплату вкладу, гарантовану суму вкладу в розмірі 200 000 грн, що за курсом Національного банку України станом на день виплати коштів становить 8 507,38 доларів США.

Залишок вкладу становить 6 492,62 доларів США, що еквівалентно 152 651 грн.

Згідно з довідкою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" кредиторські вимоги позивача включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів до четвертої черги в сумі 51 880,49 грн.

Суд зобов`язав відповідача виплатити залишок вкладу на користь стягувача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 152 651 грн на підставі договору банківського вкладу "НБУ "Квартальний" № 848473/2014 від 29 вересня 2014 року.

Позивачем 16 травня 2019 року направлено заяву до ПАТ "ВіЕйБі Банк" про внесення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлених відповідно до вимог Положення № 3711 змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів щодо включення вимоги ОСОБА_1 на суму 152 651 грн, встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2015 року у справі № 456/2431/15-ц.

У відповідь ПАТ "ВіЕйБі Банк" листом від 08 серпня 2019 року повідомило позивача про те, що направлено на розгляд Фонду гарантування вкладів фізичних осіб клопотання щодо затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Позивачем 23 серпня 2019 року направлено запит на отримання публічної інформації до ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо отримання клопотання банку про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо включення вимог ОСОБА_1 на суму 152 651 грн до четвертої черги.

У відповідь ПАТ "ВіЕйБі Банк" листом від 23 вересня 2019 року повідомило позивача про направлення 20 вересня 2019 року на розгляд Фонду гарантування вкладів фізичних осіб клопотання щодо затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Позивачем повторно направлено заяву до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" про надання довідки щодо затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" згідно наданих документів, направлених 20 вересня 2019 року.

25 листопада 2019 року відповідачем надано відповідь про те, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 включені до реєстру акцентованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" в сумі 51 880,49 грн до четвертої черги та в сумі 100 770,51 грн до сьомої черги.

Відповідачем не взято до уваги те що, вимоги ОСОБА_1 на суму 100 770,51 грн є вимогами вкладника - фізичної особи, що стосуються виключно тіла вкладу та є вимогами понад гарантовану суму відшкодування по вкладу, не включають штрафів, пені або індексу інфляції за кількість днів прострочення зобов`язання, тому відносяться до четвертої черги.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Стрийський міськрайонний суд Львівської області заочним рішенням від 08 лютого 2021 року позов задовольнив.

Визнав незаконними дії та бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо невключення вимоги ОСОБА_1 на суму 100 770,51 грн до четвертої черги.

Зобов`язав ПАТ "ВіЕйБі Банк", Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів додатково включивши вимоги ОСОБА_1 на суму 100 770,51 грн, встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року у справі № 456/2431/15-ц, до четвертої черги і подати належним чином оформлені та підписані зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо додаткового включення вимоги ОСОБА_1 на суму 100 770,51 грн, встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року у справі № 456/2431/15-ц, до четвертої черги.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачу було виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000 грн, кредиторські вимоги акцептовані, встановлена черговість їх задоволення. Проте, відповідачами не взято до уваги, що вимоги ОСОБА_1 на суму 100 770,51 грн є вимогами вкладника, що стосуються виключно тіла вкладу, не включають штрафів, пені та є вимогами понад гарантовану суму відшкодування за вкладом.

Також суд першої інстанції зазначив про те, що вимоги позивача виникли на підставі наявності невиконаного обов`язку банку, а грошові кошти, стягнуті рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року у справі № 456/2431/15-ц на користь позивача, не повернуті, тому на підставі статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мають бути акцептовані до четвертої черги як вимоги вкладників - фізичних осіб, які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Львівський апеляційний суд постановою від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишив без задоволення, а заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2021 року залишив без змін.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, застосовано матеріальний закон та додержано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у травні 2022 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18), від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 14-180цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц (провадження № 14-470цс18), від 10 квітня 2019 року у справі № 761/10730/18 (провадження № 14-116цс19).

Суди попередніх інстанцій не дослідили докази, наявні у справі, проігнорували обставини, які не спростовуються сторонами, залишили поза увагою те, що кошти не можуть бути включені в повному обсязі до четвертої черги.

При розрахунку суми 152 651 грн судом у справі № 456/2431/15-ц застосовано неправильний курс станом на день виплати коштів (31 березня 2015 року), а не станом на 21 листопада 2014 року відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від ОСОБА_1 у серпні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і не призвели до подвійного стягнення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 10 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Справа № 456/3107/20 надійшла до Верховного Суду 29 серпня 2022 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 29 вересня 2014 року було укладено договір банківського вкладу "НВУ "Квартальний" № 848473/2014, згідно з яким предметом договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту "НВУ" в доларах США на строк 13 місяців із щомісячною виплатою процентів.

Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року у справі № 456/2431/15-ц позов ОСОБА_1 до ПАТ "ВіЕйБі Банк" про стягнення коштів за договором банківського вкладу задоволено. Стягнуто з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь ОСОБА_1 152 651 грн.

ОСОБА_1 16 травня та 23 серпня 2019 року зверталася із заявами до банку в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" про внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, в яких просила включити її вимоги на суму 152 651 грн до четвертої черги.

Листами ПАТ "ВіЕйБі Банк" від 08 серпня та 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 надано відповідь про те, що її буде додаткового повідомлено про результати розгляду клопотання від 16 травня та 27 серпня 2019 року.

Довідкою ПАТ "ВіЕйБіБанк" від 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що її кредиторські вимоги включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів в сумі 51 880,49 грн до четвертої черги та в сумі 100 770,51 грн - до сьомої черги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту