Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 478/395/21
провадження № 61-411св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Баштанська районна рада Миколаївської області, фермерське господарство "Марія-Послушняк", ОСОБА_3,
третя особа - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 вересня 2021 року у складі судді Томашевського О. О. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Базовкіної Т. М., Крамаренко Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Баштанської районної ради Миколаївської області, фермерського господарства "Марія-Послушняк" (далі - ФГ "Марія-Послушняк"),
ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним та скасування державного акту на землю та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки площею 21 га, розташованої на території Казанківської селищної ради Миколаївської області, на підставі державного акту, виданого 01 квітня
1994 року на підставі рішення Казанківської районної ради від 25 березня 1994 року та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу
від 05 березня 1994 року № 173, згідно якого він купив земельну ділянку площею 17,25 га для ведення селянського (фермерського) господарства. Цей державний акт серії МК № 18 зареєстровано у Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 20. Вказане рішення районної ради та договір купівлі-продажу, на підставі яких видано державний акт, не визнано незаконним та недійсним, судові рішення з цього приводу відсутні, тобто ці рішення є дійсними і чинними, а виданий на їх підставі державний акт є законним та дійсним.
Через погіршення стану здоров`я та сімейні обставини, він не міг систематично займатися обробкою земельної ділянки та з огляду на реалізацію у країні земельної реформи замовив виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки
(в натурі) площею 21 га за кадастровим номером 4823655100:27:000:0133, і 28 квітня 2020 року відомості про державну реєстрацію цієї земельної ділянки були внесені до Державного земельного кадастру. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 квітня 2020 року реєстратором Новобузької міської ради вчинено запис про державну реєстрацію його права власності на вищезазначену земельну ділянку.
Між тим, як стало відомо, рішенням Казанківської ради народних депутатів № 50/5 від 19 травня 1995 року було припинено його право власності на земельну ділянку площею 21,00 га у зв`язку із добровільною відмовою на підставі пункту 1 статті 24 ЗК України, що він вважав незаконним. Будь-яких заяв щодо припинення права приватної власності на цю земельну ділянку він не подавав, а тому державний акт про право власності на землю, виданий на його ім`я, не був скасований та повернутий. Докази на підтвердження факту його волевиявлення на добровільну відмову від земельної ділянки, придбану ним за значні кошти відсутні. Про прийняття такого рішення ОСОБА_1 не був обізнаний та був позбавлений можливості оскаржити таке рішення.
ФГ "Марія-Послушняк" передано у постійне користування на підставі державного акту I-МК № 007801, виданого ОСОБА_3 07 квітня
1996 року Казанківською районною радою на підставі рішення арбітражного суду Миколаївської області від 12 березня 1996 року справа № 93/7 для розширення селянського (фермерського) господарства, земельна ділянка, площею 27,4 га. До цієї земельної ділянки увійшла земельна ділянка площею 21,00 га, що належала йому та від якої він нібито у добровільному порядку відмовився відповідно до рішення Казанківської районної ради, правонаступником якої є Баштанська районна рада, № 50/5 від 19 травня 1995 року, а тому ФГ "Марія-Послушняк" користується вказаною земельною ділянкою, чим створило перешкоди у користуванні та розпорядженні йому власною земельною ділянкою.
Вважав, що державний акт серії I-МК № 007801 на право постійного користування землею, виданий 04 липня 1996 року Казанківською районною радою ОСОБА_3, не є правовою підставою для законного користування цією землею фермерським господарством. Правовстановлюючим документом для законного користування земельною ділянкою ФГ "Марія" мав бути державний акт на право постійного користування землею виданий на підставі рішення про надання земельної ділянки після складання проекту відведення з оформленням відповідного бланку державного акту (для юридичної особи) та зареєстрований у відповідній книзі. Проект відведення земельної ділянки не зроблений, будь-якого рішення райради про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 27,4 га не приймалось.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Казанківської ради народних депутатів
№ 50/5 від 19 травня 1995 року про припинення права власності
ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 21,00 га у зв`язку із добровільною відмовою; визнати недійсним державний акт серія I-МК
№ 007801 на право постійного користування землею, виданий
ОСОБА_3 04 липня 1996 року Казанківською районною радою на підставі рішення арбітражного суду Миколаївської області від 12 березня 1996 року справ № 93/7 для розширення фермерського господарства, зареєстрованого у Книзі записів державних актів про право постійного користування землею за № 4 та скасувати його; усунути перешкоди власнику ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 21,00 га з кадастровим номером 4823655100:27:000:0133, розташованої на території Казанківської селищної ради Миколаївської області, шляхом зобов`язання ФГ "Марія-Послушняк" та ОСОБА_3 звільнити вказану земельну ділянку від майна (посівів, врожаю, техніки) тощо.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2021 року до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області
від 14 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач набув права власності на земельну ділянку, яку отримав у власність для ведення сільського (фермерського) господарства, після чого ним було створено СФГ "Заблоцький". У судовому засіданні встановлено, що позивач на листі районної ради, яка пропонувала йому добровільно відмовитися від земельної ділянки, а у протилежному випадку поставити на майбутній сесії питання щодо вилучення такої земельної ділянки, вчинив запис про те, що відмовляється від фермерського господарства, що стало у подальшому підставою для ухвалення рішення про припинення права власності позивача на таку земельну ділянку. Оцінюючи встановлені обставини з огляду на наведені норми чинного на той період часу законодавства, суд дійшов висновку, що рішення Казанківської районної Ради народних депутатів відповідає вимогам закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області
від 14 вересня 2021 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 був засновником селянського (фермерського) господарства та його єдиним членом, то його добровільна відмова від ведення селянського (фермерського) господарства правильно розцінена Казанківською районною радою як добровільна відмова від права власності на виділену йому земельну ділянку площею 21 га для ведення селянського (фермерського) господарства, та це є наслідком припинення права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку та повернення земельної ділянки до відповідного фонду Казанківської районної ради.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їхні доводи
У січні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку та через систему "Електронний суд" представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційні скарги на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 вересня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, у яких просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2018 року у справі № 369/6516/16-ц, від 25 травня 2021 року у справі
№ 461/9578/15-ц, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційні скарги мотивовано тим, що як свідчать матеріали справи, оспорюваний державний акт ОСОБА_1 виданий без порушення вимог закону, рішень чи угод, таких доказів судом не встановлено, відтак підстави для визнання державного акту недійсним відсутні.
Безпідставним є посилання на лист Казанківської районної ради, який не є належним, допустимим та достовірним доказом волевиявлення ОСОБА_1, оскільки його зміст не свідчить про намір на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та не спрямований на таке. Зокрема: по-перше, період невикористання земельної ділянки з серпня
1994 року по травень 1995 року (дата листа) припадає на період міжсезоння, коли обробіток земельних ділянок не здійснюється; по-друге, невикористання земельної ділянки понад рік є підставою для припинення права власності на підставі пункту 4 частини першої статті 28 ЗК України та в порядку, визначеному статтею 29 ЗК України (у судовому порядку), але цей порядок не дотримано, а оскаржуване рішення містить іншу підставу для припинення - нібито добровільна відмова позивача від земельної ділянки; по-третє, лист не містить волевиявлення ОСОБА_1 на відмову від права власності на земельну ділянку, а має лише напис про відмову від фермерського господарства. Цей лист не містить дати напису, резолюція "про задоволення прохання" також не має дати; цей напис не був нікому адресований, викладений на бланку виконкому райради, хоча має бути заява на сесію райради, до повноважень якої належить вирішення такого питання; по-четверте, цей лист від 11 травня 1995 року, адресований
ОСОБА_1, який проживає у м. Кривий ріг, ураховуючи поштоперебіг (оскільки він не приїзжав до смт Казанка), а порядок денний сесії доводиться до населення та депутатів не пізніше як за сім днів до сесії, а проекти рішень, інші документи і матеріали з питань, які вносяться на розгляд Ради, доводяться до відома депутатів не пізніш як за три дні до відкриття сесії, протокол погодження матеріалів цього питання на сесію відсутні (судом було витребувано), що взагалі ставить під обґрунтований сумнів розгляду на сесії 19 травня 1995 року питання про припинення права власності
ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року справу № 478/395/21 призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ФГ "Марія-Послушняк" на касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому воно просить відмовити у задоволенні зазначених касаційних скарг.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до рішення Казанківської районної Ради № 17/176 від 18 січня 1994 року, районна рада, розглянувши заяви громадян, зокрема:
ОСОБА_1, "рішення районної конкурсної комісії по відбору претендентів на фермери, а також рішення відповідних сільських, селищних рад……" вирішила дати згоду на надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, загальною площею до 21 га, з них: ріллі до 21 га, в т.ч. безоплатно у власність одну середню земельну частку по Казанківській селищній раді (3,75 га), останню за плату із земель запасу Казанківської селищної ради - поле № 5 сівозміни колгоспу "Заповіт Ілліча" (пункт 15 рішення).
Рішенням Казанківської районної Ради народних депутатів від 25 березня 1994 року затверджено проекти відведення земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства громадянам, зокрема ОСОБА_1, та видано державні акти на право приватної власності на земельну ділянку, площею 3,75 га із земель запасу Казанківської селищної ради.
Зі змісту договору купівлі - продажу від 05 березня 1994 року встановлено, що ОСОБА_1 придбав у Казанківської селищної ради народних депутатів земельну ділянку, розміром 17,25 га ріллі для ведення селянського (фермерського) господарства, яка знаходилась в смт Казанка на території КАСП "Заповіт Ілліча", відділення № 1, поле № 1. Вказаний договір посвідчений нотаріусом та містить реєстрацію в реєстрі за № 173.
На підставі рішення Казанківської районної ради від 25 березня 1994 року та вказаного договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 01 квітня 1994 року отримав державний акт на право приватної власності на землю, площею
21,0 га, серії МК № 18, де зазначено, що землю передано для ведення селянського (фермерського) господарства.
Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства, 12 травня 1994 року було зареєстровано селянське (фермерське) господарство "Заблоцький", про що вчинено реєстраційний запис № 38.
Як встановлено з листа Казанківської районної ради від 11 травня 1995 року № 359, адресованого ОСОБА_1, де зазначала, що останній з серпня 1994 року фермерським господарством не займається, не проживає на території Казанківського району, виділена земельна ділянка не обробляється, а тому пропонувала ОСОБА_1 відмовитися від земельної ділянки.
На цьому листі у нижній його частині міститься запис " ОСОБА_5 отказываюсь от фермерського хозяйства" та підпис особи. Представником позивача підтверджено факт вчинення цього запису саме позивачем, як і те, що цей припис є підтвердженням небажання ОСОБА_1 вести фермерське господарство.
Така відмова стала підставою для ухвалення рішення Казанківської районної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року № 50/5, де зазначено, що, розглянувши, зокрема заяву ОСОБА_1 про відмову від земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі пункту 1 статті 24 ЗК України, припинити право користування земельною ділянкою, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, у зв`язку з добровільною відмовою від земельної ділянки, а саме ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 21,0 га, у межах земель запасу Казанківської селищної ради. Пунктом 2 цього рішення передбачено повернення вказаної земельної ділянки у фонд земель запасу для ведення селянських (фермерських) господарств.
Спірна земельна ділянка, площею 21,0 га, яка належала позивачу на підставі державного акту про право приватної власності, знаходиться у межах поля, сумісного із земельною ділянкою ФГ "Марія-Послушняк", площею 21,0 га, яка була отримана для ведення фермерського господарства на підставі розпорядження Казанківської селищної Ради народних депутатів від 18 січня 1994 року (пункт 16), рішення Казанківської селищної Ради народних депутатів від 25 березня 1994 року № 18/186. На підтвердження цього
01 квітня 1994 року було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 21,0 га, та дані внесені до Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4809425912020
від 21 квітня 2020 року, яким вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 4823655100:27:000:0132.
Фермерське господарство "Марія-Послушняк" є правонаступником фермерського господарства "Марія".
Як встановлено з архівних копій справи, до Казанківської районної Ради звернулася ОСОБА_3 із заявою від 11 березня 1995 року щодо надання земельної ділянки для розширення фермерського господарства "Марія" з подальшим правом їх викупу. Із змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_3 просила виділити їй земельну ділянку, розташовану поруч із фермерським господарством.
Рішенням Казанківської селищної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року №52/5 було відмовлено фермерському господарству "Марія" у розширені земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що було підставою для її подальшого звернення до арбітражного суду із позовом про визнання такого рішення недійсним.
Між тим рішенням арбітражного суду Миколаївської області від 12 березня 1996 року № 93/7, ухвалено за позовом фермерського господарства "Марія", визнано недійсним рішення Казанківської селищної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року № 52/5 у частині відмови у виділенні земельної ділянки для розширення фермерського господарства "Марія"; зобов`язано району раду виділити фермерському господарству "Марія" 29 га землі у постійне користування із земель запасу Казанківської селищної Ради народних депутатів, яка суміжна із землями фермерського господарства "Марія" (раніше виділені фермерам Заблоцькому та Гаман). Як вбачається з пункту 4 вказаного судового рішення, судом також вирішено, що таке рішення є підставою для виготовлення проекту відводу земельної ділянки, виділення його меж в натурі (на місцевості), складання документів, які посвідчують право користування землею.
На виконання вказаного судового рішення арбітражного суду, розпорядженням Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області від 15 травня 1996 року № 182-р було вирішено надати згоду фермерському господарству "Марія" на відведення земельної ділянки для розширення фермерського господарства голові ФГ "Марія", загальною площею 29,0 га ріллі у постійне користування з правом наступного викупу із земель запасу Казанківської селищної Ради, яка прилягає до земель
ФГ "Марія" (раніше була виділена фермерам ОСОБА_1 та
ОСОБА_6 ).
Пунктом 2 вказаного розпорядження було вирішено замовити проект відведення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_3 .
На підставі вказаного розпорядження ДП "Миколаївський інститут землеустрою" було складено технічний звіт щодо перенесення в натурі проекту відводу земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для розширення селянського (фермерського) господарства із земель запасу в межах території Казанківської селищної Ради народних депутатів Казанківського району, складеного у 1996 році, яким між іншим було встановлено межі ділянки в натурі.
За таких обставин, на ім`я ОСОБА_3 було видано державний акт на право постійного користування землею, площею 27,4 га для розширення фермерського господарства від 04 липня 1996 року.
16 березня 2020 року позивачем було замовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). За даними технічної документації було проведено державну реєстрацію речових прав позивача на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 21,0 га, за кадастровим номером: 4823655100:27:000:0133, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 208273137 від 06 травня 2020 року.
Відповідно до листа фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, яким було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за замовленням ОСОБА_1, то після складання такої документації, ним було виявлено, що
ОСОБА_1 раніше відмовився від вказаної земельної ділянки, а саму земельну ділянку було передано в користування ФГ "Марія". У зв`язку з цим вказана особа просила відділ Держгеокадастру розглянути можливість видалення вказаної земельної ділянки з Державного земельного кадастру.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.