ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 826/8560/16
адміністративне провадження № К/9901/19301/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016 (суддя Кобилянський К. М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 (головуючий суддя Федотов І. В., судді: Ісаєнко Ю. А., Оксененко О. М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ʼʼМеганомʼʼ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство ʼʼМеганомʼʼ (далі - ПАТʼʼМеганомʼʼ, товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просило визнати нечинними та скасувати прийняті відповідачем податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016 №0166140303 про збільшення товариству суми податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) на 62ʼ058,00 грн (з якої: 43ʼ209,00 грн - основний платіж, 18ʼ849,00 грн - штрафні (фінансові) санкції) та податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 №0002061461 про збільшення товариству суми податку на прибуток на 260ʼ807,00 грн (з якої: 208ʼ646,00 грн - основний платіж, 52ʼ161,00 грн - штрафні (фінансові) санкції) (т.І, а.с. 154-157).
На обґрунтування позовних вимог ПАТʼʼМеганомʼʼ посилалось на безпідставність висновків акта перевірки та протиправність прийнятих на його підставі спірних рішень. Позивач доводив, що понесені ним витрати на консультаційні послуги з проведення досліджень потенціальної зацікавленості операторів у розвитку проєкта будівництва термального курорту чи іншого профілю діяльності на земельній ділянці площею 6,6 гектар у місті Євпаторія АР Крим, попередніх переговорів з такими операторами на підставі договорів із компаніями ІСБ ʼʼЕдванс Корпорейшнʼʼ (США) та ТОВ ʼʼКушманенд Вейк філдʼʼ (Росія) відносяться до адміністративних витрат підприємства. Також позивач вказував, що ціна метра житлової нерухомості (квартири), що була відчужена на користь фізичної особи ( ОСОБА_1 ), була визначена раніше наказом товариства до початку активного продажу нерухомого майна на об`єкті (корпуси 33, 35), тому висновок контролюючого органу про отримання фізичною особою суми знижки від звичайної ціни (вартості) квартири або безповоротної фінансової допомоги є безпідставним, як і обов`язок товариства як податкового агента утримати і сплатити до бюджету ПДФО від суми такої знижки (допомоги). Так само позивач доводив, що контролюючий орган помилково визначив ПАТʼʼМеганомʼʼ податковим агентом під час продажу легкового автомобіля фізичній особі ( ОСОБА_2 ), до того за ціною, нижче оціночної, оскільки продаж рухомого майна було здійснено за звичайною ціною та за посередництвом іншої юридичної особи (ТОВ ʼʼВідарʼʼ), яка відповідно до норми пункту 173.3 статті 173 Податкового кодексу (ПК) України виконує функції податкового агента.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15.03.2016 №0166140303 та від 24.05.2016 №0002061461.
Суди попередніх інстанцій висновували, що метою укладення договорів з придбання консультаційних послуг у компаній ІСБ ʼʼЕдванс Корпорейшнʼʼ (США) та ТОВ ʼʼКушманенд Вейк філдʼʼ (Росія) було отримання товариством інформації про потенціальну можливість отримати додатковий дохід від проєкту будівництва термального курорту та геронтологічного центру на земельній ділянці площею 6,6 гектар по АДРЕСА_1 . Зв`язок таких послуг з інвестиційним договором, за результатами виконання якого позивач набув право власності на квартири, контролюючим органом не доведено та не обґрунтовано, чому до вартості збудованих у межах інвестиційного договору товариство мало додавати витрати, понесені за договорами про надання консультаційних послуг. Тому вартість отриманих від вказаних компаній послуг правомірно була віднесена товариством до складу витрат у періоді, в якому такі витрати були понесені. Стосовно операцій з продажу квартири та автомобіля фізичним особам суди дійшли висновку, що вказані об`єкти були реалізовані за звичайними цінами, самостійно визначеними сторонами договору, а контролюючим органом не доведено протилежного відповідно до визначеної процедури та на підставі належних, допустимих та прийнятних доказів. І оскільки відповідачем не було доведено реалізацію рухомого та нерухомого майна за цінами нижчими від звичайних, суди дійшли висновку, що у товариства не було обов`язку утримувати ПДФО з фізичних осіб та відповідно відсутність підстав у контролюючого органу для збільшення товариству грошового зобов`язання з цього податку.
Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, в якій просив скасувати зазначені судові рішення і прийняти нове рішення про відмову в позові. При цьому відповідач посилався на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, наводив обставини, встановлені у ході податкової перевірки, за наслідками якої були прийняті податкові повідомлення - рішення, з приводу правомірності яких виник спір.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.12.2016 (провадження №К/800/35167/16) відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ГУ ДФС.
ПАТ ʼʼМеганомʼʼ у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на доводи, аналогічні підставам позову, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Як встановили суди попередніх інстанцій, контролюючий орган за результатами документальної планової виїзної перевірки ПАТʼʼМеганомʼʼ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 склав акт від 25.02.2016 №47/26-15-13-01-02/1549366 із висновком, зокрема, про порушення товариством норм пунктів 39.1, 39.3 статті 39, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 138.4, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153, підпункту ʼʼеʼʼ підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту ʼʼаʼʼ пункту 171.2 статті 171, пункту 172.3 статті 172, пункту 173.1 статті 173 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 238ʼ833,00 грн та ПДФО на суму 43ʼ209,00 грн (далі - акт перевірки; т.І, а.с. 67-104).
Такі висновки контролюючого органу мотивовані тим, що товариство до адміністративних витрат безпідставно зараховувало витрати консультаційних послуг з проведення досліджень та попередніх переговорів з операторами готельного бізнесу та іншого профілю діяльності на предмет їх зацікавленості в проєкті будівництва термального курорту, а також геронтологічного центру на земельній ділянці площею 6,6 гектар по вулиці Леніна у місті Євпаторія АР Крим у сумі 1ʼ044ʼ113,00 грн, що були отримані на підставі договорів із компаніями ІСБ ʼʼЕдванс Корпорейшнʼʼ (США) та ТОВ ʼʼКушманенд Вейк філдʼʼ (Росія) від 09.09.2013 та від 10.06.2013. Ці витрати, на думку контролерів, не пов`язані з реалізацію товарів, наданням послуг, натомість безпосередньо пов`язані з інвестиційними витратами будівництва та реконструкції, понесеними у межах інвестиційного договору із ТОВʼʼПансіонат ʼʼРоднічокʼʼ (замовник) та позивачем (інвестор 1) і ВАТʼʼБудкомплексʼʼ (інвестор 2) від 27.11.2007 №27/11-1, предметом якого є реконструкція з розширення об`єкта інвестування з метою отримання у власність завершеного будівництва по проспекту Леніна у місті Євпаторія АР Крим. До вартості квартир, що були збудовані в межах виконання інвестиційного договору від 27.11.2007 №27/11-1, товариство мало додати витрати, понесені за договорами про надання консультаційних послуг. Тобто, витрати консультаційних послуг пов`язані з отриманням доходу від реалізації інвестиційного договору та мали формувати собівартість на субрахунку бухгалтерського обліку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу", а не обліковуватися за рахунком 92 "Адміністративні витрати".
Також контролюючий орган указав, що товариство занизило дохід від операційної діяльності за 2013 рік на суму 212ʼ904,00 грн, оскільки реалізувало житлове приміщення (квартиру) та транспортний засіб (легковий автомобіль) пов`язаним фізичним особам за ціною, нижчою за оціночну вартість. Внаслідок таких операцій дохід, отриманий фізичними особами як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів, є об`єктом оподаткування ПДФО, однак товариство як податковий агент не утримало цей податок із суми такого доходу.
На підставі акта перевірки відповідач 15.03.2016 прийняв податкові повідомлення-рішення N0000011401 про сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 298ʼ541,00 грн, з якої: 238ʼ833,00 грн - основний платіж, 59ʼ708,00 грн - штрафні (фінансові) санкції, N0166140303 про сплату грошового зобов`язання з ПДФО на загальну суму 62ʼ058,00 грн, з якої: 43ʼ209,00 грн - основний платіж, 18ʼ849,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.
За результатами адміністративного узгодження зазначених актів індивідуальної дії рішенням ДФС України від 19.05.2016 N10948/6/99-99-11-01-01-25 скарга позивача задоволена частково, а податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016 N0000011401 в частині збільшення доходів товариства по операціям з реалізації житлового приміщення фізичній особі та у відповідній частині штрафні санкції скасовано, в іншій частині - залишено без змін.
З метою доведення граничних строків сплати податкових зобов`язань контролюючий орган 24.05.2016 прийняв нове податкове повідомлення-рішення №0002061461 про збільшення товариству податку на прибуток на суму 260ʼ807,00 грн, з якої: 208ʼ646,00 грн - основний платіж, 52ʼ161,00 грн - штрафні (фінансові) санкції).
Суди також встановили, що на підставі договорів із компаніями ІСБ ʼʼЕдванс Корпорейшнʼʼ (США) та ТОВ ʼʼКушманенд Вейк філдʼʼ (Росія) від 09.09.2013 №09/09/13-1, від 10.06.2013 №07-001676 позивач придбав консультаційні послуги, вартість яких згідно з первинними документами становила 796ʼ 800,00 грн та 247ʼ 313,00 грн відповідно. Вказані послуги були придбані позивачем з метою проведення досліджень потенціальної зацікавленості операторів у розвитку проєкта будівництва термального курорту чи іншого профілю діяльності на земельній ділянці площею 6,6 гектар у місті Євпаторія АР Крим та попередніх переговорів з такими операторами. Результат проведених досліджень було оформлено актами прийому - передач, звітом із висновками, що проєкт термального курорту та/або геронтологічного центру має потенціал для розвитку.
Предметом тристороннього договору від 27.11.2007 №27/11-1, укладеного з ТОВʼʼПансіонат ʼʼРоднічокʼʼ (замовник) та позивачем (інвестор 1) і ВАТʼʼБудкомплексʼʼ (інвестор 2), було інвестування у будівництво, а саме реконструкція з розширенням об`єкта інвестування, визначеного в статті 4 договору, з метою отримання у власність завершеного будівництва об`єкта інвестування в частках за цим договором на земельній ділянці площею 6,6 гектар по вулиці Леніна у місті Євпаторія АР Крим.
До вказаного договору між сторонами також були укладені додаткові угоди, якими вносилися зміни щодо частки отримання ними у власність завершеного будівництва.
Об`єкти нерухомості (квартири) в м. Євпаторія, що були збудовані в межах виконання інвестиційного договору від 27.11.2007 №27/11-1 та передані позивачу (інвестор 1), обліковувались ним на субрахунку бухгалтерського обліку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу".
Відповідно до підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 ПК України у редакції на момент спірних правовідносин собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов`язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу {пункт 138.1 статті 138 ПК України}.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг {пункт 138.4 статті 138 ПК України}.
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку {пункт 138.5 статті 138 ПК України}.
Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) {пункт 138.8 статті 138 ПК України}.