Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 688/1852/21
провадження № 61-6705 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - військова частина НОМЕР_1,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2021 року у складі судді Козачук С. В.
та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року
у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася
до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08 грудня 2020 року у справі № 924/912/20
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) до ВЧ НОМЕР_1 про стягнення грошових коштів, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду
від 19 березня 2021 року, позов МТСБУ задоволено й стягнуто із ВЧ НОМЕР_1 на користь МТСБУ 87 635,56 грн регламентної виплати, 750,00 грн послуг аварійного комісара та 4 400,50 грн судових витрат.
25 травня 2021 року ВЧ НОМЕР_1 у добровільному порядку виконала вказане судове рішення й сплатила МТСБУ грошові кошти у вищезазначеному розмірі.
Під час розгляду господарським судом справи № 924/912/20 встановлено,
що 20 лютого 2017 року на перехресті вулиці Митрополитській
(попередня назва - Карла Лібкнехта) та провулку Будівельників
у місті Маріуполі Донецької області відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "ГАЗ 66", номерний знак НОМЕР_2, під керуванням військовослужбовця ОСОБА_1,
та транспортного засобу "Renault Kangoo", номерний знак НОМЕР_3,
під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На момент ДТП ОСОБА_1 проходив службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_4
у місті Шепетівка Хмельницької області на посаді солдата-водія
та перебував у відрядженні у місті Маріуполі Донецької області,
а транспортний засіб "ГАЗ 66", номерний знак НОМЕР_2, перебував на балансі ВЧ НОМЕР_4 і належав їй на праві оперативного управління.
За фактом ДТП було розпочато досудове розслідування кримінального провадження, яке закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, а відповідні матеріали направлено до військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України - військової комендатури міста Маріуполя для складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1, який не було складено у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення
(пункт 7 частина перша статті 247 КУпАП).
З урахуванням добровільного виконання ВЧ НОМЕР_1 судового рішення
у господарській справі № 924/912/20 та сплати на користь МТСБУ
87 635,56 грн регламентної виплати, 750,00 грн послуг аварійного комісара та 4400,50 грн судових витрат, указані суми підлягають стягненню
з ОСОБА_1 на користь ВЧ НОМЕР_1 у порядку регресу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 грудня 2021 року позов ВЧ НОМЕР_1 задоволено частково. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь ВЧ НОМЕР_1 вартість виплаченого відшкодування
у розмірі 7 266,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, заподіяв шкоду державі в особі ВЧ НОМЕР_1,
яка здійснила відшкодування шкоди внаслідок вчинення з його вини ДТП
у період проходження ним військової служби та виконання функцій військовослужбовця.
Суд першої інстанції врахував відповідні норми ЦК України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також Положення
про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, яке затверджено постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення), відповідно до пункту 10 якого відповідач повинен нести матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення, яке за лютий
2017 року становило 7 266,00 грн.
Районний суд послався на постанову Верховного Суду від 25 квітня
2019 року у справі № 161/175/17 (провадження № 61-31751св18).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційні скарги ВЧ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня
2021 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено ВЧ НОМЕР_1 про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутись до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши відповідні норми ЦПК України,
КАС України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також Положення, указав, що військова служба є публічною службою. Тому спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, так як пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи,
яка перебуває на посаді публічної служби.
Апеляційний суд зазначив про те, що у випадку зобов`язання особи,
яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. У рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі
в силу вимог статті 19 КАС України.
Судом апеляційної інстанції враховано правові висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 05 грудня 2018 року
№ 818/1688/16 (провадження № 11-892апп18), від 12 грудня 2018 року
№ 804/285/16 (провадження № 11-699апп18), від 13 лютого 2019 року
№ 636/93/14-ц (провадження № 14-524цс18).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року ВЧ НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення
та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ВЧ НОМЕР_1 задовольнити
у повному обсязі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року касаційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
У наданий судом строк ВЧ НОМЕР_1 надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги
та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року справу призначено
до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач на момент ДТП був військовослужбовцем, проходив службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_4, а тому зобов`язаний відшкодувати завдану ним шкоду в повному обсязі у порядку регресу. Факт притягнення (чи відсутність цього факту) ОСОБА_1
до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП не має правового значення при вирішенні спору.
При цьому даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як є спором про відшкодування шкоди у порядку регресу, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року
у справі № 200/22363/16-а (провадження № 11-720апп18). У спорі
не підлягає оцінці правомірність дій відповідача, не підлягає вирішенню питання щодо проходження ним публічної служби. Також посилається
на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові
від 18 листопада 2020 року у справі № 760/15085/18 (провадження
№ 61-22192св19).
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з витягом із наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України (по особовому складу) від 30 квітня 2015 року № 26-РС ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки, у зв`язку з чим його зараховано до складу Збройних Сил України, присвоєно звання "солдат"
та призначено на посаду водія-топогеодезиста топогеодезичного взводу відділу забезпечення ВОС-837037А (а. с. 26, т. 1).
20 лютого 2017 року управлінням патрульної поліції м. Маріуполь складено довідку № 3017052396563046 про ДТП, яка сталася 20 лютого 2017 року
на проспекті Будівельників у Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області, а саме: бокове зіткнення вантажного автомобіля "ГАЗ-66", номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля "Renault Kangoo", номерний знак НОМЕР_5, що належить ОСОБА_3, та який перебував під керуванням ОСОБА_2 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а. с. 21, т. 1).
За фактом вищевказаної ДТП до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2017 року за № 12017050770000595 внесено відомості
про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою
статті 415 КК України (порушення правил водіння або експлуатації машин).
20 квітня 2017 року військовою прокуратурою Маріупольського гарнізону винесено постанову про закриття вищезазначеного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини першої статті 284 КПК України). Копію постанови
та матеріалів кримінального провадження направлено до військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку
у Збройних Силах України - військової комендатури міста Маріуполя для складання адміністративного протоколу відносно військовослужбовця ОСОБА_1 (а. с. 24, т. 1).
Наказом начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 15 березня 2017 року № 11 водію-топогеодезисту топогеодезичного взводу відділу забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 за вчинення 20 лютого 2017 року ДТП у зоні проведення антитерористичної операції, оперативно-тактичне угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1", неналежне виконання своїх обов`язків та порушення статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошено догану
(а. с. 27, т. 1).
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08 грудня
2020 року у справі № 924/912/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 березня 2021 року, позов МТСБУ до ВЧ НОМЕР_1 про стягнення грошових коштів задоволено, стягнуто
із ВЧ НОМЕР_1 на користь МТСБУ 87 635,56 грн регламентної виплати,
750,00 грн послуг аварійного комісара та 4 400,50 грн судових витрат
(а. с. 9-15, 16-20, т. 1).
Указаними судовими рішеннями встановлено, що 27 лютого 2017 року власник транспортного засобу "Renault Kangoo", номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 подав до МТСБУ повідомлення про ДТП, яка сталася 20 лютого 2017 року, та звернувся із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної
у результаті ДТП, оскільки цивільно-правова відповідальність ВЧ НОМЕР_1
не була застрахована (а. с. 25, т. 1).
26 жовтня 2017 року МТСБУ в рахунок відшкодування заподіяної шкоди здійснило виплату ОСОБА_3 у розмірі 87 635,56 грн.
На час вчинення ДТП ОСОБА_1 був військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1, проходив службу за контрактом.
Транспортний засіб "ГАЗ 66", номерний знак НОМЕР_2, яким керував
ОСОБА_1, на час скоєння ДТП перебував на балансі ВЧ НОМЕР_1 та належав їй на праві оперативного управління.
Згідно з платіжними дорученнями № 238, 239, 240, 241 від 24 травня
2021 року ВЧ НОМЕР_1 перераховано на користь МТСБУ стягнуті за рішенням суду 87 635,56 грн регламентної виплати, 750,00 грн послуг аварійного комісара та 4 400,50 грн судових витрат(а. с. 5, 6, 7, 8, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,
які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411,
частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного
у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.