ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 360/2525/20
адміністративне провадження № К/9901/14253/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника відповідача Лактіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року (суддя: Чернявська Т.І.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року (судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Державної казначейської служби України, Головного управління ДПС у Луганській області про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, -
в с т а н о в и в :
Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (далі - позивач, ПрАТ "ЛИНІК") звернулось до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) та Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС у Луганській області), в якому позивач, з урахуванням заяви про часткову відмову від позову, просило стягнути з Державного бюджету на його користь нараховану за час затримки відшкодування з податку на додану вартість пеню у розмірі 65?094?377,15 грн за деклараціями грудня 2010 року-січня 2011 року, березня 2012 року та листопада-грудня 2012 року за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, здійснено вихід за межі позовних вимог та задоволено адміністративний позов частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ "ЛИНІК" пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2011 року, березень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року в сумі 65?096?377,38 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог податковий орган подав касаційну скарги, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 822/553/17, від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 та від 06.10.2020 у справі №803/1149/18, просить скасувати такі рішення та ухвалити нове про відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами під час вирішення питання наявності правових підстав до стягнення на користь позивача пені за порушення строків відшкодування ПДВ не встановлено дату, з якої у ПрАТ "ЛИНІК" виникло право на отримання такого бюджетного відшкодування, та, відповідно, і початку перебігу строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що призвело до ухвалення оскаржуваних рішень з порушенням статей 102 та 200 Податкового кодексу України (далі- ПК України).
Також скаржник наголошує, що згідно розрахунків наведених в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій, строк звернення до суду сплинув за всіма періодами, за які позивачем було заявлено бюджетне відшкодування.
Позивачем було подано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому він вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить відмовити в задоволені такої, зазначає, що днем виникнення права на нарахування пені у цій справі він визначив останні три роки, починаючи з 01.07.2017 по 01.07.2020 для всіх податкових періодів, оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома.
У судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Луганській області підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.
ДКС України, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце судового слухання, явку свого представника в судове засідання не забезпечила.
Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень частини 4 статті 344 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС України) неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ПрАТ "ЛИНІК" у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190805, та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанське управління, ДПІ у м. Лисичанську (м. Лисичанськ).
Позивачем до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на додану вартість за періоди січень 2011 року, березень 2012 року та листопада-грудня 2012 року, в рядку 23.1 яких визначені суми, що підлягали бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, також до декларацій додані додатки, у тому числі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідні періоди у визначених сумах.
Постановами Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2013 у справі №812/1695/13-а, Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 у справі №812/1696/13-а, Луганського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №812/103/15, Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №820/18718/14, які набрали законної сили, було підтверджено право ПРАТ "ЛИНІК" на бюджетне відшкодування ПДВ за податкові періоди січень 2011 року, березень, листопад - грудень 2012 року.
Також судами встановлено, що на час розгляду цієї справи суми бюджетного відшкодування у всіх зазначених справах та за всі податкові періоди позивачеві не повертались.
У зв`язку з зазначеним позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення пені в розмірі 65?094?377,15 грн у зв`язку з невідшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, оскільки позивачу не відшкодовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за податкові періоди січень 2011 року, березень, листопад - грудень 2012 року, право на яке підтверджено судовими рішеннями, то наявні підстави для нарахування та стягнення на користь Товариства пені у розмірі 65?096?377,38 грн.
Крім того суди також зазначили, що, оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома (бюджетного відшкодування не відбулось) то позивач має право самостійно визначити період нарахування пені в межах строку існування заборгованості бюджету з податку на додану вартість з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України. Товариство визначило такий період з 01.07.2017 до 01.07.2020.
Поряд із цим суди вказали, що оскільки у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 січня 2011 року за грудень 2010 року № 9006414770 ПрАТ "ЛИНІК" в рядках 25 та 25.1 не визначав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за звітний період, та не подавав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний період, позовні вимоги в означеній частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній станом на час узгодження заборгованості бюджету) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п.200.11 ст.200 ПК України).
Згідно із п.200.12 ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 ст.200 ПК України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пункт 200.15 статті 200 ПК України).