ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 903/643/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" (далі - ПП "МВМ Шляхбуд", позивач) - не з`явився,
відповідача - Луцької міської ради (далі - Рада, відповідач, скаржник) - Іщик В.А. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ради
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 (головуючий - суддя Грязнов В.В., судді: Розізнана І.В., Філіпова Т.Л.)
у справі №903/643/21
за позовом ПП "МВМ Шляхбуд"
до Ради
про стягнення 1 397 560,10 грн заборгованості по розрахунках.
Вступ
Причиною звернення до касаційного суду є питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ПП "МВМ Шляхбуд" звернулося з позовом до суду про стягнення суми заборгованості згідно з умовами договору про закупівлю.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем, як правонаступником Заборольської сільської ради, умов договору про закупівлю робіт від 05.10.2020 №10 в частині повного розрахунку за виконані позивачем будівельні роботи.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.06.2022 позовні вимоги задоволено частково. Зокрема, стягнуто з Ради суму основного боргу у розмірі 1 394 170,00 грн, а також 20 912,55 грн витрат зі сплати судового збору та 5 478,20 грн витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи. У решті позову відмовлено. Стягнуто з ПП "МВМ Шляхбуд" 23,21 грн витрат на проведення судової експертизи.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі №903/643/21 заяву ПП "МВМ Шляхбуд" про ухвалення рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково. Присуджено до стягнення 9975,74 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі №903/643/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ПП "МВМ Шляхбуд" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Ради 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі №903/643/21, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2022 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Так, на обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Рада із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 12.01.2022 у справі №918/548/21. При цьому скаржник посилається на норми частин другої-шостої статті 126 ГПК України.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. ПП "МВМ Шляхбуд" 29.09.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду направило відзив на касаційну скаргу, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП) 29.09.2022. Підпис КУЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 29.09.2022. У поданому відзиві ПП "МВМ Шляхбуд" просить закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6.1. ПП "МВМ Шляхбуд" подало заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн. До заяви долучено договір № 26/07-1 про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням від 26.07.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2022 № 15/06-1, рахунок на оплату послуг від 15.06.2022 № 15/06-1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з ЄДРПОУ.
6.2. Рада 21.06.2022 подала клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, оскільки останні є неспівмірними із складністю справи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а також ціною позову.
6.3. Між Адвокатським бюро "Прищепа і Партнери" (адвокатське об`єднання) та ПП "МВМ Шляхбуд" (клієнт) 26.07.2021 укладено договір про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням №26/07-1 (далі - Договір).
6.3.1. Згідно з пунктом 1.1. Договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
6.3.2. Відповідно до пункту 4.1 Договору вартість послуг, що надається адвокатським об`єднанням визначається фіксованою сумою та становить 150000,00 грн, з яких: 100 000,00 грн, за надання професійної правничої допомоги при підготовці до розгляду та розгляді у Господарському суді Волинської області справи за позовом клієнта до Луцької міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 1 397 560,10 грн, за договором про закупівлю робіт від 05.10.2020 № 10, укладеного між ПП "МВМ Шляхбуд" та Заборольською сільською радою; 50000,00 грн за надання професійної правничої допомоги при підготовці до розгляду та розгляді у Господарському суді Волинської області справи за позовом клієнта до Луцької міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 469 300,40 грн, за договором про закупівлю робіт від 26.11.2020 № 16, укладеного між ПП "МВМ Шляхбуд" та Заборольською сільською радою, які клієнт сплачує адвокатському об`єднанню протягом 30 днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг та виставлення відповідного рахунку. Послуги адвокатського об`єднання клієнт оплачує в гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, що фіксується в підписаних актах про надання юридичної допомоги та рахунку-фактурі, без ПДВ.
6.4. Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2022, підписаного договірними сторонами, загальна вартість наданих послуг складає 100 000,00 грн, за юридичні послуги відповідно до Договору за розгляд справи №903/643/21 в Господарському суді Волинської області.
6.5. Адвокатським об`єднанням "Прищепа і Партнери" 15.06.2022 виставлено ПП "МВМ Шляхбуд" рахунок на оплату послуг №15/06-1 на суму 100 000,00 грн.
6.6. Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з такого:
- витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- враховано особливу відсутність складності даної справи, кількість і тривалість засідань у справі, в яких брала участь представник позивача (5 судових засідання) та часткове задоволення позовних вимог;
- взято до уваги, що паралельно в провадженні Господарського суду Волинської області знаходилася справа № 903/682/21 за позовом ПП "МВМ Шляхбуд" до Ради про стягнення 469 300,40 грн, де представництво інтересів позивача також здійснював адвокат Адвокатського об`єднанням "Прищепа і Партнери", та яка за своєю суттю є ідентичною за змістом, вимогами, обґрунтуванням, викладом обставин позову у справі, що розглядається (№903/643/21). Відтак, суд дійшов висновку, що здійснюючи підготовку обох позовних заяв адвокат Адвокатського об`єднанням "Прищепа і Партнери" використала менше часу та зусиль, ніж це було б використано при підготовці різних (неоднотипних) позовів.
6.7. Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з такого:
- рішення в частині розподілу судових витрат ухвалено місцевим господарським судом без урахування принципів пропорційності та співмірності заявлених витрат на правничу допомогу із розглядом господарської справи. Судом першої інстанції не обґрунтовано чому саме у 10 разів необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу;
- відповідно до матеріалів справи прослідковується невизнання відповідачем позовних вимог протягом усього провадження в суді першої інстанції, що вимагало активної участі представників позивача в доведенні обставин, які б підтверджували неналежне виконання зобов`язання відповідачем;
- висновки місцевого суду щодо ідентичності спорів у справі, що розглядається, та у справі №903/682/21 є необґрунтованими. Радою до матеріалів справи №903/643/21 не додано доказів, які б свідчили про ідентичність процесуальних документів у даній справі зі справою №903/682/21, а, відтак, колегія суддів не вправі перевірити такі обставини, оскільки матеріали справи не містять таких доказів.
- взято до уваги як суму задоволених позовних вимог, так і договірну суму гонорару Адвокатського об`єднання.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Порядок розгляду клопотань
7.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 для розгляду касаційної скарги у справі №903/643/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №903/643/21, зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2022 касаційне провадження за касаційною скаргою Ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі №903/643/21 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1964/21.
7.4. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022 для розгляду касаційної скарги у справі №903/643/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакова І.В., Колос І.Б.
7.5. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2022 касаційне провадження за касаційною скаргою Ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі №903/643/21 поновлено, справу призначено до судового розгляду.
7.6. ПП "МВМ Шляхбуд" 21.12.2022 подало на електронну адресу Касаційного господарського суду клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача, яке підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП). Підпис КУЕП підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 21.12.2022.
7.7. Протокольною ухвалою від 22.12.2022 суд прийняв вказане клопотання про розгляд касаційної скарги за відсутності представника позивача.
7.8. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.9. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.10. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
8.1. З огляду на зазначене у пункті 4.1 даної постанови Верховний Суд відзначає таке.
8.2. Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі №903/643/21, якою скасовано додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2022, та присуджено до стягнення з Ради 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
8.3. Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд вважає за необхідне відзначити таке.
8.4. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.5. Стосовно визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, де Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.5.1. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.5.2. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.5.3. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.6. Так, як вбачається зі змісту постанови від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (на яку вказує скаржник), Велика Палата Верховного Суду, зокрема відзначила, що:
- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;
- "Гонорар успіху" є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і "гонорар успіху" за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи.
8.7. Як вбачається зі змісту постанов Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20 та від 12.01.2022 у справі №918/548/21 (на які посилається скаржник), предметом розгляду яких були заяви про розподіл судових витрат у суді касаційної інстанції, Суд відзначив, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін.
8.8. Отже, проаналізувавши постанови Верховного Суду у справах №904/4507/18, №912/1025/20, №918/548/21, на які як на підставу подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України послався скаржник, Верховний Суд дійшов висновку, що такі судові рішення ухвалені за однакового правового регулювання спірних правовідносин (зокрема, статей 126, 129 ГПК України), що має місце і в цій справі.
8.9. Застосування даних норм є універсальним у правовідносинах при розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи.
8.10. Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
8.11. Верховний Суд звертається до правової позиції, зазначеній у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц. Так, Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:
1) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);
2) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);
3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
8.12. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
8.13. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
8.14. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
8.15. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
8.16. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: