Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 372/3059/17
провадження № 61-5056св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 грудня 2020 року у складі судді Зінченка О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я. В., про визнання свідоцтва про право
на спадщину недійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_4 . Після смерті сестри вона до нотаріальної контори
із заявою про прийняття спадщини не зверталася, так як майно,
яке б підлягало спадкуванню, виявлено не було.
Зазначала, що на початку квітня 2017 року під час проведення ремонтних робіт в будинку, де проживала її сестра, вона знайшла державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-КВ № 072639, зареєстрований
у Книзі реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 1808.
З вказаним державним актом вона звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу із заявою про відкриття спадщини, але їй листом від 04 липня 2017 року № 384/01-16 було відмовлено та роз`яснено, що вона пропустила строк для прийняття спадщини. Тому вона звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 липня
2017 року її позов задоволено та визначено додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори після смерті сестри ОСОБА_4 .
На підставі вказаного рішення вона повторно звернулася до Обухівської районної державної нотаріальної контори про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті сестри, однак дізналась, що після смерті сестри отримав свідоцтво про право на спадщину 10 червня 2009 року її брат ОСОБА_5 .
Вказувала, що її брат помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а після його смерті вона подала заяву про прийняття спадщини, але дізналась, що заяву також подала і відповідачка ОСОБА_3, яка вважає себе дочкою брата.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_5 державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори 10 червня 2009 року, зареєстроване в реєстрі
за № 2-406,
- визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4,
- визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,246 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 згідно з державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія IV-КВ № 072639, виданим на підставі рішення Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 22 травня 2001 року № 350 та зареєстрованим
14 листопада 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1808.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 грудня
2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її сестри - ОСОБА_4, оскільки постановою Київського апеляційного суду
від 30 січня 2020 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2017 року у справі № 372/1954/17 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1
до Обухівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 спадщину в 2009 році прийняв її брат -
ОСОБА_5, який звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і нотаріусом була заведена спадкова справа № 216/2009. Надалі, після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину прийняла його дочка - ОСОБА_3 . Тому суд першої інстанції вважав, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_1 .
Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня
2021 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я. В., про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на нерухоме майно правонаступника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, залишено без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 грудня
2020 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши, що позивачОСОБА_1, правонаступником якої
є ОСОБА_2, за життя пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її сестри ОСОБА_4, а постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2017 року у справі
№ 372/1954/17 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_5 державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори 10 червня 2009 року, зареєстроване в реєстрі за № 2-406.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій помилково не звернули уваги на те, що спадкодавець ОСОБА_4, померла
ІНФОРМАЦІЯ_1, а її брат ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 лише
20 травня 2009 року, тобто більше ніж через два з половиною роки після смерті ОСОБА_4 .
Вважає, що суди необґрунтовано послалися на заяву ОСОБА_1 про відмову від спадщини на користь її брата ОСОБА_5, після смерті ОСОБА_4 , яку вона подала нотаріусу 20 травня 2009 року, оскільки вона подана з порушенням вимог частини першої статті 1273 ЦК України.
Вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що нотаріус прийняв заяву про відмову від спадщини поза встановлений законодавством строк.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2 посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 листопада 2001 року ОСОБА_4 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ № 072639 на земельну ділянку площею 0,246 га, з цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування житлового будинку - 0,100 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,146 га, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1808.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с. 46, т. 1).
ОСОБА_1 є сестрою спадкодавця ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадщину в 2009 році прийняв її брат ОСОБА_5, який звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, і нотаріусом була заведена спадкова справа
№ 216/2009. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з: житлового будинку
АДРЕСА_1 (а.с. 53, т. 1).
Відповідно до заяви від 20 травня 2009 року № 383 ОСОБА_1 повідомила, що усвідомлюючи значення своїх дій, маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення, без застосування до неї фізичного та психічного тиску з боку інших осіб, за її справжньою волею, від належного їй спадкового майна після померлої відмовилась на користь ОСОБА_5 . Наслідки відмови від спадщини нотаріусом роз`яснено. Крім того, їй роз`яснено, що її відмова від спадщини є безумовною та беззастережною, але може бути відкликана протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (а.с. 44 зворот, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 (а.с.18, т. 1).
Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_3 .
Відповідно до листа державного нотаріуса Обухівської державної нотаріальної контори Київської області від 08 вересня 2017 року, заява
від 06 вересня 2017 року № 593/02-14 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не може бути прийнята, оскільки ОСОБА_1 спадщину після ОСОБА_4 не прийняла, так як не проживала разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та пропустила строк, встановлений статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини
(а.с. 16, т. 1).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 липня
2017 року (справа № 372/1954/17) позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_4, з моменту набрання рішенням законної сили.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3 задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня
2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_1 (а.с. 130, т. 3).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.