ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/8332/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скс Моноліт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворк Плюс" та Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2022 (колегія суддів: Антонік С. Г., Кощеєв І. М., Березкіна О. В.) у справі
за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі позивача Дніпровської міської ради до відповідачів: 1. Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скс Моноліт", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні системи Дніпро", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворк Плюс" про визнання недійсними рішень тендерного комітету і договорів, а також застосування наслідків недійсності правочинів,
за участю представників:
офісу Генерального прокурора - Косенко Д. В.,
позивача - Скосарев І. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (далі - КП "Транспортна інфраструктура міста"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Скс Моноліт" (далі - ТОВ "Скс Моноліт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні системи Дніпро" (далі - ТОВ "Дорожні системи Дніпро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворк Плюс" (далі - ТОВ "Фаворк Плюс") про визнання недійсними рішень тендерного комітету, визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2022 позовну заяву залишено без розгляду.
3. Приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, господарський суд виходив з того, що прокурор не зазначив і не обґрунтував, яким чином і на підставі якого закону Дніпровська міська рада виконує делеговані чи власні повноваження органу держави, якого саме органу і які саме повноваження. Враховуючи "законодавчо встановлену гарантію: самостійність і автономність" органів місцевого самоврядування від органів держави, прокурор не зазначив, у чому саме полягає у даному випадку інтерес держави щодо правовідносин учасників, який саме інтерес і яким чином обраний ним спосіб захисту відновить порушений державний інтерес, враховуючи, що позовні вимоги прокурора не містять жодного способу захисту стосовно органів держави або за її участі. Прокурором не визначено та не зазначено принаймні суму збитків, спричинених державі, не обґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб захисту відновить порушене право.
4. Також суд вказав, що законом визначені державні органи, які повинні здійснювати контроль проведення процедури закупівлі, укладення договору та його виконання, а в разі виявлення порушень вимагати їх усунення, в тому числі звертатись до суду. При цьому органи місцевого самоврядування в зазначеному переліку відсутні.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2022 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
6. Постанова мотивована тим, що оскільки власником КП "Транспортна інфраструктура міста" є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, закупівля здійснювалась за бюджетні кошти, а підприємство є підконтрольним і підзвітним Дніпровській міській раді та остання здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, зокрема, і питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні спірних договорів, то прокурор обґрунтовано визначив міську раду як орган який повинен захищати інтереси держави у даних правовідносинах.
Короткий зміст касаційної скарги
7. Дніпровська міська рада, ТОВ "Скс Моноліт", ТОВ "Фаворк Плюс" у касаційних скаргах просять постанову апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
8. Скарги мотивовані неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Дніпровська обласна прокуратура у відзиві просить касаційні скарги залишити без задоволення, постанову апеляційної інстанції без змін, наголошуючи на її законності і обґрунтованості.
Позиція Верховного Суду
10. Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
11. Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
12. У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
13. Відповідно до частини четвертої статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
15. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
16. Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
17. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
18. Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
19. Здійснивши аналіз абзацу 1 частини третьої статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
20. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
21. Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
22. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
23. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.