Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 569/19885/19
провадження № 61-10643св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В.,
Майданіка В. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовну заяву мотивовано тим, що 02 серпня 2000 року між нею та
ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
Зазначала, що під час шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства вони набули таке майно, яке вона вважає їхньою спільною сумісною власністю:
- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
- однокімнатну квартира АДРЕСА_2 ;
- гараж, що розташований в автогаражному кооперативі "Атек"
на АДРЕСА_3 ;
- нежитлове приміщення - будівля виробничого корпусу
на АДРЕСА_4 ;
- автомобіль марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску;
- автомобіль марки Renault Kangoo, 2008 року випуску;
- земельну ділянку, площею 0,2000 га, в с. Омеляна, Рівненського району Рівненської області.
Ураховуючи зазначене та збільшені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд поділити таке майно:
- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ;
- гараж, що розташований в автогаражному кооперативі "Атек" на
АДРЕСА_3 ;
- нежитлове приміщення - будівля виробничого корпусу у
АДРЕСА_4 ;
- автомобіль марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску;
- автомобіль марки Renault Kangoo, 2008 року випуску;
- земельну ділянку, площею 0,2000 га у с. Омеляна, Рівненського району Рівненської області.
Визнати за нею право власності на 1/2 частку:
- трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
- однокімнатної квартири АДРЕСА_2 ;
- гаража, що розташований в автогаражному кооперативі "Атек" на
АДРЕСА_3 ;
- нежитлового приміщення - будівлі виробничого корпусу у
АДРЕСА_4 ;
- автомобіля марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску;
- автомобіля марки Renault Kangoo, 2008 року випуску;
- земельної ділянки, площею 0,2000 га, у с. Омеляна, Рівненського району Рівненської області.
У січні 2020 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю.
Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що дійсно під час перебування
у шлюбі із ОСОБА_1 вони набули у власність таке майно:
- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ;
- нежитлове приміщення - будівля виробничого корпусу літ. "П-1" на
АДРЕСА_4 ;
- земельну ділянку, площею 0,2000 га, у с. Омеляна, Рівненського району Рівненської області;
- автомобіль марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску;
- автомобіль марки Renault Kangoo, 2008 року випуску.
Зазначав, що гараж, що розташований в автогаражному кооперативі "Атек" на АДРЕСА_3, він придбав за особисті кошти, тому просив суд визнати його особистою приватною власністю.
Вказував, що автомобіль марки Nissan Tiida, 2007 року випуску, набутий ними за час шлюбу, проте відчужений ОСОБА_1 без його згоди.
Також просив включити до спільної маси майна подружжя боргові зобов`язання подружжя в розмірі 200 000,00 дол. США перед ОСОБА_3, що підлягають поділу.
Ураховуючи зазначене та збільшені позовні вимоги, ОСОБА_2 просив суд:
- визнати його особистою приватною власністю гараж № НОМЕР_1 загальною площею 18,7 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;
- визнати спільною сумісною власністю подружжя сторін автотранспортний засіб Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску;
- визнати спільним сумісним зобов`язанням подружжя борг у розмірі
200 000,00 дол. США, що еквівалентно 4 918 000,00 грн, перед ОСОБА_3 за борговою розпискою від 03 квітня 2007 року.
Щодо спірного майна і зобов`язань подружжя просив їх поділити в натурі таким чином:
виділити ОСОБА_1 у власність:
- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, ринкова вартість 1 924 650,00 грн;
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, ринкова вартість 1 501 500,00 грн;
- автомобіль марки Nissan Tiida, 2007 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_3, вартістю 167 648,00 грн;
виділити йому у власність:
- боргові зобов`язання подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у розмірі
200 000,00 дол. США перед ОСОБА_3, що еквівалентні 4 918 000,00 грн;
- нежитлове приміщення - будівля виробничого корпусу в
АДРЕСА_4, ринкова вартість 8 084 318,00 грн;
- автомобіль марки Renault Kangoo, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_4, вартістю 83 824,00 грн.
- автомобіль марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_5, вартістю 338 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на його користь 5 656,00 грн як різницю вартості часток майна та боргового зобов`язання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня
2022 року у складі судді Тимощука О. Я. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таке майно:
- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, ринкова вартість 1 924 650,00 грн, реєстраційний номер майна
в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30588078;
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, ринкова вартість 1 501 500,00 грн, реєстраційний номер майна
в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30600235;
- нежитлове приміщення - будівля виробничого корпусу в АДРЕСА_4, реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 28563399, ринкова вартість 8 084 318,00 грн;
- автомобіль марки Renault Kangoo, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_4, вартістю 83 824,00 грн;
- автомобіль марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_5, вартістю 338 000,00 грн;
- гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 18,7 кв.м, що розташований за адресою:
АДРЕСА_3, реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 28563399, вартістю
168 705,00 грн.
Визнано спільним сумісним зобов`язанням подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 борг у розмірі 200 000,00 дол. США, що еквівалентно
4 918 000,00 грн, перед ОСОБА_3 за борговою розпискою від 03 квітня 2007 року.
Спільне сумісне майно та зобов`язання подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділено в натурі таким чином:
виділено ОСОБА_1 на праві власності:
- трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1, ринкова вартість 1 924 650,00 грн, реєстраційний номер майна
в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30588078;
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, ринкова вартість 1 501 500,00 грн, реєстраційний номер майна
в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30600235;
- гараж № НОМЕР_1, загальною площею 18,7 кв. м, що розташований за адресою:
АДРЕСА_3, реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 28563399, вартістю
168 705,00 грн.
Виділено ОСОБА_2 на праві власності:
- боргові зобов`язання подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі
200 000,00 дол. США перед ОСОБА_3, що еквівалентно
4 918 000,00 грн;
- нежитлове приміщення - будівля виробничого корпусу в АДРЕСА_4, ринкова вартість 8 084 318,00 грн, реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 28563399;
- автомобіль марки Renault Kangoo, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_4, вартістю 83 824,00 грн;
- автомобіль марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_5, вартістю 338 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 713,00 грн як різницю вартості часток майна та боргового зобов`язання.
В решті первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подружжя ОСОБА_4 за час шлюбу набуло таке майно: квартири АДРЕСА_5 та
АДРЕСА_1, вартістю 1 501 500,00 грнта 1 924 650,00 грн відповідно; гараж, що розташований в автогаражному кооперативі "Атек" на АДРЕСА_3, вартістю 168 705,00 грн; автомобіль марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску, вартістю 83 824,00 грн; автомобіль марки Renault Kangoo, 2008 року випуску, вартістю 338 000,00 грн; боргові зобов`язання подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі
200 000,00 дол. США перед ОСОБА_3, що еквівалентно
4 918 000,00 грн; нежитлове приміщення - будівлю виробничого корпусу на АДРЕСА_4, вартістю, 8 084 318,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважав, що справедливим і співмірним поділом спірного майна та зобов`язань між сторонами з урахуванням неподільності окремих об`єктів права спільної сумісної власності подружжя є їх поділ шляхом виділу на користь ОСОБА_1 : трикімнатної квартири
АДРЕСА_1, однокімнатної квартири АДРЕСА_2, та гаража № НОМЕР_1, що розташований в автогаражному кооперативі "Атек"
у АДРЕСА_3, а на користь ОСОБА_2 -
200 000,00 дол. США боргових зобов`язань, що існують перед
ОСОБА_3, нежитлове приміщення - будівлю виробничого копусу
у АДРЕСА_4 та спірні автомобілі марки Renault Kangoo і Mitsubishi Pagero WG.
При цьому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2
6 713,00 грн різниці вартості часток майна та боргового зобов`язання.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині поділу між подружжям земельної ділянки, розміром 0,2000 га, в с. Омеляна Рівненського району Рівненської області, то суд відмовив у задоволенні таких позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні державний акт на землю чи інший правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності когось
із подружжя. Також матеріали справи не містять ідентифікаційних ознак цієї земельної ділянки, конкретної адреси, кадастрового номера, тому суд не може встановити перебування у власності земельної ділянки, набуття її під час шлюбу.
Також суд встановив, що в період шлюбу згідно з розпорядженням Рівненського міського голови від 15 жовтня 2009 року № 1269-р
ОСОБА_2 набув у власність гараж № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі "Атек" на АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 належними
і допустимими доказами не довів, що майно придбано ним за особисті кошти, а отже, вказаний гараж у розумінні статті 60 СК України, є спільною власністю подружжя.
Спірний автомобіль Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, був спільною сумісною власністю подружжя, набутий за час шлюбу, що не заперечується сторонами, є цінним майном та неподільною річчю. Проте позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач здійснила його продаж іншій особі без його згоди як другого з подружжя. Спірний автомобіль був проданий ОСОБА_1 в період перебування у шлюбі з ОСОБА_2, а отже презюмується, що вона діяла за згодою другого з подружжя. Окрім того,
як повідомила остання, вона використала кошти від продажу транспортного засобу в інтересах сім`ї, що не було спростовано ОСОБА_2, тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову в цій частині.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гвяздовського А. Є. задоволено частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня 2022 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
Поділено спільне сумісне майно подружжя таким чином:
виділено ОСОБА_1 :
- 1/2 частку трикімнатної квартири
АДРЕСА_1, ринкова вартість 1 924 650,00 грн;
- 1/2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_2, ринкова вартість 1 501 500,00 грн;
- 1/2 частку гаража № НОМЕР_1, загальною площею 18,7 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 168 705,00 грн;
- 1/2 частку нежитлового приміщення - будівлі виробничого корпусу
в АДРЕСА_4, ринкова вартість 8 084 318,00 грн;
- 1/2 частку атомобіля марки Renault Kangoo, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_4, вартістю 83 824,00 грн;
- 1/2 частку автомобіля марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_5, вартістю 338 000,00 грн.
Виділено ОСОБА_2 :
- 1/2 частку трикімнатної квартири
АДРЕСА_1, ринкова вартість 1 924 650,00 грн;
- 1/2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_2, ринкова вартість 1 501 500,00 грн;
- 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 загальною площею 18,7 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 168 705 грн;
- 1/2 частку нежитлового приміщення - будівлі виробничого корпусу в АДРЕСА_4, ринкова вартість 8 084 318,00 грн;
- 1/2 частку атомобіля марки Renault Kangoo, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_4, вартістю 83 824,00 грн;
- 1/2 частку автомобіля марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_5, вартістю 338 000,00 грн.
У решті позову ОСОБА_1 відмовлено.
Залишено без задоволення зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки жодна зі сторін
у справі не виявила наміру на отримання грошової компенсації за частку
у спірному майні, яке є неподільним відповідно до частини другої статті 183 ЦК України, і на попереднє внесення відповідної суми на депозитний рахунок суду, тому квартири АДРЕСА_5 та
АДРЕСА_1, гараж, що розташований в автогаражному кооперативі "Атек" на АДРЕСА_8, нежитлове приміщення - будівля виробничого корпусу на АДРЕСА_4, автомобіль марки Mitsubishi Pajero WG, 2008 року випуску, та автомобіль марки Renault Kangoo, 2008 року випуску, слід поділити між сторонами у рівних ідеальних частках, тобто по 1/2 частці кожному.
Щодо спірного автомобіля Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2,
2007 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_3, суд апеляційної інстанції погодився із висновком судду першої інстанції, що він придбаний сторонами під час шлюбу, 31 січня 2014 року, і відчужений ОСОБА_1
також у шлюбі, 04 квітня 2019 року, тобто презюмується, що при відчуженні спірного транспортного засобу позивач діяла зі згоди другого
співвласника - відповідача у справі. ОСОБА_2 не оспорював правомірність відчуження позивачем автомобіля Nissan Tiida, вказуючи про відсутність своєї згоди на укладення договору купівлі-продажу автомобіля, а просив у зустрічному позові лише визнати його об`єктом права спільної сумісної власності. В апеляційному порядку рішення Рівненського міського суду від 31 травня 2022 року в цій частині ОСОБА_2 не оскаржував.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив
у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки, площею 0,2000 га, у с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області, оскільки доказів про її придбання ОСОБА_2 у шлюбі матеріали справи не містять. Також відсутні державний акт на право власності на землю чи інший правовстановлювальний документ, ідентифікуючі ознаки спірної ділянки, поштова адреса спірного майна і кадастровий номер земельної ділянки, тому ця земельна ділянка не підлягає поділу як об`єкт спільного сумісного майна подружжя.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про передачу зобов`язань за борговою розпискою від 03 квітня 2007 року
в рахунок поділу спірного майна подружжя виключно ОСОБА_2,
з огляду на таке. Договір позики на суму 100 000,00 дол. США не є дрібним побутовим правочином, однак усупереч вимогам закону його нотаріально посвідчено не було. Позичальником є близький родич відповідача - його рідний брат ОСОБА_3 . Також 13 січня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
за договором позики, після пред`явлення цього позову у жовтні 2019 року
і перед пред`явленням зустрічного позову 28 січня 2020 року. Відсутність
у розписці згоди ОСОБА_1 на одержання позики в інтересах сім`ї
та невизнання нею обставин укладення договору позики вказують про те,
що розписка від 03 квітня 2007 року про одержання ОСОБА_2 позики у розмірі 100 000,00 дол. США не може бути належним і достовірним доказом у розумінні вимог статей 77, 79 ЦПК України. Апеляційний суд вважав, що доводи ОСОБА_2 про наявність солідарних боргових зобов`язань сторін, що виникли в інтересах сім`ї, у розмірі
200 000,00 дол. США (100 000,00 дол. США заборгованості за позикою +
100 000,00 дол. США відсотків річних) є необґрунтованими, тому відмовив
у цій частині у задоволенні зустрічного позову.
Решта вимог ОСОБА_2 також не підлягають задоволенню, оскільки вирішені апеляційним судом під час розгляду первісного позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано справу.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд належним чином не встановив обставини справи та обмежитися лише визнанням майна спільною сумісною власністю подружжя, що і не оспорюється жодною зі сторін. Вказує, що метою його звернення із зустрічною позовною заявою
є поділ спільно нажитого подружжям майна та боргу в натурі.
Зазначав, що він з ОСОБА_1 перебувають в тривалому конфлікті,
не можуть мирним шляхом поділити майно та користуватися ним спільно.
Суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову
в задоволенні його позовних вимог в частині визнання спільним сумісним зобов`язанням подружжя борг у розмірі 200 000,00 дол. США,
що еквівалентно 4 918 000,00 грн, перед ОСОБА_3 за борговою розпискою від 03 квітня 2007 року, посилаючись лише на те, що цей доказ
є недостовірним.
Вказує, що цей борг був взятий з метою купівлі житла - двох квартир
в новобудові та проведення їх повного облаштування і ремонту. До суду було надано докази сплати внесків на пайову участь у будівництві житла, купівлю меблів та обладнання, проведення ремонту. Однак апеляційний суд вказаного не врахував.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_2, посилається на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16,
від 14 вересня 2016 року у справі № 6-539цс16, у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 477/1891/14-ц (провадження
№ 61-5759св 18), від 25 квітня 2018 року у справі № 212/8891/15-ц (провадження № 61-10886св 18). А саме, що при поділі майна враховуються також борги подружжя із правовідносин за зобов`язаннями, що виникли
в інтересах сім`ї.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 серпня 2000 року відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6, виданого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції
у Рівненській області, актовий запис № 685, укладено шлюб між
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно з договорами купівлі-продажу від 20 травня 2003 року ВАК № 720109, від 11 липня 2003 року ВАМ № 025117, від 12 серпня 2003 року
ВАО № 021923 та від 01 вересня 2004 року ВВМ № 261301 ОСОБА_2 набув право власності на нежитлове приміщення - будівлю виробничого корпусу на АДРЕСА_4, реєстраційний номер майна