Постанова
Іменем України
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 463/6249/16-ц
провадження № 61-14356св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пшенична Уляна Вікторівна,
треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ОСОБА_3,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяки Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року керівник Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничної У. В. та просив витребувати у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 38,9 кв.м, розташоване на АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію їх права власності на це майно, проведену 30 травня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В.
Позов обґрунтовував тим, що територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення Червоноармійського райвиконкому міста Львова № 176 від 10 березня 1987 року належало на праві власності нежитлове приміщення загальною площею 38,9 кв.м, розташоване на АДРЕСА_1 .
З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прокуратурою встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26 травня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, право власності на це майно зареєстровано в рівних частках за останніми.
Право власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17 травня 2016 року, укладеного з ОСОБА_4, який набув право власності на спірне майно 18 березня 2016 року на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 20 серпня 2002 року № 346 та реєстраційного посвідчення б/н від 08 серпня 2012 року, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".
Посилаючись на те, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради вказане розпорядження не видавала, Львівська міська рада як власник спірного майна рішення про його відчуження не приймала, вважав, що майно вибуло незаконно з володіння Львівської міської ради поза її волею, тому наявні підстави для його витребування у відповідачів в порядку статті 388 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 04 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відчуження спірного нежитлового приміщення відбулося з волі його власника, на підставі розпорядження № 346 від 20 серпня 2002 року, а твердження позивача про те, що таке розпорядження не приймалося не підтверджені належними та допустимими доказами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року апеляційні скарги Львівської міської ради та прокуратури Львівської області задоволено, рішення Личаківського районного суду міста Львова від 04 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Витребувано в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 38,9 кв.м, розташоване на АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на це нежитлове приміщення, проведену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В. (індексний номер: 29812005 від 30 травня 2016 року).
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт незаконного вибуття спірного нежитлового приміщення з власності територіальної громади міста Львова поза її волею підтверджений належними та допустимими доказами й не спростований відповідачами, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5, а у жовтні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_6 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, у яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначають неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 372/1036/15-ц, 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 29 травня 2019 року в справі № 367/2022/15-ц, від 02 липня 2019 року в справі № 48/340, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16, від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 916/2403/16, від 30 січня 2019 року в справі № 47/66-08; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, зокрема, не врахував недоведеність прокурором підстав для представництва інтересів держави та недоведеність вибуття спірного майна з володіння Львівської міської ради поза її волею, не надав належної оцінки їхнім доводам про пропуск позивачем позовної давності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року та від 29 жовтня 2020 року відкрито касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 листопада 2020 року справа № 463/6249/16 надійшла до Верховного Суду.
07 грудня 2020 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури надіслав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. У відзиві зазначає, що встановлений в ухвалі про відкриття касаційного провадження строк для подачі відзиву (до 30 листопада 2020 року) пропущений ним з поважних причин, оскільки ухвала суду отримана ним лише 30 листопада 2020 року.
Враховуючи наведене та положення частини другої статті 127 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити заступнику керівника Львівської обласної прокуратури строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подала до Верховного Суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 26 червня 2005 року на підставі рішення Личаківського (Червоноармійського) райвиконкому міста Львова № 176 від 10 березня 1987 року за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради було зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 .
18 березня 2016 року на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 346 від 20 серпня 2002 року та реєстраційного посвідчення (дублікат) б/н від 08 серпня 2012 року, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щуром О. І. здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_4 на нежитлові приміщення загальною площею 38,9 кв.м, розташовані на АДРЕСА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення № 433 від 15 травня 2016 року, ОСОБА_4 відчужив вказані нежитлові приміщення ОСОБА_3, який на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1818 від 26 травня 2016 року відчужив їх на користь відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .