ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 815/3618/16
адміністративне провадження № К/990/26493/22, №К/990/28911/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Маковецької Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД"
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року (суддя Стефанов С.О.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року (головуючий суддя Бітов А.І., судді: Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (надалі - Позивач, ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД", скаржник 2) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (правонаступник Головне управління ДПС в Одеській області, надалі - Відповідач, скаржник 1) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2016 року №0000921401 та №0000931401.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що формування податкових показників здійснювалось на підставі реальної господарської діяльності підприємства, пов`язаної з купівлею сільгосппродукції та автомобілів, яка підтверджена належними первинними документами, тому стверджував про безпідставність спірних індивідуальних актів.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 11 липня 2016 року №0000921401 та №0000931401.
Постановою Верховного Суду від 7 липня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задоволено частково: постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року скасовано, а справу №815/3618/16 направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд вказав на те, що докази, на які послалися суди на обґрунтування ухвалених рішень, не є вичерпними для вирішення цього спору.
При цьому Суд виходив з того, що матеріали справи не містять пояснень та обґрунтувань неможливості надання товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування сільськогосподарської продукції від ТОВ "Ащан Біличі", ТОВ "Сафінг Постач", ТОВ "Екофрут-Трейд", а також документів, які б підтверджували транспортування сільськогосподарської продукції від ТОВ "СВ-Інтерторг" (297.3 т насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "Фінтер- Україна" ( 1351 т соняшника врожаю 2015 року), від ТОВ "Ферко" (загалом 16755 тон кукурудзи врожаю 2015 року), оскільки за умовами укладеного з ТОВ "Відродження" договору на переробку давальницької сировини від 1 вересня 2015 року №028Д15 Позивач на кожну партію сільськогосподарської сировини (насіння соняшника), що поставлялась на переробку, повинен був мати товарно-супроводжувальну документацію. Судом також зауважено на тому, що уповноваженою особою, яка підписала договір на поставку кукурудзи від ТОВ "Ферко", значиться директор ОСОБА_1, який є також фінансовим директором Позивача.
Щодо господарських операцій з купівлі транспортних засобів у ТОВ "Форвард-Авто15" Суд зауважив на тому, що обставини, пов`язані з передачею Позивачу від продавця разом з транспортними засобами необхідної документації, що стосується такого товару та підлягала переданню разом із товаром, мала бути оцінена судами, оскільки такі вимоги контролюючого органу відповідали умовам укладених сторонами договорів купівлі-продажу транспортних засобів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, позов ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до ГУ ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2016 року №0000921401 та №0000931401 задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 11 липня 2016 року №0000921401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 21305882,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10652941,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що первинні документи, складені у межах господарської діяльності ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" з контрагентами ТОВ "ЕКОФРУТ-ТРЕЙД", ТОВ "ФЕРКО", ТОВ "ФІНТЕР Україна", ТОВ "САФІНГ ПОСТАЧ", ТОВ "СВ-ІНТЕРТОРГ", ТОВ "АЩАН БІЛИЧІ" та ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" підтверджують те, що операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій, документальне оформлення господарських операцій відбувалось з метою реального настання правових наслідків на підставі відповідних первинних документів, при цьому, використання контролюючим органом тільки баз даних ДФС, та без дослідження первинної бухгалтерської документації контрагента не дає підстав для винесення обґрунтованого висновку.
Стосовно доводів ГУ ДПС в Одеській області про те, що до перевірки не було надано інформації щодо транспортування насіння соняшника (до перевірки не надано товарно-транспортні накладні) суди обох інстанцій виходили з того, що договорами з контрагентами ТОВ "ЕКОФРУТ-ТРЕЙД", ПП "САФІНГ ПОСТАЧ", ПП "ФІНТЕР Україна", ТОВ "СВ-ІНТЕРТОРГ", ТОВ "АЩАН БІЛИЧІ" передбачено умови поставки СРТ (склад покупця), тобто обов`язок щодо перевезення товару покладено на контрагентів, а відтак Позивач не був зобов`язаний укладати договори та придбавати послуги з перевезення товару.
Також судами встановлено, що ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" було придбано у ТОВ "ФЕРКО" кукурудзу 3-го класу українського походження урожаю 2015 року, яку було частково повернуто продавцю, а залишок кукурудзи було реалізовано за договором з ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД". Згідно з умовами договору товар передавався на умовах EXW, за якими продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці, без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб. Матеріалами справи підтверджено укладання ТОВ "ФЕРКО" з ТОВ "ОЛІМПЕКС ІНТЕРНЕШНЛ" договору складського зберігання, за умовами якого здійснювалось зберігання кукурудзи. Також судами за результатом аналізу доказів в матеріалах справи зроблено висновок про належне документальне підтвердження фактичного виконання укладеного з ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" договору на переробку давальницької сировини, а також подальшу реалізацію соняшникової олії ТОВ "СЕКЬЮРАЙТІ", ПАТ "КИЇВХЛІБ", ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ", ТОВ "КОМО Україна".
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові ґрунтуються на висновках щодо операцій Позивача з ТОВ "ФОРВАРД-АВТО15" щодо купівлі транспортних засобів на загальну суму поставки 2320200,00 грн, які зроблено виходячи з того, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу. При цьому судами зазначено те, що Позивачем не надано суду жодного переконливого, належного, допустимого, достатнього доказу та не наведено жодного аргументу на підтвердження обставин, пов`язаних з передачею транспортних засобів Позивачу від продавця, а потім повернення конкретно визначених в первинних документах транспортних засобів. Апеляційним судом акцентовано й на тому, що Позивачем не доведено використання у своїй господарській діяльності легкових автомобілів, та, відповідно, економічної вигоди від придбання цих транспортних засобів.
1.3. Короткий зміст касаційних скарг та відзиву
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої і апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У відзиві на цю касаційну скаргу Позивач стверджує про безпідставність доводів скаржника 1 та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Позивач у своїй касаційній скарзі, непогоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові, стверджує про неправильне застосування судами норм матеріального права, тому просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у позові ухваливши нове рішення про задоволення позову повністю.
Відповідач процесуальним правом подання відзиву на касаційну скаргу Позивача не скористався.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
У період з 7 червня 2016 року по 21 червня 2016 року відповідно до наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 6 червня 2016 року №323 та направлення від 6 червня 2016 року №112/15-54-14-01, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" з питань взаємовідносин з постачальниками та покупцями за квітень 2016 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 22 червня 2016 року №1986/15-54-14-01/19349403, згідно з яким встановлено завищення рядка 21 декларації "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" у розмірі 572874,00 грн, у тому числі за квітень 2016 року 572874,00 грн; заниження рядка 18.1 (25) "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яку сплачується до державного бюджету" у загальній сумі 23999675,00 грн, у тому числі за квітень 2016 року 23999675,00 грн, у зв`язку з чим Відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення у розмірі 572874,00 грн та занижено податок на додану вартість на загальну суму 23999675,00 грн.
Згідно з актом перевірки встановлені порушення з боку Позивача, які призвели до завищення податкового кредиту у перевіряємому періоді, пов`язуються податковим органом з тим, що до складу податкового кредиту у період з 1 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" віднесено суми податкового кредиту з придбання сільськогосподарської продукції, відносно якої відсутня інформація про транспортування (не надано товарно-транспортні накладні), відсутні сертифікати якості зернових, довіреності, відсутні документи складського обліку зернових у контрагентів ТОВ "ФЕРКО", ТОВ "ЕКОФРУТ-ТРЕЙД", ПП "САФІНГ ПОСТАЧ", ПП "ФІНТЕР Україна", ТОВ "СВ-ІНТЕРТОРГ", ТОВ "АЩАН БІЛИЧІ". Крім цього в акті перевірки зазначено, що у ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" відсутні відомості щодо реєстрації (перереєстрації) придбаних транспортних засобів засвідчених сервісними центрами МВС, документів на підтвердження походження придбаних транспортних засобів у ТОВ "ФОРВАРД-АВТО15", що у сукупності всіх чинників ставить під сумнів реальність придбання товарів (робіт, послуг), а також встановлено порушення заповнення накладних, чим порушено наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної" від 31 грудня 2015 року №1307, зокрема, встановлено відсутність заповнення граф "Вид цивільно-правового договору" та "Код товару та згідно з УКТ ЗЕД".
На підставі встановлених порушень Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2016 року:
№0000921401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 23999675,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 11999838,00 грн;
№0000793401 про визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту у розмірі 572874,00 грн, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у вказаному розмірі.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу) і Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу Відповідача)
Скаржник 1 у касаційній скарзі наполягає на тому, що до перевірки не було надано інформації щодо транспортування (товарно-транспортні накладні), відсутні сертифікати якості зернових, довіреності, відсутні документи складського обліку зернових, що у сукупності ставить під сумнів реальність придбання товарів (робіт, послуг), а також у кожній з податкових накладних встановлено порушення їх заповнення, визначеного у наказі Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 31 грудня 2015 року №1307, що не утворює підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість (надалі - ПДВ), зазначених у податкових накладних за такими операціями. При цьому Відповідач зауважує на тому, що в оскаржуваних судових рішеннях судами обох інстанцій не враховано висновків Верховного Суду у постановах від 28 травня 2021 року у справі №819/357/16 та від 31 травня 2021 року у справі №802/2103/15-а.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу Відповідача стверджує про безпідставність доводів скаржника 1 щодо підтвердження права на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними, а щодо посилань на відсутність карантинних сертифікатів, сертифікатів якості та складських документів зауважує на тому, що такі документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції поставки, тому й не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів, а відтак їх наявність чи відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок та не може бути підставою для визнання господарських операцій безтоварними. Стверджує, що придбання ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" сільськогосподарської продукції та подальша реалізація відповідного товару підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському обліку Позивача та його податковій звітності, що спростовує доводи Відповідача щодо нереальності спірних операцій.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Скаржник 2 в обґрунтування доводів своєї касаційної скарги зазначає про те, що здійснення господарських операцій з ТОВ "ФОРВАРД-АВТО15" достовірно підтверджено необхідними первинними документами, порядок заповнення та складення яких відповідає встановленим вимогам. Ані контролюючим органом, ані судами не досліджувались види діяльності Позивача та необхідність використання автомобілів, які були предметами спірних угод. Оскільки умовами договорів купівлі-продажу транспортних засобів було передбачено, що перехід права власності виникає в момент передачі товару, що підтверджується й актами приймання-передачі, у зв`язку з ігноруванням контрагентом звернень та вимог Позивача, а саме: не прибуття до Сервісного центру МВС та не надання Позивачу необхідних документів на придбані транспорті засоби, автомобілі було повернуто ТОВ "ФОРВАРД-АВТО15", про що укладено відповідні угоди, а також надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ, яким зменшено податковий кредит Позивача на суму ПДВ у розмірі 3266667,00 грн. Оскільки Позивачем самостійно виключено зі складу податкового кредиту суми ПДВ по контрагенту ТОВ "ФОРВАРД-АВТО15" внаслідок відповідного коригування, скаржник 2 наполягає на відсутності підстав для подвійного скасування сум ПДВ.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Верховний Суд, заслухавши представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи касаційних скарг сторін, переглядаючи оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Як встановлено у підпункті "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з абзацом 1 пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За змістом пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.