ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 903/34/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Юрістек Груп" (далі - Товариство, позивач, скаржник) - не з`явився,
відповідача - державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" (далі - Підприємство, відповідач) - Герасимчук Л.В. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду Волинської області від 26.07.2022 (головуючий - суддя Гарбар І.О.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 (головуючий - суддя Крейбух О.Г., судді Юрчук М.І., Тимошенко О.М.)
у справі №903/34/22
за позовом Товариства
до Підприємства
про зобов`язання визнати переможцем процедури закупівлі та визнання укладеним договору про надання послуг,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав зобов`язати відповідача визнати Товариство переможцем процедури закупівлі та визнати укладеним договір про надання послуг.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовом до Підприємства про таке:
- зобов`язання відповідача визнати позивача переможцем аукціону, публічної закупівлі та опублікувати повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з Товариством, продовживши строк надання послуг (дії договору) на час розгляду справи в суді;
- визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням суду договору про надання послуг між Підприємством, як замовником, і Товариством, як виконавцем, з продовженням строку надання послуг (дії договору) на час розгляду справи в суді, на умовах проєкту договору, поданого позивачем.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що дії відповідача є незаконними, упередженими, недобросовісними та такими, що порушують права позивача на укладення договору на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 26.07.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі №903/34/22, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 26.07.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі №903/34/22, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі в новій редакції Товариство із посиланням на пункти 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що оскаржувані судові рішення винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, що судами не було застосовано частину першу статті 5, частину п`ятнадцяту статті 29 та пункт 2 частини першої статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), а також принцип правової визначеності закріплений у статті 41 Конституції України та принцип справедливості, добросовісності, розумності, що відображений в пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
4.2. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норми статті 44, частини сьомої статті 180, статті 181, частин першої та четвертої статті 183, частини другої статті 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини другої статті 31, частин п`ятої та шостої статті 33, частин першої та четвертої статті 41, статті 43 Закону, частини першої статті 627, частини першої статті 638, глави 53 ЦК України, глави 20 ГК України та посилається на постанови Верховного Суду, які підлягали застосуванню до цих правовідносин: від 05.05.2021 у справі №160/4421/20, від 12.03.2019 у справі №905/383/18, від 11.06.2020 у справі №823/819/18, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20, від 05.08.2020 №906/282/16, від 27.04.2022 у справі №910/3724/20 та від 17.11.2018 у справі №911/205/18, на постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 №390/34/17, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.
4.3. Окремо скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №922/1999/17, яку необхідно було також застосовувати.
4.4. В якості порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права скаржник посилається на частину п`яту статті 236 ГПК України. Крім того скаржник посилається на те, що судами не в повній мірі дослідженні докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Відповідач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Замовником торгів Підприємством 19.05.2021 розпочато процедуру закупівлі (відкриті торги) за предметом "Розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах смуг відведення автомобільних доріг загального користування місцевого значення в адміністративних межах Волинської області (Рожищенський, Луцький, Маневицький, Ківерцівський райони - за старим адміністративно-територіальним поділом)".
6.2. Тендерним комітетом відповідача 30.07.2021 оформлено протокол №180, відповідно до якого встановлено, що в результаті проведеного 28.07.2021 аукціону електронною системою закупівель визначено аномально низьку ціну тендерної пропозиції Товариства. За результатами поіменного голосування тендерним комітетом Підприємства вирішено:
1. Відхилити тендерну пропозицію Товариства відповідно до частини чотирнадцятої статті 29 Закону (учасник не надав належного обґрунтування ціни або вартості тендерної пропозиції, що була визначена електронною системою закупівель як аномально низька);
2. Оприлюднити в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття цього рішення відповідну інформацію згідно зі статтею 10 та частиною другою статті 31 Закону.
6.3. Замовником прийнято рішення про визначення переможцем закупівлі товариство з обмеженою відповідальністю "Центр проектів" (далі - ТОВ "Центр проектів"), повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Центр проектів" оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 04.08.2021.
6.4. Товариство, не погоджуючись із рішенням тендерного комітету відповідача, оформленого протоколом від 30.07.2021 №180, 06.08.2021 звернулося до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) із скаргою на дії замовника.
6.5. Рішенням постійно діючої адміністративної колегії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія АМК) від 19.08.2021 №19079-р/пк-пз, скаргу Товариства задоволено та зобов`язано Підприємство скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства та рішення про визначення ТОВ "Центр проектів" переможцем процедури закупівлі №UА-2021-05-19-010666-b.
6.6. Тендерним комітетом Підприємства 02.09.2021 оформлено протокол №223, відповідно до якого виконано рішення Колегії АМК від 19.08.2021 №19079-р/пк-пз та ухвалено скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства та рішення про визначення ТОВ "Центр проектів" переможцем процедури закупівлі за №UА-2021-05-19-010666-b та оприлюднити дане протокольне рішення через авторизований електронний майданчик.
6.7. Тендерним комітетом відповідача 02.09.2021 оформлено протокол №225, яким відмінено процедуру відкритих торгів щодо предмету закупівлі за №UА-2021-05-19-010666-b, з підстави, що передбачена частиною другою статті 31 Закону, а саме: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
6.7.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що тендерний комітет виходив з неможливості усунення порушень, встановлених рішенням АМК від 19.08.2021 №І9079-р/пк-пз у частині зобов`язання скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства та рішення про визначення ТОВ "Центр проектів" переможцем процедури, тому вирішив відмінити процедуру відкритих торгів щодо предмету закупівлі за №UА-2021-05-19-010666-b, оприлюднити в електронній системі закупівель через авторизований електронний майданчик (https://zakupki.prom.ua/) протягом одного дня з дня прийняття цього рішення відповідне повідомлення згідно з частиною сьомою статті 32 Закону.
6.8. Товариство 10.09.2021, не погоджуючись з рішенням тендерного комітету Підприємства, оформленим протоколом від 02.09.2021 №225, про відміну тендерної закупівлі подало скаргу до АМК.
6.9. Рішенням Колегії АМК від №21478-р/пк-пз від 21.09.2021, скаргу Товариства задоволено та зобов`язано відповідача скасувати рішення про відміну процедури закупівлі за №UА-2021-05-19-010666-b.
6.10. За твердженням позивача, рішення Колегії АМК від 21.09.2021 від №21478-р/пк-пз на дату звернення Товариства із цим позовом до суду Підприємством не виконано.
6.11. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що:
- зі змісту наданого позивачем до тендерної документації та долученого до матеріалів справи копії проєкту договору вбачається, що строк надання послуг за цим договором - з моменту підписання цього договору до 31.12.2022 у відповідності до календарного графіку (пункт 5.1 договору);
- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1 Договору);
- однак, відповідач не погодив істотних умов договору у редакції, запропонованій позивачем, та не підписав два примірника проєкту договору про закупівлю робіт, направлені листом від 28.12.2021.
6.12. Суд апеляції інстанції зазначив, що:
- на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, для належного виконання умов договору, залишалося менше 5 місяців;
- за порушення строку виконання умов договору застосовуються штрафні санкції, які визначені у розділі VII договору;
- отже, у разі визнання між сторонами договору закупівлі укладеним, днем укладення цього договору буде дата набрання судовим рішенням законної сили, у зв`язку із чим виконавець не зможе виконати усі послуги, що є предметом цього правочину, у визначений договором строк, а у разі їх невиконання - для виконавця настануть несприятливі економічні наслідки у вигляді застосування до нього господарських санкцій;
- у разі укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону, договір про закупівлю є нікчемним (стаття 43 Закону);
- за таких обставин, у разі визнання укладеним між сторонами договору закупівлі, за результатами торгів №UА-2021-05-19-010666-b, даний договір в силу закону вважатиметься нікчемним;
- визначення переможця торгів та прийняття рішення про укладення договору здійснюється на підставі колегіального рішенням тендерного комітету, яке оформлюється протоколом, як це передбачено Законом;
- отже, вимога позивача про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням суду договору про надання послуг між Підприємством, як замовником, та Товариством, як виконавцем, продовживши строк надання послуг (дії договору) на час розгляду справи в суді, на умовах проєкту договору, поданого Товариством, не підлягає задоволенню, оскільки визнання переможцем та підписання чи не підписання договору з переможцем є компетенцією відповідача та не може вирішуватися судом.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №903/34/22 на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Від Підприємства 20.12.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке підписано кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) 20.12.2022. Підпис КЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 20.12.2022.
7.3. Також, 20.12.2022 від відповідача на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Підприємство просило, зокрема, прийняти та поновити термін подачі відзиву на касаційну скаргу. Вказаний відзив підписано КЕП 20.12.2022. Підпис КЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 20.12.2022.
7.4. У відзиві відповідач вказав, що дізнався про ухвалу Верховного Суду від 24.11.2022 лише 19.12.2022 із офіційного веб-сайту "Судова влада" та станом на 20.12.2022 не отримував вказану ухвалу.
7.5. Разом з тим, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0101617799260 вбачається, що відповідачем отримано ухвалу Суду від 24.11.2022 (за адресою 43016, м. Луцьк, вул. Данила Галицького, 14) 01.12.2022.
7.6. Згідно з частиною першою статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
7.7. У пункті 3 резолютивної частини ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 24.11.2022 у даній справі вказано таке: учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 14 грудня 2022 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, або через систему "Електронний суд"; відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
7.8. Враховуючи, усні пояснення щодо правової природи документу з назвою "відзив на касаційну скаргу" та прохання представника відповідача вважати його письмовими поясненнями на касаційну скаргу, Суд протокольною ухвалою від 22.12.2022 залучає вказаний документ до справи як письмові пояснення.
7.9. Протокольною ухвалою від 22.12.2022 Суд залишив клопотання відповідача вказане у пункті 7.2 цієї постанови без розгляду.
7.10. Від Товариства 21.12.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, яке підписано КЕП 21.12.2022. Підпис КЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 21.12.2022.
7.11. Протокольною ухвалою від 22.12.2022 Суд прийняв до розгляду вказане у пункті 7.10 цієї постанови клопотання.
7.12. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.13. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Скаржник, посилаючись на низку постанов Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (дивись пункти 4.2 та 4.3 цієї постанови), вказує, що судами попередніх інстанцій було застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.5. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.6. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.7. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.8. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.9. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.10. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.11. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.12. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.13. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.14. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.15. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.16. Предметом розгляду у даній справі є:
- зобов`язання відповідача визнати позивача переможцем аукціону, публічної закупівлі та опублікувати повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з Товариством, продовживши строк надання послуг (дії договору) на час розгляду справи в суді;
- визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням суду договору про надання послуг між Підприємством, як замовником, і Товариством, як виконавцем, з продовженням строку надання послуг (дії договору) на час розгляду справи в суді, на умовах проєкту договору, поданого позивачем.
8.17. Слід зазначити, що процедура закупівлі, переможцем якої, на думку позивача, має бути визнано Товариство, проводилася в порядку, визначеному Законом.
8.18. Предметом розгляду у справі №160/4421/20 було визнання протиправним та скасування висновку офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, таким: на підставі наказу офісу Держаудитслужби відповідачем здійснено моніторинг відносно закупівлі, яка оголошена позивачем; за результатами вказаного моніторингу закупівлі відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено відповідний висновок, згідно з яким за результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю встановлено порушення вимог частини четвертої статті 36 Закону, та зобов`язано позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору.
8.19. Предметом розгляду у справі №905/383/18 було визнання недійсним рішення тендерного комітету про відхилення тендерної пропозиції, визнання недійсним рішення тендерного комітету про визнання переможцем торгів, визнання недійсними договору підряду на виконання робіт з проведення озеленення, реконструкції дитячого парку та додаткової угоди до нього. Позовні вимоги мотивовані тим, що відкриті торги із закупівлі робіт проведені тендерним комітетом відповідача-1 (замовником) з істотними порушеннями вимог статей 3, 5, 22 Закону, з порушенням основних принципів здійснення закупівель: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, наслідком чого стало незаконне відхилення тендерної пропозиції товариства та визнання переможцем торгів відповідача-2. У зв`язку з викладеним укладені за результатами проведених торгів між замовником та переможцем торгів договір підряду та додаткова угода до нього мають бути визнані недійсними на підставі частини першої статті 215 та частини першої статті 203 ЦК України, як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства.
8.20. Предметом розгляду у справі №823/819/18 було визнання протиправним і скасування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства; зобов`язання відповідача зареєструвати бюджетне зобов`язання за договором і додатковою угодою до нього. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі вимог бюджетного законодавства позивач направив на адресу відповідача реєстр бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів з проханням зареєструвати фінансове зобов`язання за додатковою угодою. Однак відповідач відмовив у прийнятті і реєстрації бюджетного зобов`язання і направив попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства, яким фактично відмовив у реєстрації бюджетних зобов`язань з посиланням на порушення абзацу другого пункту 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309, у зв`язку з відсутністю в електронній системі закупівель договору. Водночас, на думку позивача, така відмова в реєстрації бюджетних зобов`язань є протиправною, оскільки договір укладено відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону.