Постанова
Іменем України
13 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 465/4040/17
провадження № 61-19534 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Фідобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Діджи Фінанс";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2020 року у складі судді Кузь В. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Фідобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка О. В. (далі - ПАТ "Фідобанк"), товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Діджи Фінанс"), про визнання договору укладеним.
Позовна заява мотивована тим, що 18 серпня 2008 між нею та відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк" (далі - ВАТ "Ерсте Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", було укладено кредитний договір, за яким вона отримала кредит у розмірі 35 700 доларів США для придбання приватного автомобіля.
Протягом багатьох років вона належним чином виконувала свої зобов`язання та повертала визначені договором суми, однак через фінансову кризу 2014-2015 років та у зв`язку із різким зростанням курсу долара США виконувати свої обов`язки стало неможливо.
Разом з тим, вона із представниками банку активно проводила перемовини з метою врегулювати питання погашення заборгованості. Зокрема, 16 червня 2014 року вона подала заяву про проведення реструктуризації кредиту терміном до вересня 2014 року. Саме у цей період на офіційному сайті ПАТ "Фідобанк" було опубліковано повідомлення від 27 травня 2014 року з пропозицією конвертувати валютні кредити в гривню за курсом 7,99 грн. за долар США і ставкою від 18% залежно від рівня погашення заборгованості". 18 червня 2014 року вона подала заяву із чітким проханням про конвертацію валютного кредиту, однак відповіді від банку про погодження поданої пропозиції щодо конвертації валюти не отримала.
У подальшому, 07 серпня 2014 року вона подала заяву, в якій просила відмінити процес реструктуризації кредитних зобов`язань по кредитному договору, оскільки не погоджувалась із існуванням простроченої заборгованості по відсотках у сумі 168 доларів США, проте повторно висловила прохання про конвертацію кредиту з одночасним погашенням всієї заборгованості та повним закриттям кредиту.
Із відповіді банку від 09 вересня 2014 року їй стало відомо про те, що банк розглянув прохання, викладене у заяві від 18 червня 2014 року та встановив умови, за якими може бути проведена реструктуризація заборгованості, хоча у заяві від 18 червня 2014 року чітко ставилось прохання про конвертацію. Не розуміючи для чого банк здійснює підміну понять, 15 вересня 2014 року подала заяву із запереченнями щодо позиції банку про непроведення конвертації. На чергове звернення про необхідність проведення конвертації валютного кредиту у гривневий, банк надав формальну відписку від 09 лютого 2015 року про неможливість проведення конвертації без роз`яснення причин.
Наполягаючи на виконанні зі сторони банку своїх обов`язків, про які банк заявив публічно, 26 березня 2015 року вона провела зустріч із представниками банку, результати якої були оформлені у протоколі. За результатами зустрічі вирішено, що вона погоджується із сумами простроченої заборгованості та зобов`язується закрити кредитну заборгованість за умови конвертації по курсу 7,99 грн за 1 долар США. Проте зі сторони банку жодних дій для реалізації вказаної домовленості вчинено не було, зокрема: не надано офіційне погодження зі сторони керівництва банку (кредитного комітету), не підготовлено проектів змін до кредитного договору, не відкрито депозитного рахунку та не вчинено інших формальностей для врегулювання спору.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати укладеним 26 березня 2015 року договір про конвертацію валютного кредиту у гривню по кредитному договору від 18 серпня 2008 року між нею та ПАТ "Фідобанк"; зобов`язати ПАТ "Фідобанк" провести конвертацію залишку заборгованості та нарахованих відсотків по валютному кредиту по курсу 7,99 грн за 1 долар США, визначивши суму заборгованості по кредиту у розмірі 67 927 грн 78 коп., по відсотках - у розмірі 8 490 грн 89 коп.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що у позивачки наявна перед ПАТ "Фідобанк" заборгованість по кредитному договору від 18 серпня 2008 року, яка станом на 17 листопада 2016 року становила 291 131 грн 19 коп.
Позивачкою не надано доказів того, що між нею та банком було попередньо укладено договір про конвертацію валютного кредиту у гривню по курсу 7,99 грн за 1 долар США за кредитним договором, який станом на час розгляду справи відповідачі відмовляються підписати.
Вимоги припинити кредитний договір та договір застави, скасувати запис про обтяження автомобіля не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому не можуть бути предметом оцінки на стадії апеляційного перегляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила суд оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й передати справу для розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/11239/17, від 01 лютого 2018 року у справі № 922/1999/17, від 02 серпня 2018 року у справі № 914/1462/17, від 09 липня 2019 року у справі № 904/4036/18 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 465/4040/17із Франківського районного суду м. Львова.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було встановлено та не було витребувано у відповідачів офіційного рішення, яким через відповідний кредитний комітет мало бути прийняте рішення про задоволення, чи про відмову у задоволенні її заяв та протоколу погодження між сторонами від 26 березня 2015 року щодо укладення договору про конвертацію валютного кредиту у гривню по курсу 7,99 грн за 1 долар США по кредитному договору від 18 серпня 2008 року.
Вказувала, що до позовної заяви долучено копію протоколу зустрічі з представником банку та прийнятого за ним рішення від 26 березня 2015 року з приводу офіційного договору оферти банку укласти договір конвертації валютної заборгованості за кредитним договором та прийняття нею такої пропозиції.
Зазначала, що із набранням законної сили рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2016 року, яким з неї стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 291 131 грн 19 коп., тобто присуджено стягненні у гривні, а не у валюті, у неї припинилися зобов`язання у валюті США перед банком.
Вважала, що суд, з врахуванням встановлених між сторонами обставин, був вправі вийти за межі позовних вимог і захистити її права шляхом припинення кредитного договору, як валютного кредиту з 01 березня 2017 року.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 серпня 2008 року між ВАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти у сумі 35 700 доларів США на строк до 17 серпня 2015 року.
З метою забезпечення виконання зазначеного договору укладався і договір поруки.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2016 року у справі № 465/566/15 позов ПАТ "Фідобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Фідобанк" суму заборгованості за невиконаними зобов`язаннями у розмірі 291 131 грн 19 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2016 року в частині задоволення первісного позову та стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 291 131 грн 19 коп. заборгованості за кредитним договором та стягнення з ОСОБА_3 судових витрат за первісним позовом, а також в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні первісного позову ПАТ "Фідобанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ "Фідобанк", третя особа - ОСОБА_1,. про визнання поруки припиненою задоволено.
Визнано поруку ОСОБА_3, що виникла відповідно до договору поруки від 18 серпня 2008 року, за якою ОСОБА_3 зобов`язувався солідарно відповідати за виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору від 18 серпня 2008 року, припиненою. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 58-62, т. 1).
07 листопада 2018 року між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "СІТІ Фінанс" було укладено договір б/н про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. За умовами вказаного договору банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-21-0GQ016-b, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором від 18 серпня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Фідобанк".