Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 2-663/10
провадження № 61-9961св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказала, що ОСОБА_2 як батько ОСОБА_3 не виконує передбачений статтею 180 СК України обов`язок щодо утримання неповнолітньої дитини, а тому з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути аліменти на утримання сина.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2010 року в складі суддів Ковтуненка В. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 вересня 2009 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн щомісячно, починаючи з 14 вересня 2009 року до 06 лютого 2011 року.
Установивши, що ОСОБА_2 як батько ОСОБА_3 не виконує передбачений статтею 180 СК України обов`язок щодо утримання неповнолітньої дитини, суд дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог і необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання сина.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2010 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 був повідомлений судом першої інстанції про розгляд цієї справи, після ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів на утримання сина не оскаржував це судове рішення протягом 12 років, а тому з огляду на положення частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із спливом встановленого частиною другою статті 358 ЦПК України річного строку на апеляційне оскарження.
При цьому суд надав оцінку доводам ОСОБА_2 про те, що він є особою, яка не брала участі у справі, зазначивши про необґрунтованість таких доводів та їх спростування матеріалами справи. Крім того, суд констатував відсутність у матеріалах справи доказів пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, тобто таких, які пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року, у якій просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема частини другої статті 358 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження. Суд не взяв до уваги те, що апеляційна скарга подавалася ним, як особою, яка не брала участі у справі, однак суд своїм рішенням вирішив питання про його права та обов`язки.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем у цій справі є ОСОБА_2, а заявник - ОСОБА_2 є особою, яка не брала участі у справі, однак суд своїм рішенням вирішив питання про його права та обов`язки, стягнувши аліменти на утримання дитини саме із ОСОБА_2 та вийшовши за межі позовних вимог. Про існування заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2010 року, ухваленого у цій справі, ОСОБА_2 дізнався лише 07 липня 2022 року і після цього оскаржив вказане судове рішення у апеляційному порядку, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового строку щодо пропуску ним строку на апеляційне оскарження та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому у позовній заяві ОСОБА_1 вказала відповідачем ОСОБА_2 .
У свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, яке додано ОСОБА_1 до позовної заяви, батьком зазначений ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Михлин Горохівського району Волинської області, та ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луцьку, 13 грудня 2007 року зареєстрували у Стоянівській сільській раді Радехівського району Львівської області шлюб, про що зроблено актовий запис № 20.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2010 року в складі суддів Ковтуненка В. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 вересня 2009 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн щомісячно, починаючи з 14 вересня 2009 року до 06 лютого 2011 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 03 серпня 2022 року ОСОБА_2 оскаржив його у апеляційному порядку.
До апеляційної скарги на вказане заочне рішення подана копія паспорта ОСОБА_2, у якому вказано, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Михлин Горохівського району Волинської області.
У матеріалах справи містяться повідомлення про вручення 18 грудня 2009 року та 19 лютого 2010 року поштових відправлень Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_2 за адресою: вул. Мазепи, 55, смт Рожни, (а.с. 14, 17).
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За положеннями пункту 3 частини першої та частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає з таких підстав.
У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що особа, яка звернулась із апеляційною скаргою та вказувала про те, що її не було залучено до участі у справі і при цьому рішенням суду першої інстанції порушено її права, і є відповідачем у справі - ОСОБА_2 .
Вказаний висновок апеляційного суду є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам і матеріалам справи, з огляду на наявні у справі беззаперечні докази того, що позовні вимоги у цій справі пред`явлені не до ОСОБА_2, а саме до ОСОБА_2, з яким позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі і який є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому суд апеляційної інстанції підставно вказав, що помилкове зазначення судом першої інстанції імені відповідача ( ОСОБА_5 ) може бути усунуто шляхом застосування процедури виправлення описок.
Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги про те, що визначена позивачем у якості відповідача особа, питання про права та обов`язки якої вирішував суд першої інстанції, - ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_2 фактично є різними особами.
Ці доводи відповідача спростовуються зокрема свідоцтвом про народження ОСОБА_3, яке додано ОСОБА_1 до позовної заяви, у якому батьком дитини зазначений саме ОСОБА_2 ; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, відповідно до якого ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Михлин Горохівського району Волинської області, та ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луцьку, 13 грудня 2007 року зареєстрували у Стоянівській сільській раді Радехівського району Львівської області шлюб, про що зроблено актовий запис № 20, а також копією паспорта ОСОБА_2, яка була додана останнім до апеляційної скарги та у якій вказано, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Михлин Горохівського району Волинської області.