Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 344/12623/20
провадження № 61-6620св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 :,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року у складі судді Бабій О. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Фединяка В. Д., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з лютого 2009 року він та відповідачка проживали разом як чоловік та дружина.
У серпні 2011 року він запропонував відповідачці офіційно зареєструвати шлюб.
Оскільки сім`я потребувала власного житла, тому вирішили вступити в дольову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку і в інтересах сім`ї придбати квартиру у ТОВ "Франківськміськбуд".
Зважаючи на наявність трудових відносин у нього з ТОВ "Франківськміськбуд", товариство надало їм знижку у розмірі 10 % від вартості квартири та дозволило укласти договір без першого внеску.
16 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Франківськміськбуд" було укладено договір купівлі-продажу № Ф/Н150-31.
Не зважаючи на те, що стороною договору була відповідачка, такий укладався в інтересах сім`ї. Згідно із інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру 03 листопада 2016 року зареєстровано на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна від 12 липня 2016 року, договору купівлі-продажу, витягу з переліку осіб, яким належать майнові права на об`єкт будівництва від 12 липня 2016 року.
Договір купівлі-продажу квартири передбачав поетапну сплату платежів. Тягар по оплаті коштів за придбання квартири був повністю покладений на нього. Дружина на той час на роботі не працювала, оскільки повністю була зайнята піклуванням про сина від першого шлюбу, якому було три-чотири роки, а згодом доглядала їх спільних дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому офіційно шлюбні відносини із відповідачкою вони зареєстрували лише 11 січня 2013 року.
У той же час основна частина коштів за придбання квартири ним була сплачена якраз після реєстрації шлюбу.
Повну оплату внесків за договором він здійснив у 2016 році, у зв`язку з чим було укладено акт прийому-передачі нерухомого майна від 12 липня 2016 року.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2020 року шлюб між ним та відповідачкою розірвано.
Після розірвання шлюбу їм не вдалося дійти згоду щодо добровільного розподілу спільного майна. Відповідачка змінила замки в спільній квартирі і заборонила йому нею користуватися.
Враховуючи наведене просив суд: визнати квартиру АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя; визнати за ним та ОСОБА_2 по 1/2 частині спірної квартири; вирішити питання щодо судових витрат.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2021 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 000,00 грн та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Визнаючи спірну квартиру спільною сумісною власністю та визнаючи за ОСОБА_1 право власності на 1/2 її частину, враховуючи презумпцію спільності майна, місцевий суд виходив із того, що квартира придбана за спільні кошти подружжя, а відтак є їх спільною сумісною власністю.
При цьому місцевий суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири, виходив із того, що остання заперечує за собою будь-яке право власності на квартиру, зустрічних вимог не заявляла.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи рішення місцевого суду без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що воно ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
При цьому апеляційним судом зазначено, що з апеляційною скаргою звернулась третя особа, яка доводить, що є одноосібним власником спірної квартири та спростовує презумпцію спільності майна подружжя, проте судом не можуть братись такі доводи до уваги під час розгляду вказаного спору, оскільки презумпція спільності майна подружжя може бути спростована лише одним із подружжя.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи щодо відсутності належних доказів для визнання квартири спільним майном подружжя внаслідок невнесення коштів позивачем, оплати частини вартості квартири ОСОБА_2 до шлюбу та наявності різних періодів для визначення часу внесення коштів як спільного майна, братися судом до уваги при вирішення апеляційної скарги не можуть, оскільки зазначені обставини не стосуються прав третьої особи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 727/12480/17, провадження № 61-6459св21, від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15, провадження № 14-130цс19, від 03 червня 2021 року у справі № 748/1943/19, провадження № 61-5155св20, від 17 червня 2021 року у справі № 128/1511/19, провадження № 61-16161св20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що на час підписання договору купівлі-продажу квартири від 16 березня 2012 року позивач не був її чоловіком, не вкладав своїх кошті на її придбання. Судами також не враховано, що до одруження вони з позивачем не вели спільного бюджету, не вели спільного господарства, натомість, звертаючись із вказаним позовом ОСОБА_1 не заявляв позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Суди не прийняли до уваги, що кошти на придбання квартири були потрачені її братом - ОСОБА_3, що підтверджується квитанціями, які містяться у матеріалах справи, тобто доказами, які спростовують презумпцію спільності майна подружжя.
Доводи особи, яка подала відзиви на касаційну скаргу
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від ОСОБА_1, у якому вказано, що оскаржувані заявником судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 січня 2013 року по 24 лютого 2020 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією рішення суду про розірвання шлюбу.
Під час шлюбу у сторін народилось двоє дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
Під час шлюбу відповідачкою набуто у власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 серпня 2020 року.
Підставою для державної реєстрації права власності був: акт приймання-передачі нерухомого майна від 12 липня 2016 року, який виданий ТОВ "Франківськміськбуд", договір купівлі-продажу № Ф/Н150-31 від 16 березня 2012 року, який укладений між ТОВ "Франківськміськбуд" та ОСОБА_9 .
Під час розгляду справи відповідачкою надано копію договору купівлі-продажу № Ф/Н150-31 від 16 березня 2012 року.
Вказаний договір відповідачкою було укладено ще до реєстрації шлюбу з позивачем.
В розділі 2 договору міститься інформація щодо вартості квартири, яка становить 289 590 грн, та обов`язку покупця сплатити вартість квартири до 31 травня 2013 року.
Відповідачка зазначає, що жодних коштів на оплату квартири вона не вносила.
Позивач стверджує, що кошти сплачував він, але квитанції про оплату відсутні, оскільки вони залишились у відповідачки після розірвання шлюбу.
Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо оплати вартості квартири сторонами.
Також, 04лютого 2021 року відповідачкою надано копію договору про відступлення права вимоги від 04 липня 2014 року, який укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ "Франківськміськбуд".
За умовами вказаного договору ОСОБА_2 за погодженням з ТОВ "Франківськміськбуд" відступає, а ОСОБА_3 приймає на себе право вимоги і стає покупцем по договору купівлі-продажу № Ф/Н150-31 від 16 березня 2012 року на участь у будівництві між ОСОБА_2 та ТОВ "Франківськміськбуд".
Згідно пункту 6 договору на підтвердження дійсності права на вимогу, яке відступається за даним договором, ОСОБА_2 надає ОСОБА_3 оригінал договору купівлі-продажу № Ф/Н150-31 від 16 березня 2012 року в редакції, дійсній на момент підписання договору, та квитанції про здійснення оплати по ньому.
Як вбачається із електронної копії реєстраційної справи № 1073863626101, саме ОСОБА_2 01 листопада 2016 року подала заяву про державну реєстрацію права власності разом із переліком документів і саме за нею 01 листопада 2016 року зареєстровано право власності на спірну квартиру.
16 січня 2021 року, вже коли справа про поділ спільного майна подружжя перебувала на розгляді в суді, право власності на спірну квартиру було перереєстровано на брата відповідачки ОСОБА_3 . Підстава державної реєстрації - рішення суду від 17 листопада 2020 року у справі № 344/6754/20.
Рішення місцевого суду від 17 листопада 2020 року скасовано постановою Івано-Франківського апеляційного суду 20 квітня 2021 року.
На підставі ухвали суду від 17 травня 2021 року здійснено поворот виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 17 листопада 2020 року та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на спірну квартиру.
Отже, на час розірвання шлюбу і на даний час саме відповідачка є власником спірної квартири.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.