Постанова
Іменем України
(додаткова)
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 755/3345/20
провадження № 61-5171св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадженнязаяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором № 50006473 від 25 жовтня 2012 року в загальному розмірі 548 897, 38 грн; 8 210, 86 грн судового збору та 11 400 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 29 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року в частині задоволених позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без змін.
У червні 2022 року ТОВ "Порше Мобіліті" через представника Мирошніченко І. В. звернулося до Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді касаційної інстанції в розмірі 10 800 грн, посилаючись на те, що постановою не вирішено питання про розподіл цих судових витрат.
Заява ТОВ "Порше Мобіліті" про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.