ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 810/1961/16
адміністративне провадження № К/9901/28309/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року (Судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.),
у справі № 810/1961/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві,
Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області
про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення пені, -
ВСТАНОВИВ:
10 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - позивач, ТОВ "Васт-Транс") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило: зобов`язати Києво-Святошинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" суми податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 98 241, 00 грн; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1, ідентифікаційний код 30367782) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за період з 11.06.2012 по 29.08.2016 у розмірі 60 838,11 грн (а.с. 4-8, 90-93).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 року позов задоволено частково: зобов`язано Києво-Святошинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (ідентифікаційний код 30367782, місцезнаходження: 08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1) суми податку на додану вартість у розмірі 98 241, 00 грн. за грудень 2011 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Васт-Транс" (ідентифікаційний код 30367782, місцезнаходження: 08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1) пеню у розмірі 38 546,20 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року, скасовано постанову суду першої інстанції, та в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що суд неправомірно не застосував до спірних правовідносин положення статті 200 Податкового кодексу України та не надав належної оцінки діям відповідача щодо порушення строків проведення перевірки звітності позивача з податку на додану вартість за грудень 2011 року не надано належної оцінки листуванню Товариства з відповідачами з 2013 по 2016 рік щодо результатів перевірки та направлення висновку до Казначейства. Бюджетне відшкодування не погашене і кінцевий термін нарахування пені не наступив, а отже не наступив і момент початку відліку строку звернення до суду з вимогою про стягнення пені.
Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.01.2012 року позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, у рядку 23.1 якої було заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 98 241,00 грн. (а.с. 10-17). До вказаної декларації позивачем подано розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) (а.с. 14) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року) (а.с.15).
Відповідно до квитанції № 2 вказану декларацію було прийнято ДПІ у Києво-Святошинському районі 20.01.2012 року та зареєстровано за №9014211960 (а.с. 18).
З огляду на викладене та зважаючи на приписи пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України Товариством було заявлено про стягнення на його користь суму пені за несплату бюджетного відшкодування за період з 03.03.2012 року по 07.06.2016 у розмірі 67 711 грн.
Судами також встановлено, що в матеріалах справи містяться запити позивача до відповідача про надання інформації щодо результатів перевірок заявленої до відшкодування у декларації з ПДВ за грудень 2011 року суми податку у розмірі 98 241,00 грн та про направлення відповідачем до органу державного казначейства висновку про відшкодування ТОВ "Васт-Транс" підтверджених сум податку ПДВ та пені (а.с. 30, 31, 32, 40, 42).
У відповідь на вказані запити податковими органами було надано позивачу загальну інформацію щодо обсягів вже відшкодованої суми податку та суму податку на додану вартість, що залишилась невідшкодованою. Причини неможливості здійснення бюджетного відшкодування заявленої у декларації з ПДВ за грудень 2011 року суми податку у розмірі 98241,00 грн позивачу повідомлені не були (а.с. 33-37, 39, 41).
Листом від 11.06.2016 року № 7202/10/10-13-15-01 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області повідомила позивача, що надати інформацію про дату прийняття та направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновків по ТОВ "Васт-Транс" із зазначенням суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню є неможливим з огляду на вилучення відповідних документів СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі у рамках розслідування кримінального провадження, порушеного за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) (а.с. 43).
Неперерахування відповідачами на користь позивача відповідної суми бюджетного відшкодування за грудень 2011 року та пені стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством вчинені всі необхідні дії для своєчасного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що не спростовано відповідачем. Отже бездіяльність відповідача щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про таке відшкодування призвело до несплати позивачу сум бюджетного відшкодування з ПДВ, а своєчасно несплачена сума податку на додану вартість вважається бюджетною заборгованістю, на яку нараховується пеня, яка підлягає стягненню на користь позивача разом з сумою бюджетного відшкодування з ПДВ.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не погодився з таким рішенням суду першої інстанції з посиланням на те, що позивач мав право звернутися до суду з даним позовом протягом 1095 днів з дати виникнення права на бюджетне відшкодування за декларацією за грудень 2011 року, тобто, у період з 24.02.2012 по 24.02.2015. Проте позивач звернувся з даним позовом до суду поза межами строку, визначеного п.102.1 ст.102 ПК України - 10.06.2016 року, тобто більш як через 3 роки з дати виникнення права на таке звернення.
З приводу викладеного колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.