Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 761/42993/19
провадження № 61-17406 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;
треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманенко Оксана Володимирівна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 квітня 2021 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М., Федоренка О. С., Де Россі Ф. В., треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманенко О. В., про визнання рішень та записів протиправними та їх скасування.
Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 14 квітня 1994 року комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва.
29 квітня 1994 року право приватної власності на вказану квартиру зареєстровано за ним Київським міським бюро технічної інвентаризації, про що внесено запис в реєстрову книгу за № 2148.
27 жовтня 2016 року йому стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником його квартири зазначений невідома йому особа - ОСОБА_2, запис про що зроблений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М.
Вищевказаний запис № 16530139 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. зробила при посвідченні нею 22 вересня 2016 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрованому в реєстрі за № 253.
Вказував, що при вчиненні нотаріальних дій приватний нотаріус Київського міського нотаріальної округу Кударенко В. М. порушила норми чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про нотаріат".
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. при вчиненні нотаріальних дій прийняла документ, який має явні ознаки підробки, які нотаріус не могла не помітити, а саме, при посвідченні договору особою, яка видавала себе за власника квартири ( ОСОБА_4 ), нотаріусу було подано інформаційну довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 29 лютого 2016 року № 1340, надруковану на бланку Київського міського бюро технічно інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.
Нотаріус Кударенко В. М. прийняла підроблений документ як доказ реєстрації права власності за ОСОБА_4, що свідчить про протиправні дії нотаріуса, спрямовані на позбавлення його права власності на нерухоме майно без будь-яких законних підстав.
Вказані вище обставини підтверджують, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. Ф. вчинено незаконні нотаріальні дії при посвідченні правочину між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, оскільки достовірні докази наявності у ОСОБА_4 права на відчуження квартири АДРЕСА_1 нотаріусу надані не були. Незаконні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. призвели до отримання ОСОБА_2 можливості продати в подальшому вказану квартиру, що і було ним зроблено.
28 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рохмановою О. В. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, реєстровий № 2932, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, про що нею ж зроблено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 32109562 від 28 жовтня 2016 року, 18:09:17, про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_7 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконною та скасувати нотаріальну дію нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М., вчинену 22 вересня 2016 року по посвідченню договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстровану в реєстрі за № 2538; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. про реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 31521141 від 22 вересня 2016 року, 15:18:32, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; скасувати внесений 22 вересня 2016 року о 15:13:07 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. запис № 16530139 про право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рохманової О. В. про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 32109562 від 28 жовтня 2016 року о 18:09:17 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 ; скасувати внесений 28 жовтня 2016 року о 17:46:03 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рохмановою О. В. запис № 17159683 про право власності ОСОБА_7 на вказану квартиру.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 квітня 2021 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки державна реєстрація прав на квартиру відбувалася на підставі договорів купівлі-продажу квартири, які в свою чергу не були визнані в судовому порядку недійсними та їхні умови, укладені між сторонами, відповідають вимогам чинного законодавства на момент укладання, то на даний час відсутні підстави вважати реєстраційні дії нотаріусів як державних реєстраторів неправомірними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що державному реєстратору було подано всі передбачені законом та документи для належної реєстрації права власності за ОСОБА_4 на спірну квартиру.
Доказів того, що приватному нотаріусу Кударенко В. М. були відомі усі обставини неправомірності відчуження спірної квартири, достатні для відмови у здійснені реєстрації прав та їх обтяжень, матеріали справи не містять.
Оскільки договір купівлі-продажу квартири на даний момент не визнано недійсним, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування державної реєстрації, оскільки саме правочин в даному випадку є підставою для проведення державної реєстрації.
Позивач не надав доказів того, що при укладанні договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 про купівлю-продаж спірної квартири державним реєстратором вчинено незаконні реєстраційні дії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 -подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 761/42993/19 із Дніпровського районного суду м. Києва.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що надана ОСОБА_4 довідка від 29 лютого 2016 року № 1340 не могла бути видана Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, оскільки ще у 2013 році рішенням XII сесії VI скликання Київської міської ради від 02 жовтня 2013 року № 47/9635 комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" перейменовано на комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", а тому інформаційні довідки, починаючи з жовтня 2013 року, не могли друкуватись на бланках зі старою назвою.
Крім того, в наданій довідці відсутні дата та номер реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 . Нотаріус при підготовці до вчинення нотаріальних дій повинна була провести додаткову перевірку як наданої довідки від 29 лютого 2016 року № 1340, надрукованої на бланку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, так і наявності підстав для вчинення нотаріальних дій по посвідченню правочину купівлі-продажу квартири. Цей обов`язок нотаріуса прямо передбачений статтею 51 Закону України "Про нотаріат".
Вказував, що суди не звернули увагу на той факт, що договір купівлі-продажу від 04 вересня 2008 року за реєстровим номером 2130 є нікчемним, а тому визнання його недійсним судом не є належним способом захисту права позивача.
Зазначав, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко В. Ф. не посвідчував 04 вересня 2008 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, оскільки не реєстрував у той день таку нотаріальну дію, за реєстровим номером 2130 від 04 вересня 2008 року міститься запис про посвідчення копії статуту.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року ОСОБА_9 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджувалось свідоцтвом про право власності на житло, виданим 14 квітня 1994 року комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва 29 квітня 1994 року.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 жовтня 2016 року № 71576006, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 вересня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 2538.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 листопада 2016 року № 73926773, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рохмановою О. В. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 2932.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.