Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 761/15764/15
провадження № 61-10950св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування",
треті особи: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гук Олексій Олегович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року у складі судді Волошина В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у складі колегії суддів:
Сушко Л. П., Суханової Є. М., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі -
ПАТ "Укргазвидобування"), треті особи: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), Національний банк України (далі - НБУ), товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (далі - ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор"), про стягнення коштів.
Позовну заяву мотивовано тим, що 30 вересня 2013 року між ПАТ "Дельта Банк" і ПАТ "Укргазвидобування" було укладено договір кредитної лінії, предметом якого є надання останньому грошових коштів з максимальним лімітом заборгованості 150 000 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 31 грудня 2014 року.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором, 28 листопада 2014 року між позивачем та
ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір поруки, за умовами якого позивач зобов`язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання боржником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій та пені, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредитної лінії від 30 вересня 2013 року. У пункті 2.2. договору поруки сторонами погоджено, що загальний обсяг відповідальності поручителя за цим договором не може перевищувати 34 000 000 грн. Крім того, договором поруки встановлено, що у разі невиконання позичальником забезпечених порукою зобов`язань, поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих (чи тих, що будуть відкриті) ним у кредитора у сумах, що підлягають сплаті за договором кредиту та будь-яким іншим договором, укладеним між позичальником та кредитором, щодо погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами за користування ним, комісій, а також можливих штрафних санкцій та пені.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 20 лютого 2015 року ПАТ "Дельта Банк" було здійснено списання грошових коштів у сумі 34 000 000 грн з депозитного та поточного рахунків позивача, які відкриті у ПАТ "Дельта Банк" на підставі відповідних договорів.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з
ПАТ "Укргазвидобування" на його користь грошові кошти у розмірі
34 000 000 грн та нараховані проценти у розмірі 2 631 041,10 грн, оскільки вважав, що у боржника з 20 лютого 2015 року виникли перед ним зобов`язання у межах суми погашеної кредитної заборгованості та суми нарахованих процентів за кредитом у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України відповідно до вимог статті 1054 ЦК України.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що часткове виконання поручителем зобов`язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором. Водночас поручителем не доведено того, що ним повністю виконано зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження обсягу таких зобов`язань та строків їх виконання. Перерахування банком коштів з рахунку поручителя на позичковий рахунок боржника на погашення заборгованості боржника за кредитним договором не вважається погашенням заборгованості в грошовій формі, яку мав право приймати банк, а тому зобов`язання залишається невиконаним. Крім того, кошти позивача, були повернуті на його рахунки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що пунктом 3.2.2 договору поруки передбачено, що поручитель має право зворотної вимоги до позичальника в межах суми виконаного зобов`язання, як кредитор, що набув всіх прав за цим зобов`язанням. Подібні положення містить стаття 556 ЦК України. Отже, на думку позивача, він має право вимоги до відповідача на суму 34 000 000 грн, які були списані банком з його поточного та депозитного рахунків. При цьому правомірність укладеного між ним та банком договору поруки підтверджена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16 червня 2016 року (справа № 826/18862/15), а також Верховним Судом у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 761/21994/15. Суди зробили помилковий висновок про те, що банк йому повернув списані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором кошти у розмірі 34 000 000 грн, оскільки матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження такого висновку не містять.
Відзиви на касаційну скаргу
У грудні 2022 року від АТ "Укргазвидобування" та НБУ надійшли відзиви на касаційну скаргу, в якому вони посилаються на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Доводи відзивів зводяться до того, що НБУ були встановлені обмеження в діяльності
АТ "Дельта Банк", зокрема постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 560/БТ АТ "Дельта Банк" заборонено використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов`язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ. Погашення поручителем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором у грошовій формі здійснено не було, ані НБУ, ані АТ "Дельта Банк" реально не отримали грошових надходжень на погашення зобов`язань за кредитним договором, а тому ОСОБА_1 хоча і мав можливість за правовою природою договору поруки, проте не набув права вимоги на активи АТ "Укргазвидобування". Такі доводи, на думку НБУ, узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові
від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16.
Крім того, НБУ у відзиві просить закрити касаційне провадження у справі, оскільки вважає, що правові висновки щодо застосування норм права, які викладено у постановах Верховного Суду та на які посилається заявник касаційної скарги, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, яка переглядається (пункт 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 14 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 вересня 2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Укргазвидобування" було укладено договір кредитної лінії, предметом якого були грошові кошти, які надавалися окремими частинами - траншами, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 150 млн грн, зі сплатою 24 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення не пізніше 29 вересня 2014 року.
Постановою правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ ПАТ "Дельта Банк" було віднесено до категорії проблемних та запроваджено ряд обмежень банків в його діяльності, в тому числі погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями банку, приймати тільки в грошовій формі (крім набуття права власності на об`єкти застави за погодженням з куратором банку).
28 листопада 2014 року між ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з яким позивач зобов`язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником умов кредитного договору від 30 вересня 2013 року. Сторони цього договору погодили, що загальний обсяг відповідальності поручителя не може перевищувати в еквіваленті 34 000 000 грн.
Відповідно до пункту 1.3 договору поруки поручитель доручив кредитору у разі невиконання позичальником забезпечених порукою зобов`язань здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків поручителя, відкритих у ПАТ "Дельта Банк".
05 грудня 2014 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах CШA, відповідно до якого останній розмістив у банку грошові кошти (вклад) у розмірі 1 000 000 доларів США зі строком розміщення вкладу до 05 березня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_1 .
12 грудня 2014 року між ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку, за умовами якого банк відкрив останньому поточний рахунок № НОМЕР_2 .
20 лютого 2015 року з рахунків позивача № НОМЕР_2 і
№ НОМЕР_1, відкритих у ПАТ "Дельта Банк", було списано відповідно 242 780,91 доларів США і 1 000 000 доларів США у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 вересня 2013 року, що підтверджується меморіальними ордерами №№ 17490873, 17491457 та виписками з рахунків позивача. Всього з рахунків ОСОБА_1 було списано 34 000 000 грн.
Листом від 23 лютого 2015 року ПАТ "Дельта Банк" повідомило
ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором здійснено списання коштів у рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 34 000 000 грн.
02 березня 2015 року постановою НБУ № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51
від 02 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію в банку ПАТ "Дельта Банк".
14 травня 2015 року ПАТ "Дельта Банк"повернуло на депозитний рахунок позивача списані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором кошти у розмірі 1 242 780,91 доларів США, що підтверджується відповідною випискою за період з 14 травня 2015 року до 30 червня 2015 року (а. с. 157, 158, т. 1).