ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/1900/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г.М. - головуючий, Уркевич В.Ю., Могил С.К.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничовидобувна компанія "СДК", Приватного акціонерного товариства "Львівський обласний виробничий рибний комбінат"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 (колегія суддів: Желік М.Б. - головуючий, Орищин Г.В., Галушко Н.А.)
за позовом Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області
до 1. Приватного акціонерного товариства "Львівський обласний виробничий рибний комбінат"
2. Приватного підприємства "Гірничовидобувна компанія "СДК"
3. Державного реєстратора Жирівської сільської ради Павлишина Назара - Павла Андрійовича
4. Приватного підприємства "Лео Фішер"
про скасування державної реєстрації про право власності на нерухоме майно з одночасним припиненням права приватної власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації про право власності на нерухоме майно, набуте на підставі вищевказаного договору, з одночасним припиненням права приватної власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно з одночасним припиненням права власності, зобов`язання вчинити певні дії,
за участю:
відповідача-1: Пастернак П.І. (адвокат)
відповідача-2: Семиренко П.Я. (адвокат),
прокурора: Сельська О.З. (посвідчення)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Керівник Стрийської окружної прокуратури Львівської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" (далі - відповідач-1), Приватного підприємства "Гірничовидобувна компанія "СДК" (далі - відповідач-2), Державного реєстратора Жирівської сільської ради Павлишина Назара - Павла Андрійовича (далі - відповідач-3), Приватного підприємства "Лео Фішер" (далі - відповідач-4), у якому, уточнивши свої вимоги, просив:
- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (будинок рибака), загальною площею 34,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2074360546230) від 28.04.2020, що зареєстрована за відповідачем-1 з одночасним припиненням права приватної власності (далі - вимога - 1);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.05.2020 № 395, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 (далі - вимога-2);
- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (будинок рибака), загальною площею 34,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2074360546230) від 01.05.2020, що зареєстрована за відповідачем-2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.05.2020 № 395 з одночасним припиненням права приватної власності на вищевказаний об`єкт нерухомості (далі - вимога-3);
- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (будинок рибака), загальною площею 34,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2074360546230) від 27.09.2021, що зареєстрована за відповідачем- 4 з одночасним припиненням права приватної власності (далі - вимога- 4);
- зобов`язати відповідача-1, відповідача-2, відповідача-4 привести прибережну захисну смугу земельної ділянки водного фонду озера "Малий Байкал", площею 0,00345 га, що знаходиться за адресою: вул.Озерна,1, с.Гонятичі, Стрийський район, Львівська область у попередній стан, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта, а саме: нежитлової будівлі "Будинок рибака" під літерою "А-1", загальною площею 34,5 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Озерна, 1, с.Гонятичі, Стрийський район, Львівська область за власний рахунок або з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкту за рахунок відповідача-1, відповідача-2, відповідача-4 (далі - вимога-5).
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані державна реєстрація права власності на нерухоме майно та договір є незаконними, оскільки вони вчинені з порушенням вимог законодавства, тому позов підлягає задоволенню.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2022 (суддя Трускавецький В.П.), в позові відмовлено.
2.2 Рішення суду мотивовано тим, що прокурор не довів тих обставин з якими пов`язував свої вимоги.
2.3 Оскарженою постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022, рішення суду першої інстанції скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позов щодо вимог № № 1, 2, 3 задоволено, а в частині відмови у задоволенні позову щодо вимог № № 4, 5, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
2.4 Свій висновок апеляційний суд щодо часткового задоволення позову мотивував тим, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомості здійснена на порушення вимог закону та за відсутності підстав, а спірний договір укладений всупереч інтересам держави та суспільства, що є підставою для скасування державної реєстрації та визнання недійсним оспорюваного договору. В іншій частині, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури просить скасувати вищевказані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нове, яким позов задовольнити.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги заступник керівника Львівської обласної прокуратури посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на те, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 25.09.2019 у справі № 753/2187/17, від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 04.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19, від 21.01.2021 у справі № 910/27779/14, від 02.08.2021 у справі № 914/1027/19, від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18.
3.3 У касаційній скарзі відповідач-2 просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
3.4 На обґрунтування касаційної скарги відповідач-2 посилався на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на те, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 623/214/17, від 15.01.2021 у справі № 1540/3952/18, від 18.07.2018 у справі № 750/2728/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 462/4611/13-ц, від 04.04.2019 у справі № 910/2655/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16 та відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 60, 61 Земельного кодексу України, статей 88, 89 Водного кодексу України в частині визначення належних правових підстав для здійснення будівництва в межах нормативно встановлених розмірів прибережної смуги.
3.5 У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
3.6 На обґрунтування касаційної скарги відповідач-1 посилався на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на те, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 623/214/17, від 15.01.2021 у справі № 1540/3952/18, від 18.07.2018 у справі № 750/2728/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 462/4611/13-ц, від 04.04.2019 у справі № 910/2655/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 17.09.2020 у справі № 813/2209/17, від 15.12.2021 у справі № 914/1075/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16 та відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 60, 61 Земельного кодексу України, статей 88, 89 Водного кодексу України в частині визначення належних правових підстав для здійснення будівництва в межах нормативно встановлених розмірів прибережної смуги. Також скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо представництва органом прокуратури інтересів держави у суді у формі самостійного пред`явлення позову.
3.7 У відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури, відповідач-2 просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що апеляційним судом в частині, яка оскаржується прокурором, у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що розпорядженням Голови Миколаївської районної державної адміністрації від 23.10.2003 № 434 "Про надання в оренду озера Малий Байкал на території Гонятичівської сільської ради філії "Рибгосп-Рудники" (далі - Розпорядження) ВАТ "Львівський облрибкомбінат" надано в оренду озеро філії "Рибгосп-Рудники" ВАТ "Львівський облрибкомбінат" терміном на 50-ть років для влаштування садкового форельного господарства та любительського риборозведення і рибальства.
4.2 08.10.2007 між Миколаївською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами пункту 1 якого, з урахуванням акта приймання-передачі, орендар прийняв в строкове платне володіння та користування земельну ділянку водного фонду - озеро Малий Байкал та прибережну смугу, яка знаходиться біля с. Гонятичі Гонятичівської сільської ради Миколаївського району Львівської області, за межами населеного пункту, строком на 49-ть років.
4.3 Пунктами 2, 3, 4 договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 45,35 га, у тому числі 41,96 га - під водою, 3,39 га - прибережна смуга. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна - відсутні, а також інші об`єкти інфраструктури - відсутні. Земельна ділянка передається в оренду за відсутності на її території будинків, будівель, споруд та інших об`єктів.
4.4 Згідно з пунктами 14-16 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для влаштування форельного господарства та любительського риборозведення і рибальства. Цільовим призначенням земельної ділянки - є землі водного фонду. Умови збереження стану об`єкта оренди - використання земельної ділянки з дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
4.5 Відповідно до пункту 29 договору оренди, орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.
4.6 Також встановлено, що технічна документація по інвентаризації земельної ділянки, яка надається в оренду, складена Миколаївським районним центром державного земельного кадастру, містить погодження Державної екологічної інспекції Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області Міністерства екології та природних ресурсів України (вих. № 01-04 від 17.02.2003) щодо передачі вибраної земельної ділянки в оренду при умові, зокрема, не допущення самовільного проведення будівництва, а також будь-яких гідрологічних робіт.
4.7 Миколаївським районним відділом земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах України 17.02.2003 надано погодження (вих. № 78) про надання в оренду земельної ділянки при умові, зокрема, не допущення проведення будь-якого будівництва без попереднього погодження.
4.8 Рішеннями Гонятичівської сільської ради Миколаївського району Львівської області № 05 та № 06 від 28.01.2020 на підставі звернення відповідача - 1 присвоєно адресу земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні відповідача-1 площею 45,3500 га № 1 по вул. Озерна в с. Гонятичі Миколаївського району Львівської області та присвоєно адресу нежитловому приміщенню, а саме: "будинок рибака" загальною площею 34,5 кв.м. № 1 по вул. Озерна в с. Гонятичі Миколаївського району Львівської області.
4.9 ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видало відповідачу- 1 технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 10.03.2020, будинок рибака, за адресою: Львівська область Миколаївський район село Гонятичі вулиця Озерна № 1, загальною площею 34,5 кв.м. Рік спорудження 1989.
4.10 28.04.2020 зареєстровано за відповідачем-1 право власності на нежитлову будівлю (будинок рибака) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2074360546230) загальною площею 34,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Гонятичі, вул. Озерна 1. Земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 4623082400:20:000:0038. Підстава для державної реєстрації права власності є: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 10.03.2020, видавник: ОКП ЛОР "БТІ та ЕО"; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 06, виданий 28.01.2020, видавник: Гонятичівська сільська рада; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 05, виданий 28.01.2020, видавник: Гонятичівська сільська рада.
4.11 Суди встановили, що 01.05.2020 між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (будинок рибака), за умовами якого покупець придбав нежитлову будівлю (будинок рибака) А-1 площею 34,5 кв.м, біля нежитлової будівлі є: металеві ворота № 1, огорожа із бетонних плит № 2, металеві ворота № 3, яка знаходиться на землях Гонятичівської сільської ради Миколаївського району Львівської загальною, загальною площею 45,3500 га, кадастровий номер 4623082400:20:000:0038 за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гонятичі, вулиця Озерна, будинок 1.
4.12 01.05.2020 приватним нотаріусом Алєксєєвим Валентином Анатолійовичем прийнято рішення про державну реєстрацію за відповідачем-2 права власності на нежитлову будівлю (будинок рибака) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2074360546230) загальною площею 34,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Гонятичі, вул. Озерна 1. Земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 4623082400:20:000:0038. Підстава для державної реєстрації права власності: договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (будинок рибака), серія та номер: 395, виданий 01.05.2020, видавник: Алєксєєв В.А. приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області.
4.13 Згідно з протоколом № 14 загальних зборів засновників (учасників) відповідача - 2 від 22.06.2021 вирішено виділити з відповідача-2 дві нові юридичні особи у формі приватних підприємств.
4.14 Протоколом № 1 загальних зборів (учасників) відповідача-4 від 16.08.2021 прийнято рішення про створення відповідача-4 та визначено, що воно створюється шляхом виділу з відповідача-2.
4.15 Згідно з розподільчим балансом частини активів та пасивів відповідача-2, що передається, до відповідача-4 передано від відповідача-2 нежитлову будівлю (будинок рибака) А-1 площею 34,5 кв.м, за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гонятичі, вулиця Озерна 1.
4.16 27.09.2021 за відповідачем-4 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (будинок рибака) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2074360546230) загальною площею 34,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Гонятичі, вул. Озерна 1. Земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 4623082400:20:000:0038. Підстава для державної реєстрації права власності: розподільчий баланс, серія та номер: б/н, виданий 31.07.2021, видавник: ПП "Гірничовидобувна компанія "СДК"/ПП "Котеджний Двір"/ПП "Лео Фішер"; протокол загальних зборів засновників, серія та номер: 1, виданий 16.08.2021, видавник: ПП "Лео Фішер".
4.17 При цьому встановлено, що рішення загальних зборів засновників (учасників), яке оформлено протоколом № 1 загальних зборів (учасників) відповідача - 4 від 16.08.2021, яким затверджено розподільчий баланс, що став підставою для реєстрації права власності, в установленому законом порядку недійсним не визнавалося.
4.18 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.19 Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України суд касаційної інстанції зазначає наступне.
4.20 Щодо оскарження заступником керівника Львівської обласної прокуратури постанови суду апеляційної інстанції у відповідній частині суд виходить з такого.
4.21 У наведеній у касаційній скарзі постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 25.09.2019 у справі № 753/2187/17, від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 04.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 922/2589/19, суд касаційної інстанції виходив із конкретних встановлених судами обставин справи щодо способу захисту, які є відмінними від обставин даної справи, що переглядається у касаційному порядку.
4.22 У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц зроблено висновки, за змістом яких спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та стосовно якої здійснено запис у реєстрі.
4.23 Велика Палата Верховного Суду у пункті 36 постанови від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 дійшла висновку про те, що спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.
4.24 Предметом розгляду справи № 910/27779/14 (постанова Верховного Суду від 21.01.2021) були вимоги про зобов`язання відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану надбудову (поверхи), які були зведені без дотримання будівельних норм, за відсутності необхідної проєктно-кошторисної документації. У наведеній постанові Верховний Суд досліджував питання правомірності закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі (постанова суду апеляційної інстанції була скасована із направленням справи для продовження розгляду) за наявності права власності фізичних осіб на об`єкти нерухомого майна - квартири, що розташовані у житловому будинку, про знесення якого заявлено позов. Висновки Верховного Суду у наведеній справі щодо застосування приписів статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і статті 376 ЦК України стосуються питання дослідження юрисдикції спору в наведеній справі.
4.25 У постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1027/19 предметом позову були вимоги про визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора, зобов`язання державного реєстратора скасувати запис/реєстраційну дію щодо включення відомостей про юридичну особу.
4.26 У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18 викладено правову позицію, відповідно до якої відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
4.27 Крім того слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
4.28 Згідно частини 2 статті 315 ГПК України у постанові Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати.
4.29 Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
4.30 Аналогічну норму містять положення частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
4.31 Таким чином господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у використанні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
4.32 За вказаних обставин у спірних правовідносинах, про які зазначає скаржник, саме Велика Палата Верховного Суду формує висновок про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права, а не колегія суддів, як вважає заявник згідно доводів, викладених у касаційній скарзі.