ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 459/2489/17
провадження № 51-703км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 18 червня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у кримінальному провадженні № 12017140150001103 за обвинуваченням
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гоголів Радехівського району Львівської області та жителя м. Червонограда тієї ж області,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовківського районного суду Львівської області від 18 червня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 листопада 2020 рокуОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 153 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 3 ст. 152 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Частково задоволено цивільний позов представника потерпілої та стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_9 150 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Районний суд установив, що ОСОБА_8 29 червня 2017 року приблизно о 23:00 у м. Червонограді Львівської області під надуманим приводом привів неповнолітню ОСОБА_9 до новобудови на АДРЕСА_1, де утримуючи з метою подолання опору насильно зняв з неї одяг та задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, після чого продовжуючи застосовувати насильство зґвалтував її.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Аргументуючи свої вимоги зазначає, що висновок судів про винуватість ОСОБА_8 ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах: протоколі пред`явлення особи для впізнання від 30 червня 2017 року, протоколах огляду місця події від 30 червня 2017 року; протоколі слідчого експерименту від 30 червня 2017 рокую та інших.
Захисник стверджує, що матеріалами кримінального провадження не підтверджено повноважень слідчих для проведення досудового розслідування.
Він вважає, що у вироку місцевого суду неправильно викладено показання потерпілої та свідків, не надано належної оцінки висновкам експертів, відеозаписам з магазинів та іншим доказам, а вирок побудовано на припущеннях.
Крім того, на думку захисника, перебування суду в нарадчій кімнаті упродовж однієї години, тоді, як вирок складається із 15 сторінок, свідчить про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на ці обставини вважає, що постановлені у справі вирок районного суду та ухвала апеляційного суду не відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК і є незаконними.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Захисник в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу.
Прокурор виступив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити вирок апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У своїй касаційній сказі захисник зазначає про істотні порушення, які, на його думку, були допущені судом першої інстанції, покликаючись на недопустимість доказів,не погоджується з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, тоді як їх перевірку в силу ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зазначив про відсутність таких порушень як під час досудового розслідування, так і при розгляді справи в суді першої інстанції. Тому, при перегляді судових рішень, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених місцевим судом.
Як убачається зі змісту судових рішень, при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій ці суди ретельно перевіряли усі доводи, на які посилалася сторона захисту при розгляді кримінального провадження та які є аналогічними тим, що наведені захисником у касаційній скарзі. Зазначені в цих рішеннях мотиви про визнання вказаних доводів безпідставними Суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим в суді доказам.
Зокрема, свій висновок у вироку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень суд першої інстанції зробив на підставі наданих сторонами доказів, які були перевірені в судовому засіданні, визнані судом належними та допустимими, і яким цей суд надав відповідну правову оцінку.
Такого висновку місцевий суд дійшов на підставі наданих у судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, досліджених у суді письмових доказів - рапорту інспектора поліції від 30 червня 2017 року, повідомлення про нещасний випадок невиробничого характеру від 30 червня 2017 року, заяви ОСОБА_18 від 29 червня 2017 року, протоколу прийняття заяви ОСОБА_18 про вчинене кримінальне правопорушення від 30 червня 2017 року, протоколів отримання біологічних зразків для проведення експертиз від 30 червня та 04 липня 2017 року, відеозаписів з магазинів "Виноград" та "Київ-Захід" від 29 червня 2017 року, протоколу проведення слідчого експерименту від 30 червня 2017 року за участю потерпілої ОСОБА_9, протоколів огляду місця події та пред`явлення особи для впізнання з участю свідка ОСОБА_11 від 30 червня 2017 року., висновків експертів № 764/2017-ім від 06 липня 2017 року, № 090/2017, 091/2017, 171/2017ц та 163/2017ц від 14 липня 2017 року, № 757/2017-ім від 06 липня 2017 року, № 97/2017 від 07 липня 2017 року, № 169/2017ц, 170/2017ц від 11 липня 2017 року, № 762/2017-ім від 18 липня 2017 року, № 768/2017-ім від 19 липня 2017 року, № 407 від 10 серпня 2017 року та № 416 від 23 серпня 2017 року, постанов слідчого від 30 червня 2017 року про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання.
Щодо доводів захисника, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.
Про відсутність у слідчих процесуальних повноважень на проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.
При перевірці вироку суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи сторони захисту в апеляційних скаргах про визнання недопустимими доказів у кримінальному провадженні через відсутність у слідчих Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 та ОСОБА_20 процесуальних повноважень на проведення слідчих дій, вказавши у своєму рішенні на їх належність, допустимість та достовірність.