Постанова
Іменем України
21грудня 2022 року
м. Київ
справа № 308/5733/21
провадження № 61-11846св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого-Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
Ужгородський районний відділ Державної виконавчої служби Південно західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року в складі судді: Дергачової Н. В., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Готра Т. Ю., Бисага Т. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст вимог скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії/бездіяльність Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Скарга мотивована тим, що 26 січня 2021 року суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист про стягнення з боржника коштів на виконання вироку Ужгородського міськрайонного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 308/8677/20, який стягувач подав до виконання в Ужгородський районний відділ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). 03 лютого 2021 року за заявою стягувача старшим державним виконавцем Пивовар Ганною було відкрито виконавче провадження, проте орган ДВС до цього часу рішення суду та виконавчий лист не виконав, чим допустив протиправну бездіяльність, а саме не вжив заходи примусового виконання рішення суду.
ОСОБА_1 просив:
визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Пивовар Ганни та Ужгородського районного відділу ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ);
зобов`язати старшого державного виконавця Пивовар Ганну або іншу посадову особу Ужгородського районного відділу ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) усунути порушення спричинені бездіяльністю, шляхом вжиття заходів примусового виконання рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яка полягає у невжитті заходів примусового виконання вироку Ужгородського міськрайонного суду від 17 грудня 2020 року по справі № 308/8677/20.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 стверджує у скарзі, що орган ДВС до 06 травня 2021 року (дати подання скарги до суду) не виконав рішення суду та виконавчий лист, чим допустив протиправну бездіяльність, не вжив заходи примусового виконання рішення суду. Згідно наданих суду доказів це твердження не відповідає дійсності, повне фактичне виконання рішення суду відбулося 23 березня 2021 року, тобто станом на дату звернення до суду із цією скаргою бездіяльності органу виконання судових рішень не існувало, і право заявника не було порушено, що свідчить про відсутність предмету скарги та підстав задля її розгляду та задоволення, а також про недобросовісність ОСОБА_1, та є підставою для відмови у задоволенні скарги.
Суд першої інстанції вказав, що 05 травня 2022 року до суду надійшло клопотання від 04 травня 2022 року від представника скаржника ОСОБА_1 ОСОБА_3 в якому він просить залишити скаргу без розгляду. Судом не встановлено обмежень щодо представника ОСОБА_3 на подання таких заяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 . Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Проте, оскільки стаття 451 ЦК України прямо не передбачає прийняття такого рішення за наслідками розгляду скарги по суті як залишення її без розгляду, стаття 257 ЦПК України застосовується безпосередньо під час судового розгляду справи, тоді як у цій справі розглядається скарга, подана задля здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, суд не вбачає правових підстав задля залишення скарги без розгляду та вважає за необхідне, за наслідками розгляду скарги по суті, відмовити повністю у задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки повне фактичне виконання рішення суду відбулося 23.03.2021 року, при тому що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою у травні 2021 року, тобто станом на дату звернення до суду бездіяльності органу виконання судових рішень не існувало, і право заявника не було порушено, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності предмету скарги та підстав задля її розгляду та задоволення що стало підставою для відмови у задоволенні скарги скаржника. Щодо посилання в апеляційній скарзі про те, що суд був зобов`язаний залишити скаргу без розгляду, колегія суддів зазначила, що пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Тобто приписи статті 257 ЦПК України встановлюють дискреційні повноваження суду лише щодо залишення без розгляду позовної заяви. При цьому, в ЦПК України не передбачено залишення скарги без розгляду. У свою чергу, в статті 451 ЦПК прямо зазначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу якою або визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), або відмовляє у задоволенні скарги. Враховуючи наведене, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення скарги без розгляду.
Аргументи учасників справи
29 листопада 2022 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3,на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково не застосували пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК та помилково застосували частини другу та третю статті 451 ЦПК, що призвело до постановлення незаконних судових рішень про відмову у задоволенні скарги. Суд після отримання заяви ОСОБА_1 про залишення скарги без розгляду зобов`язаний був застосувати частину дев`яту статті 10 (аналогія закону), частину першу третю статті 13 (диспозитивність), пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України та залишити скаргу без розгляду, а не постановляти свавільне судове рішення на власний розсуд, не керуючись законом.
Суд першої інстанції прийшов до незаконного висновку про недобросовісність ОСОБА_1 тому, що на день подання скарги: не існувало бездіяльності органу державної виконавчої служби, право заявника не було порушене; що свідчить про відсутність предмету скарги та підстав для її розгляду та задоволення. Суд не дав оцінку періоду виконавчого провадження з 03 лютого 2021 року до 23 березня 2021 року, не з`ясував який період бездіяльності оскаржувався, та не з`ясував, які дії вчинялися органом ДВС та чи призвели ці дії до стягнення коштів з боржника. Тому суд передчасно прийшов до висновку про відсутність бездіяльності органу державної станом на день подання скарги та непорушення прав заявника на стягнення коштів з боржника у виконавчому провадженні в розумний строк.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року: відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю; призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 грудня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.