ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 679/863/17
адміністративне провадження № К/9901/33245/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.12.2017 (суддя - Гавриленко О.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 (судді - Совгира Д.І., Полотнянко Ю.П. Курко О. П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання провести перерахунок пенсії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням клопотань про уточнення позовних вимог, просив:
- скасувати розпорядження відповідача про перерахунок позивачу пенсії по інвалідності у розмірі 90% пенсії за віком прийняті в травні 2017;
- зобов`язати відповідача при обчисленні позивачу коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, для пенсії по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком, застосовувати додатковий стаж 12 років 20 днів;
- стягнути з відповідача недоплачену пенсію по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком за період з 01.05.2017 по 30.09.2017 в сумі 459, 00 (чотириста п`ятдесят дев`ять) грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 1986 року отримував пенсію як інвалід внаслідок трудового каліцтва.
Відповідно до довідки серії Д-71 №203535 (а.с.59), позивачу з 03.03.1986 встановлена друга група інвалідності, у зв`язку із трудовим каліцтвом.
14.02.2008 позивачу Хмельницькою обласною МСЕК встановлено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання довічно, що підтверджується довідкою МСЕК сер.МСЕ №124407 (а.с.3).
Починаючи із 01.03.2008 позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання в розмірі 90% пенсії за віком, продовжуючи при цьому працювати.
Позивач 27.06.2013 за станом здоров`я звільнився з роботи, у зв`язку з виходом на пенсію. Його страховий стаж склав 41 рік 7 місяців 7 днів, в тому числі 34 роки обчисленого без врахування стажу згідно абзацу 2 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та додатковий стаж 10 років 1 місяць 7 днів.
З 01.07.2013 відповідно до рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2014 по справі № 2-а/679/15/2014, яким залишено без змін рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.01.2014, позивачу було призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
Позивач 03.05.2017 звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності, в зв`язку з чим отримує з вказаної дати пенсію по інвалідності в розмірі 2746,69 грн., що підтверджується даними розпорядження 105951 від 05.05.2017(а.с.60).
При цьому, відповідно до розпорядження від 05.05.2017 та розрахунку стажу, страховий стаж позивача становить 31 рік 6 місяців, додатковий стаж 10 років 1 місяць 7 днів, коефіцієнт стажу становить 0,41583 (499 міс.)
Позивач, не погодившись із зарахуванням додаткового стажу в розмірі лише 10 років 1 місяць 7 днів, звернувся з цим позовом до суду, оскільки вважає, що додатковий стаж, який повинен враховуватись при обрахунку пенсії по інвалідності, становить 12 років 20 днів, та має бути обрахований починаючи з 14.02.2008 (день встановлення інвалідності внаслідок загального захворювання довічно) до 06.03.2020 (дня досягнення шестидесятирічного віку).
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.12.2017, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, в позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, передбачають зарахування до страхового стажу періоду з дня встановлення інвалідності, не визначаючи при цьому розмежування видів інвалідності, до досягнення застрахованою особою пенсійного віку. Інвалідність позивачу встановлена ще у 1986 році у зв`язку з трудовим каліцтвом, тому відповідачем правильно визначено додатковий стаж позивача при розрахунку розміру його пенсії по інвалідності, який становить 10 років 1 місяць 7 днів.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тому відповідно до вимог ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набуде право на пенсію за віком 06.03.2020. Оскільки загальний стаж, згідно оспорюваного розпорядження, включено по 30.06.2013, тому додатковий стаж за період від 06.03.2020 по 30.06.2013 становитиме 6 років 8 місяців 6 днів. При цьому, в додатковий стаж включаються, крім наявного страхового стажу, періоди, що не ввійшли до загального стажу з дня встановлення інвалідності, що становить 3 роки 4 місяці 1 день, оскільки до 30.06.2013 позивач працював, що вбачається з даних розрахунку стажу.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржуване розпорядження відповідачем винесено із дотриманням вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно встановлено обставини справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Зокрема, покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції до додаткового стажу враховано періоди з 01.08.1987 по 30.04.2012, що становить 3 роки 4 місяці 1 день та весь період з 01.07.2013 по 06.03.2020, що становить 6 років 8 місяців 6 днів.