Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 179/1442/20
провадження № 61-3784св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2022 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку.
Позовна заява мотивована тим, що в березні 2020 року придбав у ОСОБА_2 домоволодіння в АДРЕСА_1 .
Ціна будинку була обумовлена у розмірі 60 000 грн.
Після досягнення згоди по всіх істотних умовах, він віддав гроші відповідачу, про що свідчить розписка останнього, а відповідач зі свого боку обіцяв переоформити будинок на його ім`я. Сплативши грошові кошти за будинок, він здійснює у ньому ремонт для переїзду на постійне місце проживання та користується присадибною ділянкою.
Проте, після отримання грошей договір нотаріально не посвідчений у зв`язку з незадовільним станом здоров`я відповідача.
Враховуючи наведене просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння в АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 49,9 кв. м, жилою - 31,3 кв. м (літ. А), сіней (літ. а), навісу (літ. Б, Ж, И), літньої кухні (літ. В), сараю (літ. Г. Д. З), вбиральні (літ. Е), літнього душу (літ. Л), колодязя (літ. К), вигрібної ями (літ. Я), споруд (№ 1-7), який укладено між ним та ОСОБА_2, визнавши за ним право власності на вказаний будинок.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2020 року у складі судді Ковальчук Т. А. позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, укладений 25 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: А - житловий будинок загальною площею 49,9 кв. м, жила - 31,3 кв. м; а - сіни; Б, Ж, И - навіс; В - літня кухня; Г, Д, З - сарай; Е - вбиральня; Л - літній душ; К - колодязь; Я - вигрібна яма; № 1-7 - споруди.
Застосовуючи положення статті 220 ЦК України, місцевий суд виходив із того, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 03 грудня 1993 року, проте в пункті 4 розписки, наданої ОСОБА_2 позивачеві 25 березня 2020 року, зазначено про отримання останнім плати за будинок, що свідчить про придбання у відповідача позивачем житлового будинку за зазначеною адресою, а також про досягнення всіх істотних умов цього договору, який не посвідчений нотаріально, та їх виконання належним чином, що в силу вимог статті 220 ЦК України свідчить про укладення договору купівлі-продажу між сторонами без нотаріального його посвідчення.
Додатковим рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 898,20 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2020 року скасовано.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що позивачем не було доведено та не підтверджено під час розгляду справи належними доказами того, що відповідач не мав можливості через свій стан здоров`я засвідчити нотаріально договір купівлі-продажу будинку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не доведено факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину.
При цьому судом також зазначено, що місцевий суд не з`ясував, чи була наявна між сторонами домовленість щодо усіх істотних умов договору, не встановив наявності дійсного наміру щодо продажу будинку. Вказаних відомостей також немає у розписці, як і немає в ній дати продажу будинку, дати складання розписки, не зазначені умови та юридичні наслідки договору, тобто на яких умовах сторони дійшли до передачі обумовленої суми грошових коштів, не зазначено, яким чином буде здійснюватися перехід права власності на будинок, щоб свідчило про досягнення сторонами розписки всіх істотних умов та дійсне укладення цією розпискою договору купівлі-продажу.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 362,00 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 вересня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 175/1057/17-ц, провадження № 61-1689св20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що ОСОБА_2 - батько ОСОБА_3 являвся самостійним одноосібним власником придбаного ним майна та відповідно до статті 319 ЦК України мав законне право розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд.
Також заявник посилається на те, що апеляційним судом без правового обґрунтування зроблено висновок про наявність порушення права, свободи, інтересів та (або) обов`язків особи, що подала апеляційну скаргу, оскільки ОСОБА_3 не був і не міг бути стороною правочину, тому що на час придбання ним домоволодіння воно не перебувало у спільній сумісній власності. При цьому рішенням місцевого суду не вирішувалось питання про права ОСОБА_3 .
Таким чином, апеляційний суд не надав належної оцінки правомірності оскарження ОСОБА_3 рішення місцевого суду.
Крім того, ОСОБА_3 не надано доказів подання заяви про прийняття спадщини.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 від ОСОБА_3, у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 на праві приватної власності з 03 серпня 1993 року належить житловий будинок АДРЕСА_1, що узгоджується зі свідоцтвом про право власності на житловий будинок (домоволодіння), виданого на підставі рішення виконкому Магдалинівської поселкової Ради народних депутатів № 418, наданим позивачем у копії.
25 березня 2020 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, написану власноруч, де предметом є гроші у сумі 60 000 грн, отримані ним у повному обсязі від ОСОБА_1 за продаж останньому будинку з побудовами по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 мав тяжку онкохворобу - захворювання лівої легені, що підтверджується консультативним висновком Міського онкологічного центру КЗ "МКЛ № 4".
З наданої апелянтом копії свідоцтва про смерть, отриманого повторно 11 серпня 2021 року, встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апелянт є сином ОСОБА_2, що узгоджується з відомостями у свідоцтві про народження, наданого у копії, яке видано 12 березня 1979 року Магдалинівським райвідділом РАЦС Дніпропетровської області.
За інформацією з довідки № 1123 від 29 червня 2021 року, виданої виконкомом Магдалинівської селищної ради, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З відповіді приватного нотаріуса Новомосковського нотаріального округу Солодовник В. В. вбачається, що 06 жовтня 2021 року була відкрита спадкова справа за № 71/2021 після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06 жовтня 2021 року надійшла заява № 315 про прийняття спадщини за заповітом від ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка діяла за згодою свого законного представника - матері ОСОБА_7
07 жовтня 2021 року надійшла заява № 334 про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо наявності порушення норм процесуального права під час розгляду справу судом апеляційної інстанції
Подаючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на те, що апеляційним судом не враховано, що ОСОБА_2 - батько ОСОБА_3 являвся самостійним одноосібним власником придбаного ним майна та відповідно до статті 319 ЦК України мав законне право розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд; апеляційним судом без правового обґрунтування зроблено висновок про наявність порушення права, свободи, інтересів та (або) обов`язків особи, що подала апеляційну скаргу, оскільки ОСОБА_3 не був і не міг бути стороною правочину; рішенням місцевого суду не вирішувалось питання про права ОСОБА_3, тому суд мав закрити апеляційне провадження.
Колегія суддів відхиляє вказані доводи касаційної скарги виходячи з наступного.