1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 758/4418/19

провадження № 61-10666св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка Ірина Григорівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Племянніков Богдан Дементійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня

2022 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М.,

Кирилюк Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,

у якому просив: визнати недійсним договір дарування від 18 червня

2012 року, укладений між ним та ОСОБА_2, за умовами якого останній отримав у дар нежитлові приміщення АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на зазначене майно за ОСОБА_2, проведену на підставі цього договору дарування.

Як на підставу недійсності договору дарування посилався на те, що на момент укладення оспорюваного правочину він не повною мірою розумів значення своїх дій у зв`язку з хворобою (справа № 758/4418/19).

Також у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 з вимогами про визнання недійсним цього ж договору дарування, проте з інших підстав, зокрема посилався на те, що договір було укладено внаслідок помилки щодо природи правочину (справа

№ 758/4424/19).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року зазначені справи за позовом ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду. Об`єднаній справі присвоєно номер 758/4418/19.

Короткий зміст постановленої судом першої інстанції ухвали

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої

статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у судові засідання, призначені на 15 листопада 2021 року, 16 грудня 2021 року та 03 лютого 2022 року, сторона позивача не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Оскільки позивач і його представник були належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, проте втретє не з`явився в судове засідання, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Суд першої інстанції зауважив, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

Короткий зміст постановлених судом апеляційної інстанції ухвал

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу Даниленка П. О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року залишено без руху. Надано заявнику строк протягом п`яти днів з дня отримання ухвали для звернення із заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в обґрунтування підстав поновлення строку представник заявника зазначає, що з ухвалою суду ознайомився тільки 13 липня 2022 року, оскільки поштове повідомлення отримала працівник Адвокатського об`єднання "Експатпро", яка виїхала за кордон з лютого 2022 року та не передала судової кореспонденції.

Вказані доводи апеляційний суд не прийняв та виходив з того, що у рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення розписалася "ОСОБА_4", особа за довіреністю, проте доказів, що ОСОБА_1 не уповноважував на отримання кореспонденції вказану особу, суду не надано, представник позивача, який є адвокатом Адвокатського об`єднання "Експатпро", зазначив, що вказана особа є працівником адвокатського об`єднання, з яким у позивача укладено договір на представництво інтересів.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху для звернення заявника із заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року із зазначенням поважних причин його пропуску.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року відмовлено

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником Даниленком П. О., на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що копію оскаржуваної ухвали місцевого суду від 03 лютого 2022 року позивач отримав 22 лютого

2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового повідомлення (т. 5, а.с. 139), 28 липня 2022 року подано апеляційну скаргу, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статею 354 ЦПК України.

Апеляційний суд не взяв до уваги як підставу поважності причин пропуску процесуального строку посилання на те, що поштове повідомлення отримала працівник Адвокатського об`єднання "Експатпро", яка виїхала за межі України з лютого 2022 року та не передала судової кореспонденції адвокату Даниленку П. О. Відхиляючи ці аргументи, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать про те, що процесуальна поведінка заявника свідчила про те, що представник намагався вживати заходів щодо своєчасного оскарження рішення суду, однак не зміг це зробити з поважних причин, які підтверджені належним чином.

Апеляційний суд зауважив, що позивач не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду, підписану кваліфікованим електронним цифровим підписом, що можливо здійснити на віддаленому доступі.

Суд дійшов висновку, що з 22 лютого 2022 року заявник поза розумним сумнівом був обізнаний про постановлену судом першої інстанції у справі ухвалу та мав достатньо часу для її оскарження в апеляційному порядку у визначений законодавством строк, однак скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд поза межами строку на апеляційне оскарження та не довів поважність причин його пропуску.

Оскільки заявник не підтвердив належними доказами обставини щодо неможливості подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропуску такого строку, які викладені у клопотанні, та з цих підстав, відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат

Племянніков Б. Д.,подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постановлену цим судом ухвалу та направити справу до апеляційного суду для відкриття апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі. Справу витребувано із суду першої інстанції.

02 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що порушує право позивача на ефективний судовий захист, а також право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що про існування ухвали Подільського районного суду міста Києві від 03 лютого 2022 року стороні позивача стало відомо лише 13 липня 2022 року, а апеляційну скаргу подано 28 липня 2022 року, тобто в строк, передбачений пунктом 2 частини другої статті 354 ЦПК України.

Також апеляційним судом не враховано обставин щодо запровадження в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

В матеріалах справи міститься розписка про отримання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року засобами поштового зв`язку 22 лютого 2022 року за адресою для листування позивача (стоїть підпис про особу, що отримала кореспонденцію - "ОСОБА_4", яка була офіс-менеджером у Адвокатському об`єднанні "Експатпро", проте, яка не мала жодного права на отримання будь-яких процесуальних документів. У перші дні війни вказана особа виїхала за межі Києва, а згодом взагалі покинула територію України, зв`язок з кінця лютого

2022 року з нею відсутній, тож навіть, враховуючи це будь-яка можливість отримати кореспонденцію була втрачена, а Єдиний державний реєстр судових рішень, з якого це можливо було дізнатись, був обмежений

у доступі тривалий час. Через відповідні обставини фактично ані позивач, ані його уповноважений представник ухвалу суду першої інстанції не отримували. ОСОБА_4 не є уповноваженою особою на отримання будь-якої кореспонденції від органів судової влади, а тому вона не є належним і повноважним представником.

Апеляційний суд не дав належної оцінки тим обставинам, що позивач подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження з причин, що не залежали від нього, зокрема, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не була отримана особисто позивачем,

а її копія отримана неуповноваженим представником, тобто особою, яка не є і не була представником позивача, з нею не укладався договір або довіреність. При цьому позивач не міг дізнатись про ухвалу суду першої інстанції через Єдиний державний реєстр судових рішень, оскільки його роботу було тривалий час заблоковано.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У поданому до Верховного Суду відзиві ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 заперечує проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та просить залишити оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту