Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 127/13970/20
провадження № 61-10742св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - акціонерне товариство "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Імексбанк", правонаступником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 23 грудня 2020 року у складі судді Волошина С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2021 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - АТ "Імексбанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк", правонаступником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними та внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 19 травня 2014 року між ним та АТ "Імексбанк" було укладено договір № 1140023573 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня
2014 року. Відповідно до пункту 3.1 договору ОСОБА_1 передав, а
АТ "Імексбанк" прийняв грошові кошти в сумі 37 000,00 доларів США. Внесок на умовах договору вкладником 19 травня 2014 року був переданий банку. Процентна ставка за користування внеском протягом строку внеску складала 11 % річних, строк внеску до 19 червня 2015 року.
Згідно із пунктом 6.1 публічного договору № 1 АТ "Імексбанк" був зобов`язаний перерахувати суму внеску і суму нарахованих процентів у строк, що визначений у договорі про приєднання до договору, тобто до 19 червня 2015 року. Пунктом 6.4.1 договору допускалося його дострокове розірвання та передбачався порядок такого дострокового розірвання. 26 березня
2015 року у відповідності до встановленого порядку ОСОБА_1 подав письмову заяву з повідомленням про дострокове розірвання договору
№ 1140023573 за 7 банківських днів до дати розірвання. Однак будь-якого реагування зі сторони банку на цю заяву не було.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня
2015 року стягнуто на користь ОСОБА_1 з АТ "Імексбанк" заборгованість за договором № 1140023573 від 19 травня 2014 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня
2014 року у розмірі 37 814,00 доларів США, з яких: 37 000,00 доларів США заборгованість по вкладу та 814,00 доларів США заборгованість по процентах.
ОСОБА_1 на виконання рішення суду подав до Приморського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Приморське ВДВС ГТУЮ в Одеській області) виконавчий лист, однак державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, тому що виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, яка перебуває у стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією (ліквідатором) у ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем.
23 грудня 2015 року ОСОБА_1 отримав гарантовану суму відшкодування за вкладами у розмірі 200 000,00 грн. 20 січня 2020 року він звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення його вимог до реєстру акцептованих кредиторів АТ "Імексбанк", однак листом
від 04 лютого 2020 року йому в цьому було відмовлено.
Вважав, що невиплата АТ "Імексбанк" йому решти суми банківського вкладу порушує його право володіння майном.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" при розгляді вимог ОСОБА_1 про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів за вкладом у АТ "Імексбанк" за договором № 1140023573; зобов`язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 за договором
№ 1140023573 до реєстру.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня
2020 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кредиторські вимоги вкладників АТ "Імексбанк" приймалися з 29 травня 2015 року до 30 червня 2015 року включно. Натомість свої кредиторські вимоги ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, заявлено більш ніж через 4,5 років (у січні 2020 року), тобто після закінчення такого строку, тому суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 заявлено ним поза межами строку, встановленого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та є (вважаються) погашеними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 23 грудня 2020 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що свої кредиторські вимоги ОСОБА_1 заявлено після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", підстав поважності причин пропуску строку впродовж більш ніж 4 роки у позові не вказано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2021 року, в якій він просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8793/17 та застосованого судами першої та апеляційної інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не взяли до уваги, що рішення суду, яке набрало законної сили, за яким, зокрема, виникають зобов`язання банку перед кредиторами, що виникли до дня початку процедури ліквідації, є безумовною підставою для внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року справу № 127/13970/20 призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 травня 2014 року між АТ "Імексбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір № 1140023573 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, за яким ОСОБА_1 передав, а АТ "Імексбанк" прийняв грошові кошти у сумі 37 000,00 доларів США зі сплатою 11 % річних і зобов`язався повернути зазначені кошти
до 19 червня 2015 року.
Згідно з договором вкладник має право звернутись до банку з письмовою вимогою про повернення суми вкладу або частини до закінчення строку розміщення вкладу, вказаного у договорі про приєднання до договору.
Скориставшись передбаченим підпунктом 6.4.1 та пунктом 8.1.4 договору правом на дострокове повернення вкладу ОСОБА_1 26 березня
2015 року направив голові правління АТ "Імексбанк" заяву, в якій повідомив, що бажає достроково розірвати договір депозиту № 1140023573
від 19 травня 2014 року, просив повідомити його про строк та умови повернення вкладу.
На вказану заяву листом № 4972/1 від 23 квітня 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Імексбанк" Северин Ю. П. повідомив ОСОБА_1, що на підставі постанови Правління Національного Банку України від 26 січня
2015 року № 50 "Про віднесення АТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26 січня 2015 року прийнято рішення № 16 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Імексбанк".
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники АТ "Імексбанк" можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за цими договорами здійснюватимуться у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на 27 січня 2015 року, але не більше 200 000,00 грн; подання до Фонду заяв на виплату коштів за договорами банківського рахунку та за договорами банківського вкладу, термін дії яких закінчився до введення та під час тимчасової адміністрації у АТ "Імексбанк", законодавством не передбачено. За такими договорами виплата коштів здійснюватиметься за списками вкладників, які формує уповноважена особа Фонду.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
№ 16 від 26 січня 2015 року та № 84 від 23 квітня 2015 року з 27 січня
2015 року по 26 травня 2015 року в АТ "Імексбанк" було запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 27 травня 2015 року рішенням Фонду № 105
від 27 травня 2015 року розпочато процедуру ліквідації АТ "Імексбанк".
29 травня 2015 року в газеті "Голос України" № 94 (6098) було опубліковано оголошення з інформацією про ліквідацію АТ "Імексбанк", відкликання банківської ліцензії, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам АТ "Імексбанк".
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом про стягнення з АТ "Імексбанк" суми вкладу, який заочним рішенням суду від 27 серпня 2015 року у справі
№ 127/13074/15-ц було задоволено, стягнуто з АТ "Імексбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 1140023573 від 19 травня
2014 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року у розмірі 37 814,00 доларів США, з них:
37 000,00 доларів США заборгованості за вкладом та 814,00 доларів США заборгованості по процентах.
Вінницьким міським судом Вінницької області 29 вересня 2015 року видано виконавчий лист у справі № 127/13074/15-ц.
22 грудня 2015 року ОСОБА_1 надіслав виконавчий лист до Приморського ВДВС ГТУЮ в Одеській області для виконання, але 05 січня 2016 року головним державним виконавцем Калашніковим Р. В. ВДВС Одеського міського управління Одеської області була винесена постанова
№ 49761381 про відмову у відкритті виконавчого провадження, тому що було офіційно оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом, відтак виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, яка перебувала у стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією (ліквідатором) у ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем.
23 грудня 2015 року ОСОБА_1 отримав гарантовану суму відшкодування за вкладами у розмірі 200 000,00 грн.
20 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду із заявою про включення його вимог до реєстру акцептованих кредиторів.
Фонд листом повідомив ОСОБА_1 про те, що кредиторські вимоги ним не були заявлені у встановлений законодавством строк, а тому вважаються погашеними. Звернув його увагу на те, що рішенням суду у справі
№ 127/13074/15-ц від 27 серпня 2015 року не врегульовано порядок внесення відомостей про залишок заборгованості до Реєстру акцептованих кредиторів АТ "Імексбанк", воно не зобов`язує банк щодо вчинення дій.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
від 25 серпня 2020 року № 1579 повноваження, які були делеговані уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнку А. А. відкликано.
Із 31 серпня 2020 року повноваження під час здійснення ліквідації
АТ "Імексбанк" здійснюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.