ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 200/9977/18-а
адміністративне провадження № К/9901/11485/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі №200/9977/18-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області (далі - відповідач) про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у розмірі 22103,07 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 48154,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 червня 2018 року позивач звернувся до Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області із заявою про нарахування і виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на підставі пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей". Однак, листом від 03 липня 2018 року №780/48/01-2018 йому відмовлено в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з тих підстав, що на день звільнення зі служби за власним бажанням він не набув права на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Вважає, що право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, зокрема, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав, зважаючи на що, не набуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної допомоги за умови наявності 10 і більше років вислуги. Одноразова грошова допомога підлягає виплаті за 11 повних відпрацьованих календарних років та становить 2009,37 грн х 11 = 22103,07 грн.
Оскільки позивача звільнено з 16 травня 2018 року то середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню з 17 травня 2018 року. При цьому, кількість днів затримки розрахунку за період з 17 травня 2018 року по 28 вересня 2018 року (дата позову) становить 134 дні. Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить: 48154,24 грн (134 х 359,36 грн) та підлягає до стягнення з відповідача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за власним бажанням без права на пенсію, не мають права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Доводи касаційної скарги
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку суди невірно застосували нормативні акти, не взяли до уваги висновки Верховного Суду та Верховного суду України, викладені в рішеннях у справах з подібним предметом позову (на які позивач посилався як в позовній заяві так і в апеляцій іній скарзі), що призвело до неправильного висновку у справі та в результаті не відновило порушене право позивача.
Зокрема, приймаючи рішення по даній оправі суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що частиною другою статті 9 Закону У країни "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. А тому, за приписами наведеної норми особам, які звільненні за власним бажанням та не мають права на пенсію на день звільнення, одноразова грошова допомога не виплачується.
Позивач зазначає, що положення пункту 10 Постанови №393, яка прийнята на підставі Закону №2262-ХІІ, не пов?язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям права на пенсію.
Зі змісту зазначених норм слідує, що частиною другою статті 9 Закону №2262-ХІІ встановлені дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним в ній особам: такі особи звільняються зі служби, зокрема, за власним бажанням та мають вислугу 10 років і більше.
А зазначення в тексті частини другої статті 9 Закону №2262-XII про те, що право на вказану грошову допомогу мають особи рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деякі інші особи, які мають право на пенсію за цим Законом, суди в своїх рішеннях невірно трактують як обов?язкову умову отримання такої допомоги, оскільки, на їх думку, дане положення вживається лише в контексті поширення дії цього Закону на відповідну категорію осіб.
Так, позивач звільнився за власним бажанням та на час звільнення його вислуга становила 11 років 07 місяців 07 днів, що надає йому право на отримання одноразової грошової допомоги. Тому, не набуття позивачем права на пенсію за Законом №2262-XII не може позбавляти його права на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності обов??язкових умов для цього, а саме, як зазначено вище, 10 років вислуги та звільнення із служби із передбачених Постанова №393 підстав, в тому числі за власним бажанням.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка міститься у постанові від 06 червня 2018 року у справі №804/1782/16.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
23 квітня 2019 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кравчук В.М., судді: Анцупова Т.О., Стародуб О.П.
Ухвалою Верховного суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі за вищевказаним позовом.
На підставі службової записки судді-доповідача Кравчука В.М. від 14 листопада 2022 року №1716 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судової справи, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т.О., Гриціва М.І. та Желєзного І.В. які входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, відповідно до розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №1716/0/78 від 14 листопада 2022 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кравчук В.М., Стародуб О.П., Єзеров А.А.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року задоволено заяви суддів про самовідвід.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року № 1882/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з відведення судді-доповідача Кравчука В.М. та суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П. від розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 200/9977/18-а.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 грудня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1, проходив службу у Збройних силах України в період з 28 квітня 2006 року по 24 квітня 2007 року /а.с.13/
Відповідно до наказу РВПУ ДДСО при МВСУ № 137 від 04 жовтня 2007 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в ОВС України (а.с.13).
Відповідно до наказу УДСО при ГУМВС в Донецькій області №161 о/с від 05 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнений з ОВС за пунктом 63 "к" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (центральні органи, установи, організації) пункту 9 розділу XI ЗУ "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС) з 06 листопада 2015 року (а.с.14).
Відповідно до наказу Маріупольського МВ УПО в Донецькій області №01 о/с від 07 листопада 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції України (а.с.14).
Відповідно до наказу Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області № 13 о/с від 15 травня 2018 року старший сержант поліції, ОСОБА_1, молодший інспектор взводу реагування Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням за пунктом 7 частини першої статті 77 розділу VII Закону України "Про Національну поліцію" з 16 травня 2018 року. Вислуга на день звільнення у календарному обчисленні складає: 11 років 07 місяців 07 днів (а.с.15).
18 червня 2018 року позивач звернувся до Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області із заявою про нарахування і виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на підставі пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".
Листом Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області від 03 липня 2018 року №780/48/01-2018 йому було відмовлено в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з тих підстав, що на день звільнення зі служби за власним бажанням він не набув права на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с.18).
Позивач уважає вказану відмову протиправною, у зв`язку із чим позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Згідно зі статтею 102 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону №2262-XII виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їхнє утримання.