ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 761/47346/19
Провадження № 51-4267 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
перекладача ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100199910657, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця м. Баку Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком і вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Зараховано у строк покарання час перебування під вартою з 12 вересня 2018 року до 02 листопада 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 06 листопада 2019 року о 17:35 год. у магазині "Brocard", який розташований в ТЦ "Глобус 1 лінія" на пл. Майдан Незалежності, 1 в м. Києві, повторно таємно викрав парфумовану воду "SG 79/STHML № 6" у кількості 2 штук, спричинивши ТОВ "БРОКАРД-УКРАЇНА" матеріальні збитки на суму 4 048 грн.
Крім того, ОСОБА_7 07 листопада 2019 року об 11:25 год намагався повторно таємно викрасти у магазині "Brocard" косметичні набори "Versace" Пур Ом на загальну суму 5 665, 60 грн., однак свій злочин не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки його дії були викриті охоронцем магазину.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року вирок місцевого суду змінено в частині призначеного за ч. 4 ст. 70 КК України покарання у зв`язку з тим, що судом при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів не враховано положення ст. 72 КК України.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за вказаним вироком та вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_6 вважає, що висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна за епізодом від 06 листопада 2019 року у магазині "Brocard" не відповідають фактичним обставинам справи. Окрім того, прямих доказів, які б свідчили про причетність обвинуваченого до вказаного правопорушення, немає.
Також захисник ОСОБА_6 стверджує, що додатковою підставою відсутності факту крадіжки 06 листопада 2019 року є неспрацьовування захисних рамок системи безпеки, попри те, що всі товари в магазині мають електронний чіп і при спробі винесення товару без його оплати за межі магазину спрацьовує сигналізація.
Зазначає, що суд першої інстанції не мав права визнавати винним ОСОБА_7 у вчиненні закінченого злочину за епізодом від 07 листопада 2019 року, оскільки був відсутній один із елементів складу правопорушення, а саме обвинувачений не мав об`єктивної можливості розпорядитися викраденим майном у зв`язку з його затриманням охоронцем магазину.
На думку захисника, судом при призначенні покарання не взято до уваги, що ОСОБА_7 свою вину у вчинені злочину за епізодом від 07 листопада 2019 року визнав, не враховано стан його здоров`я; обставини, які пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання. Тому вбачає, що засудженому призначено надто суворе покарання.
У зв`язку з цим захисник просить змінити ухвалу апеляційного суду й пом`якшити підзахисному покарання до 6 місяців арешту.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей 433, 438 КПК України, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.