Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 692/565/21
провадження № 61-7303св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Золотоніського нотаріального округу Бірюк Олег Васильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Золотоніського нотаріального округу Бірюк О. В., про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина.
При розпаюванні сільськогосподарських угідь спадкодавець як член Колективного сільськогосподарського підприємства "Мирний" (далі - КСП "Мирний") був внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), однак за життя не встиг оформити за собою це право.
За відсутності правовстановлюючих документів вона позбавлена можливості оформити спадщину, до складу якої входить земельна частка (пай). Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП "Мирний".
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки за життя спадкодавець розпочав процедуру приватизації спірної земельної частки (паю), якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620 та визначено площу в 0,3160 га, то належним способом захисту прав позивача як спадкоємця є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, а не права на земельну частку (пай).
Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд залишив поза увагою те, що пунктами 3, 7 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкові підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а тому зробив неправильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Врахувавши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що розгляд справи здійснювався місцевим судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд, керуючись пунктами 3, 7 частини третьої статті 376 ЦПК України, дійшов висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона зверталася до органів місцевого самоврядування із заявою щодо завершення процедури приватизації та не надала відповідного рішення такого органу про відмову у задоволенні її заяви, а відтак, звернення до суду з заявленими вимогами без додержання необхідної процедури позасудового вирішення питання є передчасним.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17, провадження № 14-106цс21, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-52гс20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки безпідставному висновку місцевого суду про те, що належним способом захисту прав є вимога про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки.
Вказує, що її право на спадкування не може бути захищене у вказаний судом спосіб, а саме шляхом визнання за нею права на завершення приватизації земельної ділянки, оскільки в даному випадку мала місце не приватизація, а виділення власнику земельної частки (паю) ОСОБА_2 в натурі (на місцевості) земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,3160 га, якій наразі присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть та свідоцтва про народження.
У встановленому законом порядку позивачка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 144/2017, що підтверджується інформаційної довідкою зі Спадкового реєстру та копією спадкової справи.
Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області № 60 від 11 березня 2015 року "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою" на підставі заяв жителів с. Свічківка, Драбівського району, власників земельних часток (паїв), про виділення земельних часток (паїв) в натурі ( на місцевості), виділено громадянам (згідно додатку) в натурі (на місцевості) земельні частки (паї), загальною площею 117,688 га, відповідно до проекту спільної часткової власності (багаторічні насадження (сад), які знаходяться в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області; надано громадянам дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Згідно зі списком громадян, доданим до вказаного розпорядження, під № 230 значиться ОСОБА_2, номер земельної ділянки № НОМЕР_1, площа 0,3160 га.
Згідно із листом відділу у Драбівському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 27-23-0.240-62/102-21 від 17 травня 2021 року земельній ділянці ОСОБА_2 № 240, площею 0,3160 га, присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620.
Постановою приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Бірюк О. В. від 23 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,3160 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область Драбівський район Свічківська сільська рада, за межами населеного пункту, оскільки не подані відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, а саме через те, що право власності у спадкодавця на земельну ділянку за життя не виникало, тому видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку неможливо.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України 1990 року (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначалось, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
У частині другій статті 23 ЗК України визначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).